06 червня 2016 року м. Київ К/800/15033/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Кобилянський М.Г., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила:
визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області «Про відмову в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту» від 3 листопада 2015 року № 208;
зобов'язати відповідача прийняти рішення про оформлення документів для вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.
Позивачем подано касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов.
Відмовляючи у задоволенні позову суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку про те, що спірний наказ відповідача є законним, оскільки за результатами розгляду відомостей, наведених в анкеті позивача, та співбесід останньої із посадовими особами відповідача, не встановлено об'єктивного підтвердження наявності обґрунтованих побоювань позивача та реальної небезпеки для неї стати в Афганістані жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань, що свідчить про відсутність у заявника умов, передбачених пунктами 1 чи 13 частини першої статті 1 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».
Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень не допущено порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли бути підставою для їх скасування чи зміни.
Оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з урахуванням правових позицій та судової практики Вищого адміністративного суду України.
Касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Керуючись ст. ст. 211, 213, п.5 ч.5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.Г. Кобилянський