13 липня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/6245/15
Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г. П.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Федусик А.Г.,
суддів - Шевчук О.А. та Зуєвої Л.Є.,
при секретарі - Пальоній І.М.,
за участю: представника апелянта - Демчук Ярослава Вікторовича та представника відповідача - Ковташ Дмитра Миколайовича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Старгруп Торг" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 січня 2016 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Старгруп Торг" до Одеської митниці ДФС, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,-
У жовтні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Старгруп Торг" (далі ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС (далі ДФС), третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення ДФС про коригування митної вартості товарів №500060006/2015/000047/2 від 08 жовтня 2015 року та визнання протиправною та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060006/2015/00078 від 08 жовтня 2015 року.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 січня 2016 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду ТОВ подало апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно контракту №ST-PTP28 від 20 липня 2015 року на умовах CIF-Одеса на митну територію України поставлено товар на загальну суму 39000,00 доларів США. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ для здійснення митного оформлення товару "м'якоть кокосового горіху висушена та подрібнена (стружка)" 05 жовтня 2015 року до ДФС подало митну декларацію №500060006/2015/008567, в якій митну вартість вказано на рівні 1,5 доларів США за кг нетто.
Для підтвердження митної вартості товарів до ДФС було подано відповідні товарно-супровідні документи.
Під час опрацювання відповідачем наданих позивачем для здійснення митного оформлення документів зафіксовано спрацювання профілів ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості (орієнтовний показник митної вартості, розрахований відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 724, вище, ніж заявлено за митною декларацією). Крім того, за результатами візуальної перевірки наданих разом з митною декларацією документів та співставлення даних, поданих декларантом для здійснення митного контролю та оформлення, на етапі контролю правильності визначення митної вартості товарів, задекларованих в митній декларації №500060006/2015/008567 від 05 жовтня 2015 року, встановлено, що в документах містяться розбіжності, а надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема прас-лист від 28 серпня 2015 року видано фірмою PATEN INGREDIENTS Limited, тоді як у ЕМД вказано, що поставка здійснюється за зовнішньоекономічним договором (контрактом) купівлі -продажу №ST-PTP28 від 20 липня 2015 року, стороною якого є виробник товарів - PT.AGRINDO SURYA ABADI та відповідно до інвойсу №10/INV-ASA/VIII/2015 продавцем товару також є PT.AGRINDO SURYA ABADI. Крім того, у копії митної декларації країни відправлення №040793 від 28 серпня 2015 року вказано пакувальний лист №10PL-ASA/VIII/2015, тоді як до митного оформлення надано пакувальний лист №10INV-ASA/VIII/2015. Відтак, митниця дійшла висновку, що вказані суперечності могли свідчити про заниження заявленої митної вартості товарів. Оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, орган доходів і зборів був позбавлений можливості здійснити перевірку числового значення заявленої митної вартості, чим була зумовлена необхідність здійснення запиту щодо надання додаткових документів та відомостей. Відповідно до ч. 5 ст.54 Митного кодексу України відповідач витребував у позивача додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: виписки з бухгалтерської документації; прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини. Крім того, декларанту повідомлено, що згідно з положеннями ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України він або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості.
Декларант на вказану вимогу електронним повідомленням №244 від 08 жовтня 2015 року надіслав додатково документи та повідомив, що інші документи не надаватимуться. При цьому додатково надано висновок експерта ТОВ "Одеський аукціонний центр" № 20-47/10-2015 від 08 жовтня 2015 року, листи відправника від 07 жовтня 2015 року.
За результатами проведеної консультації між органом доходів і зборів та декларантом, останньому повідомлено про те, що митну вартість товарів, заявлених до митного оформлення за електронною митною декларацією №500060006/2015/008567 від 05 жовтня 2015 року буде скориговано відповідно до ст.55 Митного кодексу України.
В повідомленні ДФС також зазначено про застосування другорядних методів визначення митної вартості товару, оскільки заявлена декларантом митна вартість за ціною договору не підтверджена документально. У зв'язку з відсутністю у митному органі інформації щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами та інформації щодо обчисленої вартості, наданої виробником, неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів та методу визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості, тому митна вартість оцінюваних товарів буде визначена за резервним методом.
З огляду на вищезазначене, митницею здійснено коригування митної вартості товару, про що складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060006/2015/00078 від 08 жовтня 2015 року та прийнято рішення №500060006/2015/000047/2 про коригування митної вартості товару, відповідно до якого визначено митну вартість товару за резервним методом. При цьому, з метою забезпечення повноти оподаткування зазначеного товару митницею було проведено аналіз баз даних ЄАІС ДФС та встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим - 2,15 дол. США за кг нетто (митна декларація № 500060006/2015/005202 від 16 липня 2015 року), ніж заявлено декларантом - 1,50 дол. США за кг нетто.
Коригування митної вартості товару та видання картки відмови в митному оформленні і стало підставами для звернення ТОВ з позовом до суду.
Вирішуючи справу та відмовляючи в задоволенні вимог суд першої інстанції виходив з того, що митним органом обґрунтовано та правомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки відповідачем дотримані вимоги ст.55 МК України. Також суд вважав, що при винесені рішення про коригування митної вартості та видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, пропорційно, своєчасно та з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Колегія суддів частково не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Пунктом 1 ст.49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно до ч.1 та 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст.57 МК України (Глава 9) визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Приймаючи оскаржувану картку відмови в прийнятті митної декларації та не застосовуючи основний метод визначення митної вартості відповідач виходив з того, що подані позивачем документи не містять всіх даних, що дозволяють встановити митну вартість товару.
Частиною 2 ст.53 МК України визначено документи, які підтверджують митну вартість товарів, якими є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
З аналізу ст.53 МК України вбачається, що МК України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є: зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.
Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року № 3018-IV Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем було надано митному органу: митну декларацію (МД) №500060006/2015/008567 від 05 жовтня 2015 року, зовнішньоекономічний договір (контракт), інвойс №10/INV-ASA/VIII/2015, прас-лист від 28 серпня 2015 року, копію митної декларації країни відправлення № 040793 від 28 серпня 2015 року та інші товарно-супровідні документи.
Водночас, відмовляючи в митному оформленні товару ДФС зазначала, що на етапі контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що в документах містяться розбіжності, зокрема, прайс-лист від 28 серпня 2015 року видано фірмою PATEN INGREDIENTS Limited, тоді як у ЕМД вказано, що поставка здійснюється за зовнішньоекономічним договором (контрактом) купівлі-продажу № ST-PTP28 від 20 липня 2015 року, стороною якого є виробник товарів - PT.AGRINDO SURYA ABADI та відповідно до інвойсу №10/INV-ASA/VIII/2015 продавцем товару також є PT.AGRINDO SURYA ABADI.
Разом з тим, з листа від 07 жовтня 2015 року (а.с.27) вбачається, що компанія PATEN INGREDIENTS Limited є торговим представником компанії PT.AGRINDO SURYA ABADI та має право визначати ціна на експортний товар, що підтверджується також наданим позивачем колегії суддів відповідним договором між вказаними підприємствами.
Крім того, ДФС зазначено, що у копії митної декларації країни відправлення №040793 від 28 серпня 2015 року вказано пакувальний лист №10PL-ASA/VIII/2015, тоді як до митного оформлення надано пакувальний лист № 10INV-ASA/VIII/2015.
Проте, колегія суддів вважає зазначені обставини такими, що не мають впливу на формування митної вартості товару та не можуть бути підставою для коригування останньої, в тому числі, з урахуванням пояснень позивача з приводу допущення помилки в номері пакувального листа, який, між іншим, не є обов'язковим та визначальним документом для визначення митної вартості.
Окрім іншого, згідно до ч.2 та 3 ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів ДФС зазначено про відсутність інформації щодо вартості операцій з ідентичними товарами, з подібними (аналогічними товарами) та інформації, необхідної для обчислення вартості на основі віднімання та додавання вартості. В той же час, відповідачем було зазначено, що ДФС буде здійснено коригування митної вартості, заявленої декларантом, за резервним методом до рівня митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, що саме по собі суперечить вищевказаним посиланням ДФС стосовно відсутності інформації щодо вартості операцій з аналогічними/подібними товарами та не узгоджується з положеннями ч.3 ст.57 МК України.
Також, відмовляючи в позові суд першої інстанції зазначив, що декларантом не були виконані вимоги митного органу щодо надання додаткових документів для встановлення митної вартості товару, тому дії митниці при визначенні митної вартості зазначених товарів за методами, визначеними Митним кодексом України, були правомірними, здійсненні виключно в межах та у спосіб, встановлений чинним законодавством, а прийняті нею рішення є обґрунтованими.
Проте, колегія суддів вважає вказані висновки безпідставними з огляду на характер виявлених ДФС «недоліків» та в зв'язку з наявністю у ДФС відповідного переліку визначальних для встановлення митної вартості документів.
Таким чином, враховуючи все вищенаведене у сукупності колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ про визнання протиправним та скасування рішення ДФС про коригування митної вартості товарів № 500060006/2015/000047/2 від 08 жовтня 2015 року та визнання протиправною та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060006/2015/00078 від 08 жовтня 2015 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Отже, враховуючи все вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при ухвалені постанови припустився порушень норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим судове рішення підлягає скасуванню з постановленням по справі нової постанови про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Старгруп Торг" - задовольнити.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 січня 2016 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Старгруп Торг" до Одеської митниці ДФС, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 500060006/2015/000047/2 від 08 жовтня 2015 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060006/2015/00078 від 08 жовтня 2015 року.
Стягнути з Одеської митниці ДФС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Старгруп Торг" (код ЄДРПОУ 38622315) судовий збір в розмірі 3237,80 (три тисячі двісті тридцять сім) грн. 80 коп.
Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: А.Г. Федусик
Суддя: Суддя: Л.Є. Зуєва О.А. Шевчук