14 липня 2016 року м. Київ К/800/33189/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Черпака Ю.К. (судді-доповідача),
Головчук С.В.,
Ліпського Д.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Глухові та Глухівському районі Сумської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії ,
за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Глухові та Глухівському районі Сумської області на постанову Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 05 травня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року,
встановив:
У грудні 2014 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Глухові та Глухівському районі Сумської області (далі - УПФУ в м. Глухові та Глухівському районі) про визнання протиправними дій, зобов'язання призначити пенсію з 06.02.2013 р. із зарахуванням страхового стажу 38 років 08 місяців 05 днів (464 календарних місяців) з виключенням з періоду, за який враховується заробітна плата для обчислення пенсії, 46 календарних місяців страхового стажу, та із зарахуванням підвищення пенсії, передбаченого абзацом 2 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Вважає, що відповідачем під час призначення пенсії неправильно визначено період страхового стажу, не проведено підвищення розміру пенсії на 1 відсоток, не зараховано період підприємницької діяльності, за який він не сплачував збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, та не здійснено оптимізацію заробітної плати.
Постановою Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 05 травня 2015 року, залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року, позов задоволено. Визнано протиправними дії УПФУ в м. Глухові та Глухівському районі щодо визначення розміру пенсії і зобов'язано відповідача визначити ОСОБА_4 розмір призначеної пенсії виходячи з наявного у нього на день призначення страхового стажу 464 календарних місяці з виключенням з періоду, за який враховувалась заробітна плата для обчислення пенсії, періодів загальною кількістю у 46 місяців календарного страхового стажу та з підвищенням розміру пенсії, передбаченого абзацом 2 частини 1 статті 28 Закону № 1058-IV .
У касаційній скарзі УПФУ в м. Глухові та Глухівському районі, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову. Скаргу мотивує тим, що судові рішення суду прийнято з допущенням описок щодо періоду перебування позивача у статусі підприємця, крім того відсутні підтверджуючі документи про відсутність сплати внесків та ведення підприємницької діяльності за спірний період. Щодо оптимізації заробітної плати позивача, то вона вже була здійснена на підставі постанови Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 25.07.2014 р. у справі № 576/1264/14-а.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами встановлено, що постановою Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 29.01.2014 р. у справі № 576/2605/13-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2014 р., визнано протиправними дії УПФУ в м.Глухові та Глухівському районі щодо відмови ОСОБА_4 у призначенні пенсії та зобов'язано призначити йому пенсію з 06.02.2013 р. відповідно до підпункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
На підставі судових рішень розпорядженням УПФУ в м. Глухові та Глухівському районі від 07.05.2014 р. позивачу призначено пенсію з 06.02.2013 р. відповідно до підпункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
У подальшому постановою Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 25.07.2014 р. у справі № 576/1264/14-а визнано протиправними дії УПФУ в м. Глухові та Глухівському районі щодо призначення пенсії та зобов'язано призначити ОСОБА_4 пенсію з 06.02.2013 р.:
із зарахуванням до стажу на роботах за Списком № 1 період навчання в професійно-технічному училищі з 05.09.1978 р. по 27.09.1981 р. та періоду проходження ним військової служби з 10.11.1984 р. по 01.12.1986 р.;
із зарахуванням до стажу на роботах за Списком № 1 періоду роботи в районах Крайньої Півночі на шахті «Промислова» Виробничого об'єднання по видобутку вугілля «Воркутавугілля» з 28.09.1981 р. по 18.10.1984 р. та на шахті «Хальмер-Ю» Виробничого об'єднання по видобутку вугілля «Воркутавугілля» з 01.03.1987 р. по 10.08.1988 р., з 17.08.1988 р. по 26.03.1989 р., з 10.04.1989 р. по 22.10.1990 р., з 30.10.1990 р. по 05.02.1991 р., з 11.02.1991 р. по 17.07.1991 р., з 25.07.1991 р. по 14.01.1992 р., з 20.01.1992 р. по 15.05.1992 р. в пільговому обчисленні;
із зарахування до стажу на роботах за Списком № 1 періоду роботи в районах Крайньої Півночі на шахті «Хальмер-Ю» з 01.01.1991р. по 15.05.1992р. в пільговому обчисленні;
із зарахування до страхового стажу додатково по одному року за кожний повний рік стажу на роботах за Списком № 1, в тому числі період роботи в районах Крайньої Півночі на шахті «Промислова» з 28.09.1981 р. по 18.10.1984 р. та на шахті «Хальмер-Ю» з 01.03.1987 р. по 15.05.1992 р. в пільговому обчисленні;
виходячи із заробітної плати за період з 01.06.1987 р. по 31.05.1992 р., зазначеної в архівних довідках від 15.11.2012 р. №№ 8148-12/12, 8149-12/12, виданих муніципальною бюджетною установою «Воркутинський муніципальний архів» та з 01.05.2003 р. по 31.10.2010 р. з урахуванням виключення невигідного періоду та яка враховується для обчислення розміру пенсії, згідно з абзацами 1, 3 та 5 частини 1 статті 40, абзацу 1 пункту 2 статті 41 Закону № 1058-IV;
передбачену абзацом 3 частини 1 статті 28 Закону № 1058-IV.
14.08.2014 р. та 29.09.2014 р. ОСОБА_4 звертався до відповідача із заявами щодо розрахунку пенсії з урахуванням постанови Глухівського міськрайонного суду Сумської області у справі № 576/1264/14-а від 25.07.2014 р.
Листами від 22.08.2014 р. № 27/Ш-1 та від 15.10.2014 р. № 29/Ш-1 відповідач повідомив про відсутність підстав для такого перерахунку, оскільки пенсія призначена позивачу на підставі судового рішення у розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність згідно з абзацом 3 частини 1 статті 28 Закону № 1058-IV. Відповідач відмовив у здійсненні підвищення розміру пенсії, передбаченого абзацом 2 частини 1 статті 28 цього Закону, оскільки право на таке збільшення мають особи, пенсія яких обчислена відповідно до статті 27 Закону.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що незважаючи на наявність судових рішень, які набрали законної сили, відповідач діяв протиправно, оскільки визначив розмір пенсії, виходячи з наявного у позивача на день призначення пенсії страхового стажу у 463 календарних місяці, тоді як страховий стаж позивача становив 464; з виключенням з періоду, за який мала враховуватись заробітна плата (дохід) позивача для обчислення розміру пенсії, періодів загальною кількістю у 21 календарний місяць страхового стажу, у той час як виключенню підлягали 46 місяців; без підвищення розміру пенсії, передбаченого абзацом 2 частини 1 статті 28 Закону № 1058-IV .
Як встановлено судами у справі № 576/2605/13-а страховий стаж позивача для обчислення пенсії становив 38 років 08 місяців 05 днів, тобто 464 місяці. Водночас з розрахунку пенсії позивача вилучено період страхового стажу з 18.04.2003 р. по 30.04.2003 р. (період підприємницької діяльності), у зв'язку з чим загальний трудовий стаж для обчислення пенсії склав 38 років 07 місяців і 21 день (463 місяці).
Відповідач не зарахував період підприємницької діяльності позивача з 18.04.2003 р. по 01.05.2003 р. (усього 15 днів) з тих підстав, що згідно з даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості про сплату позивачем збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за цей період.
Такі дії відповідача суди обґрунтовано вважали неправомірними, оскільки згідно з постановою Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 25.07.2014 р. у справі № 576/1264/14-а, протягом періоду з 21.04.2003 р. по 15.08.2011 р. позивач займався підприємницькою діяльністю, сплачуючи при цьому страхові внески до Пенсійного фонду України.
При цьому обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (частина 1 статті 72 КАС України).
Тобто, кількість місяців страхового стажу позивача (464) встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили та не підлягає доказуванню, а тому відповідач безпідставно не зарахував період підприємницької діяльності ОСОБА_4 з 18.04.2003 р. по 01.05.2003 р. до стажу під час призначенні пенсії та зменшив кількість місяців страхового стажу з 464 на 463.
З приводу доводів касаційної скарги про неправильні відомості (описку) у постанові Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 25.07.2014 р. у справі № 576/1264/14-а (замість періоду «з 21.04.2003 р. по 15.08.2011 р.» суд зазначив «з 21.04.2013 р. по 15.08.2011 р.), то враховуючи очевидність реальної дати, наявність такої описки не вплинула на правильність висновків судових рішень.
Стосовно оптимізації заробітної плати позивача слід враховувати, що згідно з абзацом 3 частини 1 статті 40 Закону № 1058-IV (у редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії - 07.05.2014 р.) за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з частиною третьою статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.
Згідно з абзацом 10 частини 3 статті 24 Закону № 1058-IV за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Крім того, відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Судовим рішенням у справі № 576/1264/14-а зобов'язано відповідача, зокрема, призначити пенсію ОСОБА_4 із зарахуванням до його страхового стажу додатково по одному року за кожен повний рік стажу роботи за списком № 1, який враховується для обчислення розміру пенсії, в тому числі періоди роботи з 28.09.1981 р. по 18.10.1984 р., з 01.03.1987 р. по 15.05.1992 р. в пільговому обчисленні згідно з абзацом 10 частини 3 статті 24 Закону № 1058-IV, виходячи з його заробітку за періоди з 01.06.1987 р. по 31.05.1992 р., з 01.05.2003 р. по 31.10.2010 р. з виключенням невигідного періоду та який враховується для обчислення розміру пенсії згідно з абзацами 1, 3 і 5 частини 1 статті 40, абзацу 1 пункту 2 статті 41 № 1058-IV.
Необхідність здійснення оптимізації заробітної плати при призначенні пенсії позивачу саме наведеним чином не потребує доказуванню в даній справі, оскільки цей факт встановлений судовим рішенням, яке набрало законної сили. У зв'язку з цим відповідач безпідставно не провів оптимізацію заробітку позивача у спосіб, визначений судовим рішенням у справі № 576/1264/14-а.
Щодо вимог позивача про підвищення розміру пенсії, передбаченого абзацом 2 частини 1 статті 28 Закону № 1058-IV, то позиція відповідача з цього приводу зводиться до того, що згідно з судовим рішенням пенсія позивачу призначена відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону №1058-IV, у той час як підвищення передбачене абзацом 2 частини 1 статті 28 цього Закону. Крім того, таке підвищення застосовується при призначенні пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 Закону №1058-IV, яка до позивача не застосовувалась, відтак право на підвищення пенсії у нього не виникає.
Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Абзацом 2 частини 1 цієї статті Закону визначено, що за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
Мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком N 1, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри "прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність" (абзац 3 частини 1 статті 28 Закону №1058-IV).
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Суди встановили, що розмір пенсії позивача визначався відповідно до частини 1 статті 27 Закону №1058-IV. Однак оскільки її розмір був меншим, ніж передбачено положеннями статті 28 Закону №1058-IV, її призначено згідно з абзацом 3 частини 1 статті 28 цього Закону (лист УПФУ в м. Глухові та Глухівському районі від 22.08.2014 р. № 27/Ш-1).
При цьому пенсіонери, яким встановлена пенсія відповідно до вимог абзацу 1 частини 1 статті 28 Закону №1058-IV (мінімальна пенсія), отримують збільшення пенсії відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 28 цього Закону.
У зв'язку з цим колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів щодо протиправності відмови відповідача у збільшенні пенсії позивача на 1% її розміру за кожний рік понаднормового стажу відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 28 Закону №1058-IV.
Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Глухові та Глухівському районі Сумської області відхилити, а постанову Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 05 травня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Судді: Черпак Ю.К.
Головчук С.В.
Ліпський Д.В.