04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"13" липня 2016 р. Справа№ 911/4321/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорної Л.В.
суддів: Руденко М.А.
Дідиченко М.А.
при секретарі судового засідання Громак В.О.
від позивача - Коваленко С.В.,
від відповідача - Стусова Ю.М.,
розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства «Парадіс Нова»
на рішення господарського суду Київської області від 26.04.2016р.
по справі №911/4321/14 (головуючий суддя - Конюх О.В., судді Карпечкін Т.П., Ярема В.А.)
за позовом приватного підприємства «Парадіс Нова»
до приватного підприємства «Контраст»
про стягнення 482 687,66 грн.
та за зустрічним позовом приватного підприємства «Контраст»
до приватного підприємства «Парадіс Нова»
про визнання договору недійсним
Рішенням господарського суду Київської області від 26.04.2016 р. по справі №911/4321/14 у первісному позову приватному підприємству «Парадіс Нова» відмовлено повністю, по зустрічному позову приватному підприємству «Контраст» відмовлено повністю.
Не погодившись з прийнятим рішенням, приватне підприємство «Парадіс Нова» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Київської області від 26.04.2016р. по справі №911/4321/14 скасувати в частині відмови у задоволенні первісного позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким первісний позов задовольнити. Рішення в частині відмови у задоволені зустрічного позову позивач просить залишити без змін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2016р. апеляційну скаргу приватного підприємства «Парадіс Нова» прийнято до провадження.
15.06.2016р., 29.06.2016р. у судових засіданнях оголошувалась перерва.
Розпорядженням №09-52/3101/16 від 12.07.2016р. призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з перебуванням суддів Кропивної Л.В. та Смірнової Л.Г. у відпустці.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу суддів від 12.07.2016р., в зв'язку з перебуванням суддів Кропивної Л.В. та Смірнової Л.Г., які не є головуючим суддею, у відпустці, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя Чорна Л.В. судді: Дідиченко М.А., Руденко М.А.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2016р. апеляційну скаргу приватного підприємства «Парадіс Нова» на рішення господарського суду Київської області від 26.04.2016р. по справі №911/4321/14 прийнято до провадження у визначеному складі суду.
Приватне підприємство «Контраст» заперечує проти апеляційної скарги та просить залишити рішення господарського суду Київської області від 26.04.2016р. у справі №911/4321/14 без змін, з підстав викладених у письмовому відзиві.
Приватне підприємство «Парадіс Нова» надало письмові пояснення по справі.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.
За договором купівлі-продажу комплексу, нежилого приміщення від 29.05.2008р. приватне підприємство «Парадіс Нова» придбало у приватного підприємства «Факторинг» нерухоме майно: комплекс, нежиле приміщення, 101 км. автомобільної дороги Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя, що знаходиться на території Піщанської с/ради Золотонівського району Черкаської області. /а.с. 17, т.1/.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Договір купівлі-продажу від 29.05.2008р. нотаріально засвідчений.
01 червня 2011р. між приватним підприємством «Парадіс Нова» (Орендодавець) та приватним підприємством «Контраст» (орендар) укладено договір оренди автомобільної заправочної станції, та обладнання автомобільного газозаправного пункту, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування автомобільну заправну станцію, комплекс, нежиле приміщення, АДРЕСА_1, що знаходиться на території Піщанської с/ради Золотоніського району Черкаської області, та складається з «А1» приміщення АЗС, цегляне, площею 53,3 кв.м., «Б2» вбиральні, «1» бензоколонок в кількості 4 шт. типу «Adast», ємкостя «2» в кількості 4 шт., «3» свердловина, відмостка 4» 1231 кв.м., огорожа «1,2», очисні споруди «5», АГЗП «6», які розташовані на земельній ділянці, що належить державі та перебуває в оренді у ФОП «ОСОБА_4.», на підставі договору оренди землі від 27.02.2008р.
Поняття об'єкт у цьому договорі охоплює також будь-які інженерні та інші комунікації, санітарно-технічні системи та іншу інфраструктуру, що забезпечує можливість використання об'єкту призначення, а також 4 підземні резервуари по 25 м.куб. загальною ємністю 100м.куб., колонка газорозподільна Шельф 100 - LPG зав. №1982, установка газорозподільна УГЗП 4,85 м.куб. резервуар зав. № (ємністі №25835 та №25836), касовий апарат mini - 500.01 АЗС зав. №ПН 54102423 та інше майно. /а.с. 18, т. 1, а.с. 128, т. 5/.
01 червня 2011р. по акту прийому-передачі позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування автомобільну заправну станцію, комплекс, нежиле приміщення, АДРЕСА_1, що знаходиться на території Піщанської с/ради Золотоніського району Черкаської області. /а.с. 20, т.1/.
Акт підписаний та скріплений відтисками печаток сторін, без зауважень.
Згідно п. 4.1. договору оренди розмір орендної плати за весь об'єкт, у цілому складає 10 000,00 грн. за місяць.
Згідно п. 3.1. договору об'єкт передається в оренду до 01 червня 2012р.
Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01 червня 2012р., і до моменту повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором. (п. 9.1. договору).
Додатковим договором від 31.05.2012р. сторони, керуючись п. 9.2. договору сторони дійшли згоди внести зміни до 3.1. договору, шляхом викладення його у наступній редакції: «3.1. об'єкт передається в оренду до 01 червня 2013р.». /а.с. 21, т.1/.
Заявою від 06 вересня 2013р. позивач повідомив відповідача про закінчення терміну дії договору оренди та просив повернути об'єкт оренди. /а.с. 77, т.1/.
Згідно п. 7.1. договору після закінчення терміну оренди Орендар зобов'язаний передати за актом приймання-передачі автомобільної заправної станції, та обладнання автомобільного газозаправного пункту.
Доказів повернення матеріали справи не містять.
Обґрунтовуючи позовні вимоги по первісному позову, ПП «Парадіс Нова» стверджує, що відповідачем не виконувались умови договору оренди в частині сплати орендних платежів, в результаті чого утворилась заборгованість на суму 400 000,00 грн.
В процесі розгляду справи з'ясувалось, що 01 червня 2011р. сторонами підписано ще один договір оренди.
Різниця між договорами оренди полягає у розмірі орендної плати, за договором, наданим відповідачем, розмір орендної плати складає 2 000,00 грн. за місяць та п. 4.2. щодо скерування орендної плати.
Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Ухвалою господарського суду Київської області від 11.11.2014р. була призначена судова почеркознавча експертиза.
Згідно висновку експерта Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз від 22.05.2015р. №16406/14-32/16407/16408/14-33, підписи в договорі оренди від імені ОСОБА_5 у нижній частині лицьової сторони першого та другого аркушів та у графі «Генеральний директор___ ОСОБА_5» на лицьовій стороні третього аркуша виконано рукописним способом без попередньої технічної підготовки і технічних засобів самим ОСОБА_5; відтиски печатки від імені приватного підприємства «Контраст» нанесені у один і той самий час, одним і тим самим кліше печатки, а саме тим, експериментальні та вільні зразки відтисків якої було надано для порівняльного дослідження. /а.с. 143, т.4/.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 ЦК України).
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона(орендодавець) передає другій стороні(орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Статтею 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Матеріали справи містять рахунки-фактури виставлені позивачем на оплату за договором оренди від 01.06.2011р. та акти здачі-приймання робіт (надання послуг), сума оренди за місяць в яких вказана 2 000,00грн., рахунки та акти підписані та скріплені відтиском печатки позивача. /а.с. 98-146, т.1/.
Зазначені докази підтверджують виконання умов договору оренди, який був наданий відповідачем.
Позивачем надані докази оплати банківські витяги, які відповідають наданим рахункам за призначенням платежу. /а.с. 36-58, т. 1/.
На спростування зазначеного належних та допустимих доказів, як-то рахунки на оплату, акти здачі-приймання на суму 10 000,00 грн., позивачем в порушення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, не надано.
Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення первісного позову, оскільки матеріалами справи підтверджується, що відносини оренди між сторонами існували за договором наданим відповідачем.
03 квітня 2013р. приватне підприємство «Парадіс-Нова» (продавець) та приватним підприємством «Контраст» (покупець) укладено договір купівлі-продажу комплексу, нежилого приміщення з розстроченням платежу, за умовами якого продавець передає у власність покупця комплекс, нежиле приміщення, АДРЕСА_1, що знаходиться на території Піщанської с/ради Золотоніського району Черкаської області.
Доказів передання предмету договору купівлі-продажу матеріали справи не містять.
Згідно банківської виписки позивач повернув відповідачу 60 000,00 грн. - повернення передплати за неукладений договір купівлі-продажу від 03.04.2013р. /а.с. 35, т.1/.
Таким чином, продаж за договором від 03.04.2013р. не відбувся.
Щодо зустрічного позову про визнання недійсним договору оренди від 01.06.2011р., то суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 230 Цивільного кодексу України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.
Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.
Правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. (п. 20 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»).
Обґрунтовуючи вимоги по зустрічному позову, ПП «Контраст» посилається на те, що ним виконувався договір оренди із орендною платою на суму 2 000,00 грн.; невиконання умов договору оренди з орендною платою 10 000,00 грн.; укладення сторонами 31.05.2012р. додаткового договору про продовження терміну дії договору оренди; укладення договору купівлі-продажу від 03.04.2013р.; відсутність претензій щодо погашення заборгованості за період з 01.06.2011р. по 01.10.2014р. на суму 10 000,00 грн. за місяць; ідентичність текстів договорів оренди, крім пунктів 4.1., 4.2.; різні пояснення позивача щодо наявності/відсутності заборгованості по орендній платі; відсутність оригіналу акту приймання-передачі по кожному договору оренди; введення відповідача в оману щодо необхідності підписання третього екземпляру для юристів.
Вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, зокрема наявність спеціальних підстав визнання недійсною угоди.
У вирішенні спорів про визнання правочинів недійсними на підставі статей 230 - 233 ЦК України господарські суди повинні мати на увазі, що відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності позивачем фактів обману, насильства, погрози, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, тяжких обставин і наявності їх безпосереднього зв'язку з волевиявленням другої сторони щодо вчинення правочину.
Під обманом слід розуміти умисне введення в оману представника підприємства, установи, організації або фізичної особи, що вчинила правочин, шляхом: повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності; заперечення наявності обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину; замовчування обставин, що мали істотне значення для правочину (наприклад, у зв'язку з ненаданням технічної чи іншої документації, в якій описуються властивості речі). При цьому особа, яка діяла під впливом обману, повинна довести не лише факт обману, а й наявність умислу в діях відповідача та істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. Суб'єктом введення в оману є сторона правочину, - як безпосередньо, так і через інших осіб за домовленістю. (п. 3.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними»).
ПП «Контраст», в порушення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, не навів та не довів суду, належними та допустимими доказами, обставини, з якими Закон пов'язує обман та наявність умислу в діях позивача.
За таких обставин, відсутні підстави для задоволення зустрічного позову.
Київський апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції щодо не укладення договору оренди, за яким позивач просить стягнути заборгованість за первісним позовом.
Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. (п. 8 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»).
Доказів виконання договору оренди, за яким пред'явлено позову, матеріали справи не містять, як-то акт приймання-передачі, рахунки на оплату, акти здачі-приймання, претензії, тощо.
Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом Київської області правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.
З наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду Київської області від 26.04.2016р. у справі №911/4321/14.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Рішення господарського суду Київської області від 26.04.2016 р. у справі №911/4321/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Матеріали справи № 910/4321/16 повернути до господарського суду Київської області.
3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Л.В. Чорна
Судді М.А. Руденко
М.А. Дідиченко