13 липня 2016 р. Справа № 903/385/16
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "М.Ж.К.", м. Луцьк
до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Луцьк
про стягнення 4881,13 грн.
Суддя Вороняк А.С.
секретар судового засідання Чорний С.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Ільницький М.М., довіреність №261/6 від 07.04.2016р.
від відповідача: н/з
Права та обов'язки роз'яснені відповідно до ст.ст.20, 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)
Відводу складу суду не заявлено.
Клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не поступало.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "М.Ж.К." звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 4881,13 грн., з них 3106,70 грн. - основна заборгованість, 583,24 грн. - пеня, 1076,13 грн. - інфляційні втрати, 115,06 грн. - 3% річних та судових витрат по справі.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору №07/116 від 15.07.2009р. про участь власників викуплених вбудованих і прибудованих нежитлових приміщень, розташованих в житлових будинках, у відшкодуванні вартості послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій щодо оплати наданих послуг. Посилаються на договору №07/116 від 15.07.2009р., рахунки на оплату послуг за період грудень 2013р. - січень 2016р., повідомленням про зміну вартості послуг від 30.08.2013р. №1176/3, від 19.11.2014р. №1582/3 та від 14.05.2015р. №639/3, платіжне доручення №11 від 21.01.2014р. на суму 112,85 грн., довідку про наявність дебіторської заборгованості у відповідача, претензію №195/6 від 11.03.2016р..
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 09.06.2016р. було порушено провадження у справі, а справу призначено до розгляду на 30.06.2016р. та зобов'язано сторони надати суду ряд документів, необхідних для об'єктивного розгляду справи по суті.
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 30.06.2016р. розгляд справи відкладено на 13.07.2016р. через неподання сторонами всіх витребуваних судом документів та необхідність витребування нових доказів.
12.07.2016р. на адресу суду від представника позивача із супровідним листом надійшли: оригінал опису вкладення в цінний лист(як доказу направлення відповідачу позову із додатками до нього), витяг з ЄДРПОУ на відповідача(станом на 08.07.2016р.), рахунки на оплату послуг за період грудень 2013р. - січень 2016р..
В судовому засіданні 13.07.2016р. представник позивача позов підтримав, вимоги просив задовольнити.
Відповідач у судове засідання 13.07.2016р. не з'явилася, компетентного представника не направила, вимог ухвал суду від 09.06.2016р. та від 30.06.2016р. не виконала, ухвала суду повернулась із позначкою відділення зв'язку "За зазначено адресою адресат не проживає".
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ст.87 ГПК України.
В разі якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду(пп.3.9.1. п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р.).
На підставі викладеного суд вважає, що вжив усіх необхідних заходів для повідомлення відповідача про час слухання справи, та з урахуванням вимог ст.69 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
встановив:
15.07.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "М.Ж.К."(далі - Виконавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - Споживач), який є орендарем нежитлового приміщення «ІНФОРМАЦІЯ_1» загальною площею 45 м.кв., було укладено договір про участь власників викуплених вбудованих і прибудованих нежитлових приміщень, розташованих в житлових будинках, у відшкодуванні вартості послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій(далі - Договір)(а.с.15-16) з додатками до нього від 01.01.2010р.(а.с.17) та від 01.07.2011р.(а.с.18).
Згідно п.1.1 Договору, Виконавець забезпечує обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1, а також утримання прибудинкової території, вивезення твердого побутового сміття (окрім будівельного), Споживач приймає участь у відшкодуванні вартості обслуговування.
Згідно п.3.2.8 Договору, Споживач зобов'язаний не пізніше 10 числа, наступного за розрахунковим місяцем, вносить плату за отримані послуги.
Згідно п.4.1 Договору, вартість послуг в місяць з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, вивезення твердого побутового сміття (окрім будівельного) складає 52,17 грн. (45 м.кв. x 0,4615 грн. = 20,77 грн., сміття - 1,2 м.куб. х 26,17 грн. = 31,40 грн.)
Згідно п.4.3 Договору Споживач оплачує вартість обслуговування будинків і споруд та прибудинкової території в готівковій або безготівковій формі на підставі рахунків виконавця.
Копіями рахунків за період грудень 2013р. - січень 2016р.(а.с.63-89) підтверджується загальна сума до оплати 3219,55 грн..
Відповідач частково оплати надані послуги за грудень в розмірі 112,85 грн., що стверджується платіжним дорученням №11 від 21.01.2014р. на суму 112,85 грн.(а.с.48) ат карткою рахунку 361 за період січень 2014р. - січень 2016р.(а.с.35).
Додатком до Договору від 01.01.2010р.(а.с.17), сторони погодили викласти п.4.1 Договору в такій редакції: «Вартість послуг в місяць з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, складає 38,38 грн. в т.ч. ПДВ 6,40 грн.».
Додатком до Договору від 01.07.2011р.(а.с.18), сторони погодили викласти п.3.1.4 в такій редакції: «У разі зміни вартості послуги, Виконавець повідомляє про це Споживача. Повідомлення про зміну вартості послуги має силу додатку до Договору та укладання окремого Договору не потребує», а п.4.1 викласти в такій редакції: «Вартість послуг в місяць з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, вивезення побутового сміття(окрім будівельного) складає 64,12 грн. в т.ч. ПДВ 10,65 грн.,(45 м.кв. x 0,6315 грн. = 28,42 грн., вивезення сміття - 1,2 м.куб. х 29,75 грн. = 35,70 грн.)»
Повідомленням про зміну вартості послуг від 30.08.2013р. за №1176/3(а.с.19) позивач повідомив відповідача, що рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 24.07.2013р. №426-1 з 16.08.2013р. встановлено тарифи на послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для власників, орендарів нежитлових приміщень у житлових будинках. Вартість послуги в місяць з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по Договору становить 112,85 грн. в т.ч. ПДВ (45 м.кв. x 1,6172 грн. = 72,77 грн., вивезення ТПВ - 1,2 м.куб. х 33,40грн. = 40,08 грн.).
Повідомленням про зміну вартості послуг від 19.11.2014р. за №1582/3(а.с.20) позивач повідомив відповідача, що рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 05.11.2014р. №325-1 з 01.12.2014р. встановлено тарифи на збір та вивезення побутових відходів. Вартість послуги в місяць з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по Договору становить 120,83 грн. в т.ч. ПДВ (45 м.кв. x 1,6172 грн. = 72,77 грн., вивезення ТПВ - 1,2 м.куб. х 40,05грн. = 48,06 грн.).
Повідомленням про зміну вартості послуг від 14.05.2015р. за №639/3(а.с.21) позивач повідомив відповідача, що рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 22.04.2015 №206-1 з 01.06.2015р. встановлено тарифи на встановлено тарифи на збір та вивезення побутових відходів. Вартість послуги в місяць з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по Договору становить 128,44 грн. в т.ч. ПДВ (45 м.кв. x 1,6172 грн. = 72,77грн., вивезення ТПВ - 1,2 м.куб. х 46,39грн. = 55,67 грн.).
З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу №195/6 від 11.03.2016р.(а.с.22) з вимогою оплати основної заборгованості, проте дана вимога залишена відповідачем без відповіді та виконання.
Згідно ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ст.144 Господарського кодексу України (далі - ГК України), майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Згідно ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст.193 ГК України та статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ст.ст.901, 902, 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Виконавець повинен надати послугу особисто. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
В даному випадку, відносини між позивачем та відповідачем носять договірний характер, укладений між останніми Договір предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, розірваний сторонами не був.
Згідно розрахунку позивача станом на 01.06.2016р. основна заборгованість відповідача складає 3106,70 грн.(а.с.5). Доказів в спростування заборгованості (доказів оплати) відповідач суду не подала, позов не оспорила, конррозрахунку не навела.
З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами Договору, надання на Виконання його умов позивачем відповідачу послуг, не проведення відповідачем при цьому всіх належних розрахунків і платежів, суд прийшов до висновку про підставність пред'явленого позивачем до відповідача позову в частині стягнені основної суми заборгованості у розмірі 3106,70 грн..
Щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 583,24 грн., суд зазначає таке.
Згідно п.5.3 Договору Споживач несе відповідальність за несвоєчасну оплату вартості обслуговування будинків і споруд та прибудинкової території - шляхом сплати пені відповідно до чинного законодавства.
Згідно п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань або за затримку грошових надходжень на рахунок клієнта банку - одержувача грошових коштів, яку нараховано та не сплачено на день набрання чинності цим Законом, розмір її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.
Згідно ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно ч.5 ст.254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Судом встановлено, що позивачем допущено помилку при нарахуванні пені за окремі періоди, а саме не враховано положення ст. 254 ЦК України, при нарахуванні за квітень 2014р.(початком періоду нарахування буде 13.05.2014р., оскільки 10-11.05.2014р. - вихідні дні), липень 2014р.(початком періоду нарахування буде 12.08.2014р., оскільки 10.08.2014р. - вихідний день), грудень 2014р.(початком періоду нарахування буде 13.01.2015р., оскільки 10-11.01.2015р. - вихідні дні), квітень 2015р.(початком періоду нарахування буде 12.05.2015р., оскільки 10.05.2015р. - вихідний день), вересень 2015р.(початком періоду нарахування буде 13.10.2015р., оскільки 10-11.10.2015р. - вихідні дні), грудень 2015р. (початком періоду нарахування буде 12.01.2016р., оскільки 10.01.2016р. - вихідний день).
Суд провівши перерахунок пені в сумі 583,24 грн., за періоди прострочення оплати зазначені позивачем в розрахунку(а.с.6), прийшов до переконання, що остання підставна в сумі 582,31 грн., в решті частини стягнення пені в розмірі 0,93 грн. слід відмовити.
Щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 115,06 грн. та інфляційних втрат в сумі 1076,13 грн., суд зазначає таке.
Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Суд перевіривши методику та правильність розрахунків 3% річних в сумі 115,06 грн. та інфляційних втрат в сумі 1076,13 грн.(з врахуванням помилок допущених позивачем при визначені початку періодів нарахування), приходить висновку, що останні підставні в сумі 1076,13 грн. - інфляційних втрат та 115,02 грн. - 3% річних, в решті частини стягнення 3% в розмірі 0,04 грн. слід відмовити.
При цьому судом було застосовано розрахунки, здійснені за допомогою встановленої в господарському суді системи інформаційно-правового забезпечення "Ліга Закон".
В силу ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому вимоги, що пред'являються до доказів, визначені ст.34 ГПК України, відповідно до якої, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 4881,13 грн. грн. підлягають частковому задоволенню в сумі 4880,16 грн., з них з них 3106,70 грн. - основна заборгованість, 582,31 грн. - пеня, 1076,13 грн. - інфляційні втрати, 115,02 грн. - 3% річних, а в частині стягнення 0,97 грн., з них 0,93 грн. - пеня, 0,04 грн. - 3% річних - відмовити через безпідставність.
Враховуючи приписи щодо покладення судового збору на учасників судового процесу в залежності від результату вирішення спору, передбачені ст.49 ГПК України, та враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій сторін та відсутність правових підстав для звільнення позивача та відповідача від його сплати, з відповідача на користь позивача належить стягнути 1377,73 грн. судового збору, в іншій частині (0,27 грн.) сплата судового збору покладається на позивача, за результатами розгляду позовної заяви, пропорційно до задоволених вимог.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, -
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (43000, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "М.Ж.К." (43000, Волинська обл., місто Луцьк, ПРОСПЕКТ СОБОРНОСТІ, будинок 19Б, код ЄДРПОУ 13348495) 4880,16 (чотири тисячі вісімсот вісімдесят гривень шістнадцять копійок) грн., з них 3106,70 грн. - основна заборгованість, 582,31 грн. - пеня, 1076,13 грн. - інфляційні втрати, 115,02 грн. - 3% річних та 1377,73 (одну тисячу триста сімдесят сім гривень сімдесят три копійки) грн. судового збору.
3. У позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю "М.Ж.К." до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в частині стягнення 0,97 грн., з них 0,93 грн. - пеня, 0,04 грн. - 3% річних - відмовити.
Повний текст рішення складено
18.07.2016
Суддя А. С. Вороняк