"12" липня 2016 р. м. Київ К/800/3271/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого судді - Черпіцької Л.Т.
Суддів -Розваляєвої Т.С.
Маслія В.І.
при секретарі -Гуловій О.І.
за участю представника:ГПУ - Атаманюк І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргоюЗаступника прокурора Донецької області
напостанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.12.2013р.
у справі№ 805/12453/13-а
за позовомПрокурора м. Донецька в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області (правонаступник - Державна архітектурно-будівельна інспекція України)
до1. Реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції в м. Донецьку Донецької області, 2. Комунального підприємства «БТІ м. Донецька»
третя особафізична особа-підприємець ОСОБА_6
проскасування рішення
Прокурор м. Донецька в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області звернувся з позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив скасувати рішення від 22.07.2010р. про державну реєстрацію права приватної власності за фізичною особою ОСОБА_6 на будівлю торгівельного павільйону літ. А-1 площею 130, 2 кв.м., будівлю кафе літ. Б-1 площею 79, 9 кв.м., загальною площею 210, 1 кв.м., в тому числі літ. В, Г, Д, Е-самовільні, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що на підставі постанови Донецького окружного адміністративного суду від 12.05.2010р. та рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз» від 25.03.2013р. за ОСОБА_6 було зареєстровано право власності на будівлю торгівельного павільйону літ. А-1 площею 130, 2 кв.м., будівлю кафе літ. Б-1 площею га 79, 9 кв.м. Постановою ВАСУ від 18.04.2013р. постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12.05.2010р. скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06.11.2013р. позов задоволено. Скасовано рішення від 22.07.2010р. про державну реєстрацію права приватної власності за фізичною особою ОСОБА_6 на будівлю торгівельного павільйону літ. А-1 площею 130, 2 кв.м., будівлю кафе літ. Б-1 площею 79, 9 кв.м., загальною площею 210, 1 кв.м., в тому числі літ. В, Г, Д, Е-самовільні.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.12.2013р. постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06.11.2013р. скасовано. Прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.12.2013р. Заступник прокурора Донецької області звернувся з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, заперечень на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12.05.2010р. по справі № 2а-9345/10/0570 позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 до Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації м. Донецька" про визнання дій протиправними задоволено повністю. Визнано дії Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації м. Донецька" протиправними щодо відмови у прийнятті заяви про проведення технічної інвентаризації, видачу технічного паспорту на об'єкт нерухомого майна - будівлю кафе, торгівельний павільйон, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Зобов'язано Комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації м. Донецька" провести на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" у справі №40/60 від 25 березня 2009 року державну реєстрацію за Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 на об'єкт нерухомого майна - будівлю кафе, торгівельний павільйон, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 18.04.2013р. по справі №К/9991/30794/11 вищевказану постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2011 року скасовано, у задоволенні позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 до комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації м. Донецька" про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії відмовлено.
Розглядаючи справу та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з посиланням на ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», зазначив про відсутність підстав для реєстрації права власності на відповідний об'єкт нерухомості, оскільки постановою Вищого адміністративного суду України від 18.04.2013р. постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2010 року скасовано.
Натомість суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог вмотивував свої висновки тим, що позивач взагалі не звертався, з заявою про внесення запису про скасування державної реєстрації прав власності на будівлю торгівельного павільйону літ.А-1, будівлю кафе літ.Б-1 за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6, тому з боку відповідача його права не могли бути порушені. Отже, у даному випадку взагалі відсутній предмет позову.
Однак, колегія суддів вважає такі висновки судів першої та апеляційної інстанції передчасними, враховуючи наступне.
Як вбачається з позовної заяви, остання подана у серпні 2013 року Прокурором м. Донецька в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області.
Позов поданий до Реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції в м. Донецьку Донецької області та Комунального підприємства «БТІ м. Донецька» про скасування рішення від 22.07.2010р. про державну реєстрацію права приватної власності за фізичною особою ОСОБА_6 на будівлю.
Указом Президента України від 08.04.2011 № 439/2011 затверджено положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України та установлено, що вона є правонаступником прав та обов'язків Державної архітектурно - будівельної інспекції. Свої повноваження Держархбудінспекція України здійснює безпосередньо та через свої територіальні органи в областях.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.11 № 549 утворено інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області як юридичну особу публічного права та правонаступника прав та обов'язків територіального органу Державної архітектурно-будівельної інспекції.
Також Постановою КМ України "Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України" № 294 від 09.07.2014р. затверджено Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.
Між тим, зазначені вище положення, що були чинні на час звернення з позовом, так і чинні на час розгляду справи, не наділяються Державну архітектурно-будівельну інспекцію правом на звернення з позовом до реєстраційної служби про скасування реєстрації права приватної власності фізичної особи.
Зазначені обставини суди попередніх інстанцій під час розгляду справи не перевірили.
Щодо звернення з позовом прокурора м. Донецька, колегія суддів зазначає наступне.
Як зазначено в пункті 2 статті 121 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Такими законами, серед інших, є КАС України та Закон України "Про прокуратуру".
Відповідно до частини другої статті 60 КАС України прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.
За змістом статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб.
Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.99 N 3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), прокурори та їхні заступники подають до суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій, незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їхній діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.
З огляду на викладене, прокурор може звертатися до суду в інтересах держави, які, в свою чергу, можуть бути пов'язані з необхідністю захисту прав державних органів, а також підприємств, установ, організацій незалежно від їх підпорядкування та форм власності.
З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, судом першої інстанції необхідно було дослідити зазначені обставини та встановити, які саме інтереси держави або державного органу порушені у даному випадку, та чи обґрунтовано прокурор звернувся з даним позовом в інтересах Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області.
Отже, судова колегія дійшла висновку, що рішення судів вимогам ст. 159 КАС України не відповідають. Неповнота у встановленні фактичних обставин справи не дає можливості суду касаційної інстанції визначитись в правильності правової оцінки позовних вимог, проведеної судами попередніх інстанцій. Відповідно до приписів ст. 220 КАС України допущені порушення не можуть бути перевірені і усунуті судом касаційної інстанції.
З огляду на викладене, судові рішення, ухвалені у даній справі, підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справу суду належить врахувати недоліки, викладені у мотивувальній частині ухвали і правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Касаційну скаргу Заступника прокурора Донецької області задовольнити частково.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06.11.2013р. та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.12.2013р. скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: