04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"13" липня 2016 р. Справа№ 911/81/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорної Л.В.
суддів: Руденко М.А.
Дідиченко М.А.
при секретарі судового засідання Громак В.О.
від позивача - ОСОБА_2,
від відповідача - Левтерова Т.М.,
розглянувши апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «УВК Україна»
на рішення господарського суду Київської області від 11.04.2016р.
по справі № 911/81/16 (суддя Антонова В.М.)
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_4
до приватного акціонерного товариства «УВК Україна»
про стягнення 83 641,29 грн.
Рішенням господарського суду Київської області від 11.04.2016 р. по справі № 911/81/16 позов задоволено повністю. Стягнуто з приватного акціонерного товариства «УВК Україна» на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 65 400,00 грн. основного боргу, 16 520,22 грн. пені, 748,13 грн. інфляційних втрат, 972,94 грн. 3 % річних та 1 254,62 грн. судового збору.
Не погодившись з прийнятим рішенням, приватне акціонерне товариство «УВК Україна» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Київської області від 11.04.2016 р. по справі № 911/81/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2016р. апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «УВК Україна» прийнято до провадження.
Розпорядженням №09-52/3097/16 від 12.07.2016р. призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з перебуванням суддів Кропивної Л.В. та Смірнової Л.Г. у відпустці.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу суддів від 12.07.2016р., в зв'язку з перебуванням суддів Кропивної Л.В. та Смірнової Л.Г., які не є головуючим суддею, у відпустці, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя Чорна Л.В. судді: Дідиченко М.А.,Руденко М.А.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2016р. апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «УВК Україна» на рішення господарського суду Київської області від 11.04.2016р. по справі №911/81/16 прийнято до провадження у визначеному складі.
Відповідно до п. 9-2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» у разі зміни складу суду апеляційної інстанції розгляд ним справи починається заново, а отже, спочатку починається й визначений статтею 102 ГПК строк розгляду апеляційної скарги.
Позивач заперечує проти апеляційної скарги, з підстав викладених у письмовому відзиві.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.
13.05.2013р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (перевізник) та приватним акціонерним товариством «УВК Україна» (замовник) укладено договір перевезення №88-13/п, за умовами якого перевізник зобов'язався доставити довірений йому замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (вантажоодержувачеві), а замовник зобов'язався сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. /а.с. 16/.
Згідно з п. 7.1. договору за результатами наданих перевізником транспортних послуг, сторони складають та підписують представниками сторін акт виконаних послуг, який разом із рахунками перевізника та товаросупровідними документами є підставою для оплати транспортних послуг. Оплата послуг з перевезення, по яких замовником заявлені претензії, не може бути здійснена до повного з'ясування вини перевізника.
Згідно з п. 7.2. договору оплата наданих послуг за договором за попередній місяць здійснюється протягом 35 календарних днів з дати передачі замовнику акту виконаних послуг, рахунку і податкової накладної.
Згідно з 7.3. договору у випадку, якщо перевізник не надав замовнику належним чином оформлені первинні документи (рахунок, податкова накладна, акт приймання-передачі наданих послуг, карта завантаження та будь-який інший документ, який впливає на зобов'язання замовника щодо оплати) та/або замовником виявлена невідповідність розміру винагороди перевізника фактично наданим ним послугам, замовник має право вимагати від перевізника усунути будь-які невідповідності в наданих документах. В такому випадку зобов'язання замовника щодо оплати переносяться на термін усунення перевізником невідповідностей в наданих ним документах.
Як зазначає позивач, на виконання умов договору останнім надано відповідачу послуги з перевезення на загальну суму 65 400,00 грн. .
На підтвердження послуг позивачем подано акти надання послуг №18 від 13.03.2014р. на суму 4 700,00 грн., №21 від 17.03.2014р. на суму 5 000,00 грн., №70 від 13.08.2014р. на суму 5 200,00 грн., №72 від 16.08.2014р. на суму 5 200,00 грн., підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору. Також матеріали справи містять акти підписані та скріплені відтисками печатки позивача, які надсилались на адресу відповідача, а саме: №83 від 12.09.2014р. на суму 5 400,00 грн., №91 від 16.10.2014р. на суму 4 000,00 грн., №92 від 17.10.2014р. на суму 5 800,00 грн., №93 від 22.10.2014р. на суму 4 000,00 грн., №94 від 23.10.2014р. на суму 6 500,00 грн., №95 від 23.10.2014р. на суму 4 000,00 грн., №96 від 24.10.2014р. на суму 5 600,00 грн., №97 від 30.10.2014р. на суму 4 000,00 грн., №98 від 31.10.2014р. на суму 6 000,00 грн.
Також на підтвердження надання послуг з перевезення матеріали справи містять копії ТТН та податкових накладних.
13.03.2015р. позивач направив на адресу відповідача оригінали актів надання послуг №70 від 13.08.2014р., №72 від 16.08.2014р., №83 від 12.09.2014р., №91 від 16.10.2014р., №93 від 17.10.2014р., №93 від 22.10.2014р., №94 від 23.10.2014р., №95 від 23.10.2014р., №96 від 24.10.2014р., №97 від 30.10.2014р. та №98 від 31.10.2014р., які отримані відповідачем 07.04.2015р., про що свідчить відмітка про отримання на рекомендованому повідомленні про вручення поштового повідомлення. /а.с. 80/.
16.04.2015р. відповідач на адресу позивача направив відповідь №198 від 16.04.2015, відповідно до якої повідомив позивача, що йому надані не всі документи згідно п. 7.1 та п. 7.3 договору, а тому зобов'язання щодо оплати відкладаються на термін усунення перевізником невідповідностей.
Листом №198 від 16.04.2015р. відповідач просив позивача надіслати оригінали товарно-транспортних накладних, засвідчені підписом та печаткою вантажоодержувача. /а.с. 81/.
14.05.2015р. ФОП ОСОБА_4 повторно направив ПАТ «УВК Україна» податкові накладені, рахунки, ТТК, про що свідчить опис вкладення у лист. /а.с. 83/, які отримані відповідачем, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні. /а. с.84/.
Отримання документів відповідачем не заперечується, а навіть підтверджується листом №342 від 08.06.2015р. /а.с. 85/.
Доказів оплати на спірну суму, як і реагування на вимогу, матеріали справи не містять. /а.с. 88/.
Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до п. 3 ст. 909 укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до п. 11.1. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363, з відповідними змінами та доповненнями, (надалі - Правила) основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. (п. 11.3. Правил).
Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). (п. 11.4 Правил).
Відповідно до п. 47 Статуту товарно-транспортні накладні і акти заміру (зважування) є основними транспортними документами, які визначають взаємовідносини між вантажовідправниками, вантажоодержувачами та автотранспортними підприємствами і організаціями.
Товарно-транспортна накладна є єдиним документом для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника, оприбуткування їх у вантажоодержувача, а також для складського, оперативного та бухгалтерського обліку.
Згідно з п. 72 Статуту автотранспортне підприємство або організація видає вантаж у пункті призначення вантажоодержувачу, вказаному в товарно-транспортній накладній.
Київським апеляційним господарським судом досліджені ТТН, які містять підписи вантажоотримувача, що спростовує доводи апелянта про відсутність такого підпису.
Умовами договору сторони передбачили, що у випадку порушення терміну оплати, передбаченого п. 7.2 договору, замовник оплачує перевізнику пеню в розмірі 0,5% від суми, що підлягає сплаті, за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. (п. 8.3. договору).
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
Перевіривши розрахунок пені, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог в цій частині, як такі, що відповідають умовами договору, вимогам чинного законодавства, а розрахунок є арифметично вірним.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Дослідивши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що господарським судом Київської області правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.
Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду Київської області від 11.04.2016р. у справі №911/81/16.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Рішення господарського суду Київської області від 11.04.2016р. у справі №911/81/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Матеріали справи №911/81/16 повернути до господарського суду Київської області.
3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Л.В. Чорна
Судді М.А. Руденко
М.А. Дідиченко