"14" липня 2016 р. м. Київ К/800/790/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головчук С.В. (суддя-доповідач),
Ліпського Д.В.,
Черпака Ю.К.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова
на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 вересня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова (далі - УПФУ в Дзержинському районі м. Харкова) про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дій та зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах. В обґрунтування вимог зазначав, що з 02 листопада 1985 року працював на різних посадах зі шкідливими та важкими умовами праці, у зв'язку з чим має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ). Проте, УПФУ в Дзержинському районі м. Харкова відмовило йому у призначенні такої пенсії через відсутність документів, що підтверджують особливі умови праці та відсутність необхідного пільгового стажу. Вважаючи дії відповідача неправомірними, просив суд зобов'язати УПФУ в Дзержинському районі м. Харкова призначити пенсію за віком на пільгових умовах, зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 02 листопада 1985 року по 21 вересня 1992 року і з 19 січня 2006 року по 18 квітня 2007 року.
Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 вересня 2015 року, яку залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року позов задоволено частково. Визнано нечинним рішення УПФУ в Дзержинському районі м. Харкова від 10 липня 2015 року щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пільгової пенсії за Списком № 1. Зобов'язано УПФУ в Дзержинському районі м. Харкова зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком № 1 періоди роботи з 02 листопада 1985 року по 21 серпня 1992 року; з 19 січня 2006 року по 09 серпня 2006 року; з 10 серпня 2006 року по 18 квітня 2007 року на посаді плавильника металу та сплавів та коваля-штампувальника в військовій частині НОМЕР_1 , та в державному підприємстві 48 завод залізничної техніки Держспецтрансслужби (військова частина НОМЕР_2 ). В решті позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі УПФУ в Дзержинському районі м. Харкова порушує питання про скасування судових рішень першої та апеляційної інстанцій і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, Закону № 1788-ХІІ. Вказує, що за відсутності довідки про підтвердження особливого характеру пільгової роботи та зайнятості впродовж повного робочого дня, зокрема, не менше 80 відсотків робочого часу, неможливо зарахувати періоди роботи позивача до пільгового стажу.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Судами встановлено, що з 12 квітня 1984 року по 21 вересня 1992 року ОСОБА_1 працював у Військовій частині НОМЕР_1 , зокрема: з 02 серпня 1985 року - перекваліфікантом плавильника і з 02 листопада 1985 року йому присвоєно 3, а з 01 квітня 1988 року - 4 розряд плавильника металу та сплавів.
З 19 січня 2006 року позивач працював у Державному підприємстві 48 завод залізничної техніки державної спеціальної служби транспорту (військова частина НОМЕР_2 ) (з 02 серпня 2006 року - перейменовано на Державне підприємство « 48 завод залізничної техніки» Міністерства транспорту та зв'язку України), зокрема : з 19 січня 2006 року по 09 серпня 2006 року ковалем - штампувальником 2 розряду цеху № 1 за строковим трудовим договором, з роботою в особливо шкідливих і важких умовах праці, а з 10 серпня 2006 року - ковалем-штампувальником 2 розряду ковально-термічної дільниці цеху № 1 по строковому трудовому договору, з роботою в особливо важких умовах праці.
З 18 квітня 2007 року ОСОБА_1 звільнено з роботи за згодою сторін за пунктом 1 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України.
У червні 2015 року позивач звернувся до УПФУ в Дзержинському районі м. Харкова із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно Закону № 1788-ХІІ. Проте, відповідач відмовив йому у призначенні такої пенсії через відсутність довідки про підтвердження особливого характеру пільгової роботи та необхідного пільгового стажу.
Вирішуючи спір та задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що періоди роботи ОСОБА_1 на посадах плавильника металу та сплавів з 02 листопада 1985 року по 21 серпня 1992 року і коваля-штампувальника з 19 січня 2006 року по 09 серпня 2006 року і з 10 серпня 2006 року по 18 квітня 2007 року слід зарахувати до пільгового стажу, а тому позивач має право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1.
Проте такі висновки є необґрунтованими.
Відповідно до пункту «а» статті 13 Закону №1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 01 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи, зокрема з 01 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків (абзац 3 частини 1 статті 13 Закону №1788-ХІІ).
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи (абзац 4 частини 1 статті 13 Закону №1788-ХІІ).
Із змісту наведеної норми Закону видно, що право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 мають чоловіки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, а у випадку, якщо такий стаж складає менше 10 років, пенсія на пільгових умовах призначається із зменшенням пенсійного віку на 1 рік за кожний повний рік такої роботи, за умови, що працівник був зайнятий повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, і ці умови праці підтверджені результатами атестації.
Згідно з постановою Верховної Ради України від 06 грудня 1991 року №1931-ХІІ «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» - до затвердження Кабінетом Міністрів України списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, діють наявні списки.
За правилом статті 100 Закону №1788-ХІІ, особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах, передбачених списками згідно постанови Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, пенсія за віком на пільгових умовах призначається відповідно до вимог, встановлених раніше діючим законодавством.
Аналогічні умови зазначені в Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, згідно з пунктом 3 якого, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Таким чином, до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
У період роботи ОСОБА_1 з 02 листопада 1985 року по 21 вересня 1992 року на посаді перекваліфіканта плавильника діяли списки, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10.
У цих списках професія «перекваліфікант плавильника» відсутня, проте із записів трудової книжки видно, що у період роботи за цією посадою позивачу присвоєно 3 та 4 розряди плавильника металу та сплавів.
Професія «плавильника» передбачена у Списку № 1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, зокрема: підпунктом «а» пункту 2 розділу ІІ «Агломерація та збагачення»; підпунктом «а» пунктів 2, 4 розділу ІІІ «Металургійне виробництво (чорні метали)»; підпунктом «а» пункту 2 «Консохімічне виробництво» розділу ІV «Коксове, пекококсове, термоантрацит не та коксохімічне виробництво»; підпунктами «а» пунктів 5-9, 12, 14, 16, 20-22, розділу VІІ «Металургійне виробництво (кольорові метали)»; підпунктами «а» пунктів 1, 4 розділу ХІ «Металообробка»; пункту 1 розділі ХV «Скляне та порцеляново-фаянсове виробництво»; пунктом 1 розділу ХХ «Транспорт».
Таким чином, законодавець визначив галузі, у яких стаж роботи за професією «плавильника» зараховується до пільгового стажу, проте в трудовій книжці позивача та в архівних довідках відсутня інформація щодо сфери діяльності підприємства (військова частина НОМЕР_1 ) в період роботи у 1985-1992 роках.
Відповідно до пункту 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок) для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Враховуючи те, що відомості щодо сфери діяльності підприємства, характеру виконуваних ОСОБА_1 робіт у період 02 листопада 1985 року по 21 вересня 1992 року та інформація щодо його зайнятості повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці у наданих позивачем документах відсутня, УПФУ в Дзержинському районі м. Харкова правомірно вимагало уточнюючу довідку щодо умов праці ОСОБА_1 за цей період.
Крім того, під час роботи позивача на посаді коваля-штампувальника з 19 січня 2006 року по 18 квітня 2007 року діяли списки, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36, відповідно до яких ця професія віднесена до Списку 1 (підпункт 11.2а, пункту 2 «Ковальсько-пресове виробництво» розділ ХІ «Оброблення металу»).
Згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_3 від 20 березня 2003 року № 54, результатами атестації підтверджено право позивача на пільгове пенсійне забезпечення за цією професією (а.с. 18). Проте, відомості щодо його зайнятості повний робочий день на цій посаді в матеріалах справи відсутні і ці обставини суди не встановили.
Крім того, відсутні документи про те, що ОСОБА_1 досяг віку, що дає йому право на призначення пенсії на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку на час звернення до УПФУ в Дзержинському районі м. Харкова.
Вказані обставини мають істотне значення для правильного вирішення спору, а тому висновки судів не ґрунтуються на всебічно досліджених обставинах справи, а судові рішення не відповідають вимогам статті 159 КАС України.
Відповідно до частини 2 статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанції і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи наведене, судові рішення, підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова задовольнити частково.
Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 вересня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Судді С.В. Головчук
Д.В. Ліпський
Ю.К. Черпак