Справа № 33/796/929/2016 Суддя у І-й інстанції: Піхур О.В.
Категорія: ст. 124 КУпАП Доповідач: Юденко Т.М.
14 липня 2016 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Юденко Т.М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 31 травня 2016 року,
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 31 травня 2016 року провадження у адміністративній справі відносно притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 01 березня 2016 року о 10 годині 45 хвилин, керуючи автомобілем «Mercedes Benz Vito» д.н.з. НОМЕР_1, в м. Києві на проспекті Перемоги, 11, залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем «Mercedes Benz CDI» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3, що призвело до механічних пошкоджень обох автомобілів, чим порушив вимоги п.13.1 ПДР України.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 порушень вимог п.13.1 ПДР України, оскільки інший учасник ДТП ОСОБА_3 перед зміною напрямку руху, перестроюванням, не переконався, що це буде безпечним та не створить перешкоду іншим учасникам руху.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на необґрунтованість постанови через неповноту судового розгляду, просить її скасувати та винести нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що у діях ОСОБА_2 наявні порушення п.13.1 ПДР України, про що і складено протокол про адміністративне правопорушення, і це підтверджується наявними у справі доказами.
Натомість, він ОСОБА_3, правила дорожнього руху не порушував, а включивши лівий поворотник та проїхавши декілька метрів, переконуючись, що не перешкоджає та не створює небезпеки для інших учасників дорожнього руху, плавно вирулив на ліву смугу, та зрівнявшись з серединою тролейбусу, відчув писк гальм та різкий удар у задню частину свого автомобіля.
Вказує на порушення вимог ст. 256 КУпАП, оскільки співробітник ДАІ відмовився зазначити у протоколі вказаних ним свідків ДТП, також у цьому клопотанні відмовив суд першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_3 та представника ТОВ «Фастів-Автотранс» Леня Б.В., які підтримали апеляційну скаргу, пояснення ОСОБА_2, який проти неї заперечив, перевіривши доводи на обґрунтування апеляційної скарги та матеріали адміністративної справи, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню з наступних підстав.
За змістом ст.ст. 245, 252 КУпАП, завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку
орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Як вбачається з матеріалів справи, судом цих вимог дотримано не було, про що правильно вказує у своїй апеляційній скарзі ОСОБА_3
Так, дослідивши матеріали справи, а саме схему ДТП та пояснення учасників ДТП, суд першої інстанції прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутні порушення п.13.1 ПДР України, оскільки інший учасник ДТП ОСОБА_3 перед зміною напрямку руху, перестроюванням, не переконався, що це буде безпечним та не створить перешкоду іншим учасникам руху.
Разом з тим, з таким висновком суду першої інстанції, який суперечить наявним у справі доказам, апеляційний суд погодитись не може.
Так, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_2 не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем «Mercedes Benz CDI» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3, що призвело до механічних пошкоджень обох автомобілів, чим порушив вимоги п.13.1 ПДР України.
Цим даним суд першої інстанції не приділив належної уваги та не перевірив їх у сукупності з іншими, наявними у справі доказами.
Зокрема, з пояснень ОСОБА_3 вбачається, що перед зупинкою він висадив пасажира, включив лівий поворот, подивився в дзеркало і, оскільки автомобілі були далеко, почав об'їжджати стоячий на його полосі тролейбус і вже закінчивши маневр та зрівнявшись з ним, почув удар в задню частину свого автомобіля.
Як пояснив цю ситуацію ОСОБА_2, коли він побачив, що попереду нього з крайньої правої полоси виїжджає автомобіль «Mercedes Benz CDI», то він не зміг уникнути удару з ним, оскільки погода була дощова, справа від нього був ще один автомобіль, який забирав людей з зупинки, а зліва рухався легковий автомобіль, а отже у нього не було можливості уникнути зіткнення.
Погоджується, що не обрав належну швидкість руху, оскільки вчасно зреагувавши на зміну дорожньої обстановки, не зміг уникнути зіткнення.
Апеляційному суду, як додаткові докази, надані фотознімки з місця пригоди та фотознімки пошкоджень обидвох транспортних засобів, шляхом проведення аналізу яких, що не потребує спеціальних знань, суд переконався у тому, що показання учасника ДТП ОСОБА_3 у повній мірі відповідають її обставинам та підтверджуються напрямком удару, який прийшовся по прямій у ліву задню частину його автомобіля, що спростовує твердження ОСОБА_2 про те, що автомобіль ОСОБА_3 зненацька виїхав на його смугу.
Тобто, ОСОБА_2 добре бачив, як автомобіль ОСОБА_3 здійснив маневр від зупинки та об'їхав тролейбус, але не зміг уникнути з ним зіткнення, оскільки не врахував дощову погоду, не обрав належну швидкість і дистанцію, що і призвело до даної ДТП.
Цим доказам, у тому числі поясненням ОСОБА_3 та ОСОБА_2, суд першої інстанції не надав належної оцінки у той час, як у сукупності з даними протоколу про адміністративне правопорушення та схемою ДТП, вони свідчать про наявність в діях ОСОБА_2 порушень вимог п.13.1 ПДР України, оскільки він не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем «Mercedes Benz CDI», що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів, про що і було складено протокол.
Крім того, складено протокол про адміністративне правопорушення і щодо ОСОБА_3, якого постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 23 травня 2014 року притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП з накладенням на нього стягнення у виді штрафу.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, суд першої інстанції зробив поспішний висновок щодо відсутності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення і безпідставно закрив провадження у справі щодо нього, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови, і таким чином задоволенням апеляційної скарги ОСОБА_3
Отже, з урахуванням вищенаведених обставин справи, апеляційний суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_2 порушень вимог п.13.1 ПДР України, адміністративна відповідальність за які передбачена ст. 124 КУпАП, з урахуванням чого та даних про особу ОСОБА_2, вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення, передбачене ст. 124 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень в дохід держави.
Таким чином, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя Апеляційного суду міста Києва,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 31 травня 2016 року щодо ОСОБА_2скасувати та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень в дохід держави.
Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави судовий збір у сумі 275 грн. 60 коп.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Т.М.Юденко