14 листопада 2006 р.
№ Б26/7/05-66
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:
Удовиченка О.С.
суддів:
Панової І.Ю. Яценко О.В.
розглянувши касаційну скаргу
ПП “Сталкер -Плюс»
на ухвалу
господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2006р.
у справі
№ Б26/7/05-66 господарського суду Дніпропетровської області
за заявою
ПП “Сталкер -Плюс»
до
ВАТ “Павлоградвугілля»
про
визнання грошових вимог
розпорядник майна
ОСОБА_1
в судовому засіданні взяли участь представники :
боржника :
ОСОБА_2
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2006р. (судя Камша Н.М.) вимоги ПП “Сталкер-Плюс» до ВАТ “Павлоградвугілля» відхилено.
ПП “Сталкер -Плюс» звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2006р. скасувати, прийняти нове рішення, яким визнати вимоги ПП “Сталкер-Плюс» до боржника на суму 4821838 грн. 62 коп., витрати по сплаті державного омита у сумі 85,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 40,00 грн. та включити вимоги ПП “Сталкер-Плюс» до реєстру вимог кредиторів.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема: ст. ст. 22, 33, 77 ГПК України, ст. 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 545, 526 ЦК України.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон) конкурсні кредитори одночасно з заявою щодо грошових вимог до боржника зобов'язані подати до господарського суду документи, що їх підтверджують.
Отже, грошові вимоги конкурсних кредиторів мають бути підтверджені відповідними доказами.
Згідно з ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відхиляючи грошові вимоги ПП “Сталкер -Плюс» до боржника, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені грошові вимоги не підтверджені належними доказами.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в обґрунтування грошових вимог кредитором було надано договір про відступлення права вимоги від 05.04.2004р. та копію акту звірки розрахунків, у якому зазначено сальдо розрахунків станом на 01.04.2004р., який не є документом, на підставі якого можуть бути проведені записи в регістрах бухгалтерського обліку. Відтак, з наданих кредитором документів неможливо встановити, які правовідносини існували між сторонами, які зобов'язання брали на себе сторони.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно того, що поряд з актом звірки взаємних розрахунків, кредитори повинні підтверджувати свої вимоги первинними документами, що встановлюють цивільно-правові відносини між ними і боржником та свідчать про зобов'язання останнього перед кредиторами.
Крім того, як вбачається матеріалів справи, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2006р. розгляд вимог кредитора відкладено на 17.03.2006р. та зобов'язано кредитора подати первинні докази в обґрунтування своїх вимог. Проте, представник ПП “Сталкер -Плюс» в судове засідання 17.03.2006р. не з'явився, не виконав вимог ухвали суду від 27.02.2006р. та не подав первинних доказів в підтвердження заявлених вимог.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 77 ГПК України відкладення розгляду справи, в т. ч. повторне, є правом, а не обов'язком суду.
При цьому, господарський суд у справі про банкрутство обмежений певними строками, встановленими Законом, а належні докази в обґрунтування грошових вимог кредитора повинні бути подані до суду одночасно з заявою щодо грошових вимог до боржника.
Отже, відповідно до ст. 33 ГПК України кредитором не було доведено в суді першої інстанції наявність грошових вимог до боржника.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувана ухвала відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу ПП “Сталкер-Плюс» залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2006р. у справі № Б26/7/05-66 залишити без змін.
Головуючий О.С. Удовиченко
Судді І.Ю. Панова
О.В. Яценко