79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"13" липня 2016 р. Справа № 914/2569/15
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Костів Т.С.
суддів Данко Л.С.
ОСОБА_1
при секретарі Кобзар О.В.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Мімоза”, м. Львів , вх. №01-05/2277/16 від 12.05.2016 року
на рішення господарського суду Львівської області від 18.04.2016 року
у справі № 914/2569/15
за позовом: Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів
до відповідача: ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Мімоза”, м.Львів
третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Львівське міське комунальне підприємство “Айсберг”, м. Львів
третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_3 охорони історичного середовища Львівської міської ради, м. Львів
третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_4, м. Львів
про: зобов'язання демонтувати самовільно влаштовану вентиляцію на дворовому фасаді будинку №7 на вул. Краківській у м. Львові
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи 1: не з'явився;
від третьої особи 2: не з'явився;
від третьої особи 3: ОСОБА_4;
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови
рішенням господарського суду Львівської області від 18.04.2016 року у справі №914/2569/15 (суддя Галамай О.З.) позовні вимоги Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Мімоза”, третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Львівське міське комунальне підприємство “Айсберг”, третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 охорони історичного середовища Львівської міської ради, третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4, про зобов'язання демонтувати самовільно влаштовану вентиляцію на дворовому фасаді будинку №7 на вул. Краківській у м. Львові - задоволено повністю.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Львівської області від 18.04.2016 року у справі №914/2569/16, відповідач - ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Мімоза” - подав апеляційну скаргу.
Зокрема, скаржник у поданій апеляційній скарзі зазначає про те, що судом при прийнятті рішення від 18.04.2016 р., не надано об'єктивної оцінки того, що витяжна вентиляційна система, первинно встановлена третіми особами на будинку №7 по вул. Краківській в м. Львові як рухомий предмет призвела до втрати історичної, естетичної, архітектурної чи іншої цінності. Адже відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини», рухомими предметами, пов'язаними з нерухомими об'єктами культурної спадщини, є елементи, групи елементів об'єкта культурної спадщини, що можуть бути відокремлені від нього, але складають з ними єдину цілісність, і відокремлення яких призведе до втрати археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, архітектурної, мистецької, наукової або культурної цінності об'єкта. Тому, застосовувати положення вказаної норми не вважається за доцільне, оскільки в судовому засіданні не надано оцінку вентиляційного короба, розташованого на фасаді будинку №7 по вул. Краківській в м. Львові як об'єкта, що цілісно з'єднаний з пам'яткою архітектури. Обставина підписаного між апелянтом та управлінням охорони історичного середовища в 1996 р. охоронного договору №10, в якому вказувалося на наявність вентиляційного короба вже вказує на не заперечення розташування такого на фасаді будинку. Відповідно до договору оренди нежитлових приміщень №6686 від 25.06.1998 р., за яким орендар ТОВ «Мімоза» 29.05.1996 р. прийняло в оренду терміном на 10 років приміщення по вул. Краківській, 7 загальною площею 159, 3 м. кв., надані в оренду приміщення передаються Жеком Орендарю з устаткуванням і інвентарем, що конструктивно з'єднані з орендованим приміщенням, згідно акту прийому-передачі та поверхового плану (п. 9). Дане означає, що ТОВ «Мімоза» одержало нежитлові приміщення разом з вентиляційною трубою розташованою на фасаді будинку №7. Незважаючи на неодноразово заявлене клопотання апелянта про залучення до судового процесу власника приміщення - ОСОБА_3 комунальної власності Львівської міської ради, суд належної уваги на дане не звернув. Позивач не може нести відповідальності за ст. 150 КУпАП. З цих мотивів також розпорядження Галицької районної адміністрації від 12.02.2015 р. №39 є незаконним, оскільки таким порушуються гарантовані права та інтереси ТОВ «Мімоза» як орендаря, а встановлену законом відповідальність за порушення правил охорони і використання пам'яток історії та культури в частині порушення правил використання приміщень будинків, що відносяться до культурної спадщини слід покласти на власника приміщення та водночас орендодавця, тобто ОСОБА_3 комунального майна. Станом на січень 2015 р. вентиляція існувала. Разом з тим, 30.06.2015 р. між апелянтом та ТОВ «Калуш Прогресбуд» укладено договір, за яким підрядник зобов'язувався здійснити ремонт витяжної вентиляційної труби шляхом заміни існуючого вентиляційного короба розміром 400x400 мм, який виходить з нежитлових приміщень першого поверху, орендованих ТОВ «Мімоза» по вул. Краківській, 7 в м. Львові на витяжну вентиляційну трубу круглого січення діаметром 200 мм. Тому, апелянтом не було влаштовувано самовільно витяжну трубу, а здійснено її ремонт з причини корозії та аварійного стану такої. Витяжна вентиляційна труба на фасаді будинку №7 по вул. Краківській, 7 в м. Львові, яку Галицька районна адміністрація зобов'язує демонтувати відповідача модернізована, проте аж ніяк не встановлена самовільно відповідачем.
На підставі викладеного апелянт просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 18.04.2016 р. у справі № 914/2569/15 та відмовити у позові.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2016 року справу № 914/2569/15 визначено судді-доповідачу ОСОБА_5 та іншим суддям, які входять до складу колегії, а саме суддям: Данко Л.С. та Малех І.Б..
Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 13.05.2016 р. поновлено пропущений строк на оскарження рішення в апеляційному порядку, подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 31.05.2016 р..
Ухвалами суду від 31.05.2016 року, від 05.07.2016 року та від 12.07.2016 року розгляд справи відкладався з підстав, викладених у ній.
Представнику сторони роз'яснено його права та обов'язки згідно ст.22 ГПК України.
В судове засідання 12.07.2016 року з'явився представник третьої особи 3, проти апеляційної скарги заперечив, надав усні прояснення по суті спору.
Представники позивача, апелянта та третіх осіб 1,2 в судове засідання не з'явились, причин неявки суду не повідомили.
ОСОБА_6 із п.3.9.2 ОСОБА_7 Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року ,,Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції'', у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги по суті, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін в судових засіданнях, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне:
як правильно встановив суд першої інстанції, будинок № 7 на вул. Краківській перебуває у віданні Львівської міської ради, на обслуговуванні ЛМКП “Айсберг”, є пам'яткою культурної спадщини (охоронний № 356 (ОСОБА_7 Міністрів УРСР № 970 від 24.08.1963р.)). Скаржник користується зазначеним нежитловим приміщенням на підставі Договору оренди нежитлових приміщень № 6686 від 25.06.1998 року.
ОСОБА_6 обстеження технічного стану будинку № 7 на вул. Краківській у м.Львові, складеного комісією ЛМКП “Айсберг”, встановлено самовільне перепланування приміщень, а саме - виведення витяжної вентиляції на дворовий фасад будинку ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Мімоза”. ОСОБА_3 охорони історичного середовища Львівської міської ради не погоджувало встановлення вентиляційної системи відповідачем, про що зазначено в листі ОСОБА_3 № 04/3283 від 02.12.2014 р.
Протоколом №3 від 22.12.2014р. адміністративної комісії при виконавчому комітеті Бірківської сільської ради Яворівського району Львівської області громадянина ОСОБА_8, що є засновником ТзОВ “Мімоза” притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді попередження (ст. 150 КУпАП).
Питання щодо демонтажу самовільно влаштованої вентиляції також розглядалось на засіданні міжвідомчої комісії Галицького району. Зокрема згідно протоколу №4 від 03.02.2015р. міжвідомча комісія Галицького району вирішила зобов'язати ТзОВ “Мімоза” за власні кошти демонтувати самовільно влаштовану вентиляцію по дворовому фасаді будинку № 7 на вул. Краківській. Головою Галицької РА ЛМР 12.02.2015 р. прийнято Розпорядження №39 "Про демонтаж самовільно влаштованої вентиляції на дворовому фасаді будинку №7 на вул. Краківській", яким зобов'язано ТзОВ "Мімоза" за власні кошти демонтувати самовільно влаштовану вентиляцію на дворовому фасаді будинку №7 на вул. Краківській. Зазначене рішення не оскаржувалось.
06.03.2015 р. ЛМКП “Айсберг” скеровано відповідачу попередження, яким зобов'язано ТзОВ “Мімоза” демонтувати самовільно влаштовану вентиляцію на дворовому фасаді будинку № 7 на вул. Краківській. 10.03.2015 р. комісією ЛМКП “Айсберг” складено акт про те, що ТзОВ “Мімоза” не виконано розпорядження Галицької районної адміністрації № 39 від 12.02.2015 р..
ОСОБА_6 з ч. 1 ст. 22 Закону України "Про охорону культурної спадщини" пам'ятки, їхні частини, пов'язане з ними рухоме та нерухоме майно забороняється зносити, змінювати, замінювати, переміщувати (переносити) на інші місця. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 24 Закону України "Про охорону культурної спадщини" передбачено, що власник або уповноважений ним орган, користувач зобов'язані утримувати пам'ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору. Використання пам'ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам'ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо. ОСОБА_6 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про охорону культурної спадщини" консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам'яток національного значення здійснюються лише за наявності письмового дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, на підставі погодженої з ним науково-проектної документації. Такий дозвіл скаржником отриманий не був.
Відповідно до п.1.4.1 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 р. № 76, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за № 927/11207, переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої ОСОБА_7 народних депутатів відповідно до законодавства.
П 1.4.2 Правил передбачено, що переобладнання жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень містить у собі - улаштування в окремих жилих будинках, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переобладнання туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів. У п 1.4.6 Правил вказано, що власник, наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов'язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану.
Суд першої інстанції обгрунтовував своє рішення тим, що відповідно до п. 5.33 ДБН В.2.2-15-2005 передбачено, що не допускається розташовувати витяжні шахти для викиду повітря із вбудованих приміщень перед вікнами квартир, а також прокладати повітроводи витяжної вентиляції вбудованих приміщень по фасадах житлового будинку. Відповідно до висновку № 4073 судової будівельно-технічної експертизи від 19.02.2016 р., вентиляційна система, яка на даний час знаходиться на фасаді будинку за адресою: вул. Краківська, 7, м. Львів не відповідає проектному рішенню згідно Технічних висновків про можливість експлуатації системи витяжної вентиляції у закладі громадського харчування на вул. Краківська, 7 у м. Львові в частині висоти влаштування її на покрівлі житлового будинку. Вентиляційна система, яка на даний час знаходиться на фасаді будинку за адресою: вул. Краківська, 7 м. Львів не відповідає вимогам державних будівельних норм. Відступ від вимог ДБН полягає у влаштуванні її на фасаді житлового будинку”.Такий висновок ґрунтується на належно встановлених обставинах.
Не приймаються до уваги посилання скаржника на те, що зовнішня вентиляційна система будинку існувала раніше, принаймні станом на 1996 р., що підтверджується змістом охоронного договору №10, укладеного між відповідачем та управлінням охорони історичного середовища в 1996 р. охоронного договору №10, договору оренди нежитлових приміщень №6686 від 25.06.1998 р., за яким орендар ТОВ «Мімоза» 29.05.1996 р. прийняло в оренду терміном на 10 років приміщення по вул. Краківській, 7 загальною площею 159, 3 м. кв.. Надані в оренду приміщення передаються Жеком Орендарю з устаткуванням і інвентарем, що конструктивно з'єднані з орендованим приміщенням, згідно акту прийому-передачі та поверхового плану (п. 9); Технічними висновками про можливість експлуатації системи вентиляції у закладі громадського харчування на вул. Краківській, 7 у м. Львові (Замовлення 7.1.156-15-ОВ, 2015 рік). Зазначене не свідчить про відповідність результату робіт встановленим вимогам та погодження проведення таких робіт.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що згідно підпункту 10 пункту “б” статті 32 Закону України “Про місцеве самоврядування” до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить забезпечення охорони пам'яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання. Відповідно до Положення про Галицьку районну адміністрацію Львівської міської ради, затвердженого рішенням Виконкому Львівської міської ради від 12.08.2011 року № 750, Галицька районна адміністрація є виконавчим органом Львівської міської ради, одним із основних її завдань є охорона на території району історичного середовища. ОСОБА_6 з ч. 1 ст. 22 Закону України "Про охорону культурної спадщини" пам'ятки, їхні частини, пов'язане з ними рухоме та нерухоме майно забороняється зносити, змінювати, замінювати, переміщувати (переносити) на інші місця. Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про охорону культурної спадщини" передбачено, що консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам'яток національного значення здійснюються лише за наявності письмового дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, на підставі погодженої з ним науково-проектної документації. Та обставина, що при виконанні робіт з оновлення системи вентиляції не були у встановленому порядку погоджені з уповноваженим органом з охорони культурної спадщини, була правильно встановлена судом.
Суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги посилання скаржника на те, що ТзОВ “Мімоза” є тільки орендарем, а не власником нежитлового приміщення по вул. Краківській, 7 у м. Львові, а тому відповідальність щодо демонтажу вентиляційної системи на фасаді вказаного приміщення слід покласти на власника: ОСОБА_3 комунального майна Львівської міської ради. Адже згідно ч. 1 ст. 24 Закону України "Про охорону культурної спадщини" передбачено, що власник або уповноважений ним орган, користувач зобов'язані утримувати пам'ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору. Відповідно до п.5.3., п. 5.5. Охоронного договору № 10 на пам'ятку культурної спадщини від 24.01.2006 р., укладеного між ОСОБА_3 охорони історичного середовища (“Управління”) та ТзОВ “Мімоза” (“Користувач (орендар)”) Користувач (орендар) зобов'язується зберегти, всі цінні історико-архітектурні елементи екстер'єру та інтер'єру пам'ятки (частини пам'ятки); утримувати територію пам'ятки упорядженою, не допускати використання цієї території для нового будівництва та задоволення інших господарських потреб, що можуть зашкодити пам'ятці. Не робити ніяких прибудов до пам'ятки, не переробляти її як ззовні, так і в середині.
В світлі наведеного, суд першої інстанції дійшов підставного висновку про задоволення позовних вимог враховуючи, що обраний позивачем спосіб захисту відповідає характеру порушення.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Однак, у встановленому законом порядку підстави, передбачені у ст. 104 ГПК України для скасування або зміни судового рішення не були доведені суду належними доказами.
Відтак, беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 18.04.2016 р. у справі № 914/2569/15 прийняте на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, висновків господарського суду Львівської області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись ст.ст. 1, 21, 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Львівський апеляційний господарський суд , -
1.Апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Мімоза”, м. Львів , вх. №01-05/2277/16 від 12.05.2016 року- залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 18.04.2016 року у справі № 914/2569/15 без змін.
2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
3.Матеріали справи скеровуються до господарського суду Львівської області.
Повний текст постанови суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 14.07.2016 року.
Головуючий-суддя Костів Т.С.
Суддя Данко Л.С.
Суддя Малех І.Б.