Справа: № 728/764/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Новіков О.М. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
Іменем України
14 липня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П., Твердохліб В.А.;
за участю секретаря: Драч М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області на постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 19 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про визнання незаконними дій, скасування постанов про закінчення виконавчого провадження,-
У березні 2016 року, ОСОБА_2 звернувся до Бахмацького районного суду Чернігівської області з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, в якому, просить поновити йому строк звернення до суду з адміністративним позовом; визнати неправомірними дії відповідача щодо прийняття постанов від 01.03.2016 року про закінчення виконавчих проваджень № 42457011, №42935340 на виконання виконавчих листів №2-а/728/10/2014, №728/321/13-а; скасувати постанову від 01.03.2016 року про закінчення виконавчого провадження № 42457011, №42935340 на виконання виконавчих листів №2-а/728/10/2014, №728/321/13-а.
Свої вимоги мотивує тим, що на виконання судового рішення від 17.02.2014 року, справа №2-а/728/10/2014, Бахмацький районний суд Чернігівської області видав виконавчий лист про зобов»язання Управління соціального захисту населення Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області провести донарахування та виплату належної суми щорічної компенсації на оздоровлення за 2013 рік в розмірі 3 579, 00 грн. 12.03.2014 року відкрито виконавче провадження №42457011 і встановлено строк виконання постанови суду - негайно. Боржником - управлінням соціального захисту Бахмацької районної державної адміністрації було нараховано суми щорічної компенсації на оздоровлення за 2013 рік в розмірі 3 579, 00 грн., але до цього часу не виплачено. 01.03.2016 року відповідачем складено постанову про закінчення виконавчого провадження № 42935340 з посиланням на ч.3 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», про неможливість виконання рішення суду без участі боржника. Крім того, на виконання постанови суду від 27.03. 2014 року Київським апеляційним адміністративним судом був виданий виконавчий лист №728/321/13-а. 10.04.2014 року відповідач відкрив виконавче провадження і встановлено строк виконання постанови суду - 17.04.2014 рік. . Боржником - управлінням соціального захисту Бахмацької районної державної адміністрації було нараховано суми щорічної компенсації на оздоровлення за 2012 рік в розмірі 3279.00 грн. 01.03.2016 року відповідачем складено постанову про закінчення виконавчого провадження № 42457011 з посиланням на ч.3ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», про неможливість виконання рішення суду без участі боржника. Позивач зазначає, що вказані обставини не є належним доказом фактичного виконання в повному обсязі судового рішення, оскільки постанова суду передбачає нарахування і виплату належної йому компенсації на оздоровлення за 2012 та 2013 роки, відсутності підстави для закінчення виконавчих проваджень. Також просить суд вважати причини пропуску встановленого законодавством строку поважними, оскільки вказані постанови надійшли на його адресу лише 12 березня 2016 року, про що свідчить поштовий штамп на конверті і відповідно поновити йому строк звернення до суду з цим позовом.
Постановою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 19 квітня 2016 року адміністративний позов задоволено.
Визнано неправомірними дії Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області щодо закінчення виконавчих проваджень № 42457011 на виконання виконавчого листа № 2-а/728/10/2014, № 42935340 на виконання виконавчого листа № 728/321/13-а.
Визнано постанови Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області від 01.03.2016 року про закінчення виконавчого провадження № 42457011 на виконання виконавчого листа № 2-а/728/10/2014, № 42935340 на виконання виконавчого листа № 728/321/13-а - неправомірними.
Скасувано постанови від 01.03.2016 року про закінчення виконавчого провадження № 42457011 на виконання виконавчого листа № 2-а/728/10/2014, № 42935340 на виконання виконавчого листа № 728/321/13-а.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідно ч.6 ст.12 КАС України, під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).
Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, однак в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів відповідно ч.4 ст.196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.
Згідно ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, що 12.03.2014 року заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Ковалем В.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №42457011 про примусове виконанні виконавчого листа № 2-а/728/10/2014, виданого 17.02.2014 року Бахмацьким районним судом Чернігівської області про зобов'язання управління соціального захисту населення Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області провести донарахування та виплату ОСОБА_2 у відповідності до положень ст.48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» належної суми щорічної компенсації на оздоровлення за 2013 рік в розмірі 3579.00 грн. 01.03.2016 року заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Ковалем В.О. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №42457011 на підставі ч.3 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», про неможливість виконання рішення суду без участі боржника.
10.04.2014 року заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Ковалем В.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №42935340 про примусове виконанні виконавчого листа № 728/321/13 виданого 02.04.2014 року Київським апеляційним адміністративним судом про зобов'язання управління соціального захисту населення Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області провести донарахування та виплату ОСОБА_2 у відповідності до положень ст.48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» належної суми щорічної компенсації на оздоровлення за 2012 рік. 01.03.2016 року заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Ковалем В.О. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №42935340 на підставі ч.3 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», про неможливість виконання рішення суду без участі боржника.
Надаючи правову оцінку слід звернути увагу на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом;
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» - державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначений виконавчим документом.
Згідно до ст. 75 вказаного Закону - після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі: повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи, що постанова про закінчення виконавчих проваджень ВП №42457011 від 03.01.2016 року, ВП №42935340 від 01.03.2016 року були надіслана ОСОБА_2 лише 11.03.2016 року, які він отримав 12.03.2016 року і вказана обставина відповідачем не спростована, тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, щодо визнання неправомірними дії Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області щодо направлення постанов від 01.03.2016 року про закінчення виконавчих проваджень ВП №42457011, ВП №42935340 з порушенням триденного строку, встановленого ч. 3 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».
Також, оскільки відповідачем не надано доказів, що під час примусового виконання виконавчих листів № 2-а/728/10/2014 виданого 17.02.2014 року Бахмацьким районним судом Чернігівської області та №728/321/13-а виданого 02.04.2014 року Київським апеляційним адміністративним судом, були повністю виконані вимоги ч. 3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», тому постанови про закінчення виконавчих проваджень від 01.03.2016 року ВП № 42457011, ВП№42935340 є неправомірними та підлягають скасуванню у зв'язку не дотриманням п. 11 ч. 1 ст. 49 та ч. 3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 124 Конституції України - рішення суду ухвалюється іменем України та є обов'язковим для виконання.
Згідно до ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», яка ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року гарантує неухильність виконання рішення суду громадянами, юридичними особами та всіма органами влади України.
Таким чином, рішення суду є обов'язковим до виконання на всій території України всіма юридичними та фізичними особами, а також органами державної влади.
Виходячи із вище зазначених норм законодавства щодо обов'язковості та неухильності виконання судових рішень, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що виконавчі дії проведені не в повному обсязі, а тому дане виконавче провадження не може вважатись завершеним, а тому позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Позивач отримав постанову про закінчення виконавчого провадження від 01.03.2016 року лише 12.03.2016 року, що підтверджено відміткою на поштовому штампі, з адміністративним позовом звернувся 23.03.2016 року, а тому підстави для залишення позову без розгляду відсутні тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що ним було пропущено встановлений законодавством строк звернення до суду з поважних причин, а тому він підлягає поновленню.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення.
Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області - залишити без задоволення, а постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 19 квітня 2016 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
(Повний текст виготовлено - 14 липня 2016 року).
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Костюк Л.О.
Судді: Бужак Н.П.