Справа: № 826/6322/16 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.
Іменем України
18 липня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Єжова Максима Валерійовича про визнання незаконною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 звернувся до Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві з адміністративним позовом до Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Єжова Максима Валерійовича про визнання незаконною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 травня 2016 року адміністративний позов залишено без розгляду.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати вказане судове рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового засідання.
Сторони до судового засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно ч. 2 ст. 181 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
Як свідчать матеріали справи, позивач оскаржує правомірність постанови №ВП 42622813 про закриття виконавчого провадження, яка винесена 26.06.2015 року.
При цьому, у позовній заяві ОСОБА_2 посилається на те, що про порушення своїх прав, дізнався на особистому прийомі у Єжова М.В. 29.12.2015 року, на якому позивачу було, також, вручено копію оскаржуваної постанови.
Так, адміністративний позов було направлено позивачем через поштове відділення 18.04.2016 року, що підтверджується відбитком поштового штемпеля на конверті.
Водночас, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 квітня 2016 року позовну заяву було залишено без руху та надано 5-ти денний строк з моменту отримання означеної ухвали для усунення недоліків, шляхом подання до суду обґрунтувань причин пропуску строку звернення до суду.
Так, на виконання зазначеної ухвали, позивачем 04.05.2016 року була направлена уточнена позовна заява, з обґрунтуванням поважності причин пропуску строків звернення до суду. Уточнена позовна заява була отримана Окружним адміністративним судом 11.05.2016 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення, наявного в матеріалах справи.
Як вбачається зі змісту уточненої позовної заяви, позивач в січні 2016 року оскаржив рішення головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Єжова Максима Валерійовича до Шевченківського районного суду м. Києва, який 01 лютого 2016 року у справі №761/3213/16-ц постановив ухвалу про відмову у відкритті провадження, у зв'язку з тим, що означені правовідносини належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. 24 березня 2016 року у справі №761/10798/16-а Шевченківським районним судом м. Києва було відмовлено у відкритті провадження за адміністративним позовом ОСОБА_2 у зв'язку з тим, що дана справа підсудна окружному адміністративному суду.
Таким чином, висновки суду першої інстанції про те, що позивачем станом на 25.05.2016 року не було надано обґрунтувань поважності причин пропуску строків звернення до суду на виконання ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 квітня 2016 року є помилковими та такими, що призвели до неправильного вирішення питання.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст.199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання та є підставою для скасування ухвали суду з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 99, 160, 165, 195, 199, 204, 205, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 травня 2016 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий суддя Є.І. Мєзєнцев
суддя В.В.Файдюк
суддя Є.В. Чаку
Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.
Судді: Файдюк В.В.
Чаку Є.В.