19 липня 2016 р.м.ОдесаСправа № 489/737/16-а
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Кокорєв В.В.
Суддя Одеського апеляційного адміністративного суду Турецька І.О., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва про визнання незаконними та скасування рішень, зобов'язання перерахувати пенсію, -
Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 червня 2016 року адміністративний позов - задоволено частково.
Суд визнав незаконним та скасував рішення управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва про відмову в перерахунку пенсії від 22 січня 2016 року №5/4.
Визнав незаконним та скасував рішення управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва від 13 квітня 2016 року №26/2 про внесення змін до рішення від 22 січня 2016 року №5/4.
Зобов'язав управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, виходячи із заробітної плати, одержаної позивачем в зоні ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 30 березня 1987 року по 24 квітня 1987 року, починаючи з 14 січня 2016 року.
На зазначену постанову суду управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва подало апеляційну скаргу, проте не надало документу про сплату судового збору.
У зв'язку з чим, ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліку поданої скарги до 22 липня 2016 року.
18 липня 2016 року до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтоване двома підставами:
- перша - позивач є особою постраждалою від аварії на ЧАЕС 2 категорії, у зв'язку з чим, судовий збір за подання позову ним не сплачувався, а тому апелянт вважає, що і за подання апеляційної скарги такий збір не належить сплачувати;
- друга - брак коштів призначених на такі витрати.
Розглянувши вказане клопотання, суддя-доповідач вважає за необхідним відмовити у його задоволенні, виходячи з наступного.
Щодо першої підстави суд апеляційної інстанції бажає зазначити наступне.
Так, стаття 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон №3674) передбачено наступний розмір ставки судового збору:
- за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
- за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Мінімальна заробітна плата станом на 01 січня 2016 року складає 1378 грн.
Тобто, відповідно до даної норми Закону, під час подання позову за одну вимогу немайнового характеру підлягало сплаті 551,20 грн.
Поряд з цим, враховуючи, що п.10 ч.1 ст.5 Закону №3674 передбачає, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, то судовий збір позивачем не сплачувався, так як він є особою постраждалою від аварії на ЧАЕС 2 категорії.
Таким чином, враховуючи, що позивач при поданні позовної заяви повинен був сплатити судовий збір, у розмірі встановленого Законом №3674, але був звільнений від такої сплати, то 110 відсотків потрібно рахувати від суми, що підлягало сплаті, а не від суми, яка фактично сплачена позивачем, або взагалі не сплачена.
Щодо другої підстави для звільнення від сплати судового збору - відсутність коштів, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.ч.1,2 статті 8 Закону №3674, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Вказана норма Закону кореспондується зі ст.88 КАС України, зокрема, ч.1 даної статті передбачає, що суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Тобто, аналізуючи вказані норми можливо дійти висновку, що єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору є майновий стан заявника.
В той же час, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для звільнення від сплати судового збору.
Врахування майнового стану, насамперед стосується сторін соціально вразливої верстви населення з метою вільного їх доступу до правосуддя.
Більш того, звільнення від сплати судового збору, з урахуванням майнового стану сторони, є правом суду, а не обов'язком.
Також, відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Таким чином, суддя-доповідач дійшов висновку, що у задоволенні вказаного клопотання слід відмовити, оскільки вказані підстави не дають можливість суду звільнити скаржника від сплати судового збору.
За правилами ч.3 ст.189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст.187 цього Кодексу, застосовуються правила ст.108 цього Кодексу (залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви).
Відповідно до ч.3 ст.108 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Таким чином, враховуючи, що апелянт не усунув недолік поданої апеляційної скарги, тобто не сплатив судовий збір, в розмірі встановленому Законом №3674, суддя вважає за можливим повернути апеляційну скаргу апелянту, а матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.108, 189 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 червня 2016 року - відмовити.
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва повернути апелянту, а матеріали справи повернути до Ленінського районного суду м. Миколаєва.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Суддя: І.О. Турецька