Справа № 761/8421/16-к
Провадження №1-кп/761/668/2016
Іменем України
15 липня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 120 151 000 000 006 83, у якому
гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Знам'янка Кіровоградської області, громадянин України, українець, у шлюбі не перебуває, з середньою спеціальною освітою, працює на посаді менеджера ТОВ «Грейн капітал», зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не засуджувався,
обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_5 вчинив злочин у сфері безпеки дорожнього руху за наступних обставин.
ОСОБА_5 08.08.2015 о 05:58 год., керуючи технічно справним мотоциклом «Хонда», рухався у другій смузі проїзної частини вул. О. Довженка з боку вул. О. Теліги у напрямку вул. В. Гетьмана у м. Києві зі швидкістю від 106,0 до 147,0 км/год., яка перевищувала максимально допустиму швидкість руху на даній ділянці дороги, та наближався до будинку АДРЕСА_3 .
У цей час на проїзну частину вул. О. Довженка, напроти будинку № 1, справа наліво відносно напрямку руху вказаного мотоциклу переходив дорогу пішохід ОСОБА_7 .
Обвинувачений, порушуючи вимоги п. п. 1.5, 2.3 „б”, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України, проявив неуважність, своєчасно не відреагував на зміну дорожньої обстановки, не зменшив швидкість та не зупинив керований ним транспортний засіб, перевищів допустиму в межах населеного пункту швидкість руху 60 км/год.
У результаті злочинної необережності водія ОСОБА_5 , який при виникненні небезпеки для руху у вигляді пішохода ОСОБА_7 , маючи для цього об'єктивну можливість, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним мотоцикла, а змінив напрямок руху, виїхавши у третю смугу, де скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_7 , після чого місце події покинув.
Внаслідок вказаних дій обвинуваченого ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження, від яких того ж дня помер в автомобілі швидкої медичної допомоги.
Обвинувачений ОСОБА_5 , будучи допитаним під час судового розгляду, свою вину визнав частково та пояснив таке.
У день та час, зазначені у даному вироку, він керував мотоциклом «Хонда» та зі швидкістю приблизно 80 км/год. рухався у середній смузі по вул. О. Довженка в сторону просп. Перемоги. З правої сторони з вул. Е.Потьє виїхав автомобіль та зупинився у крайній правій смузі, чим частково перекрив йому оглядовість тротуару та завадив вчасно помітити пішохода. У зв'язку з даною обставиною несподівано для нього у другій смузі з'явилася людина, яка по діагоналі перебігала дорогу. Обвинувачений почав змінювати напрямок руху, сподіваючись об'їхати пішохода по третій смузі, та розраховуючи, що останній побачить його транспортний засіб і зупиниться. Потім він застосував екстрене гальмування, впав на дорогу, відділився від мотоцикла та вилетів на зустрічну смугу. Мотоцикл по інерції посунувся далі та, як тепер йому відомо, збив пішохода. Після цього він підняв мотоцикл та поїхав далі. Перед зіткненням він звукових сигналів не подавав, оскільки двигун працює дуже гучно. На момент ДТП на мотоциклі було увімкнене ближнє та дальнє світло. Стверджує, що під час пригоди та одразу після неї не зрозумів, що збив пішохода. Бачив, як до місця ДТП під'їхав автомобіль швидкої допомоги.
Того ж дня з Інтернету обвинувачений дізнався, що відбувся наїзд на пішохода і водій мотоцикла зник з місця події. У зв'язку з цим почав шукати адвоката, отримавши правову консультацію, через декілька днів звернувся з відповідною заявою до поліції.
ОСОБА_5 просив взяти до уваги, що поблизу місця зіткнення розташований підземний перехід, наземний перехід на цій ділянці дороги відсутній, тому він не міг припустити, що на дорозі з'явиться пішохід. Також зазначив, що мав право розраховувати, що пішохід, як учасник дорожнього руху, буде виконувати правила дорожнього руху.
У вчиненому розкаявся, запевнив суд, що мотоциклами керувати у подальшому не буде, просив не позбавляти права керування іншими видами транспорту.
Потерпілий ОСОБА_4 суду показав, що загиблий був його батьком. Очевидцем події він не був, тому по даному факту йому відомо лише те, що міститься у матеріалах досудового розслідування. Просив суд врахувати, що обвинувачений не надав потерпілому першої медичної допомоги.
Суд, допитавши обвинуваченого, потерпілого, свідка, дослідивши надані сторонами судового провадження докази, дійшов до висновку, що вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена повністю. Часткове визнання останнім своєї вини суд розцінює як спосіб захисту від пред'явленого обвинувачення та намагання пом'якшити передбачене за даний злочин покарання.
Вина ОСОБА_5 підтверджується, зокрема, протоколом огляду місця події від 08.08.2015 та фототаблицею до нього, згідно з зафіксованими на них даними дорожньо-транспортна пригода сталася у третій смузі руху проїзної частини вул. О. Довженка. Зокрема, довжина одинарного гальмівного юзу коліс мотоцикла складає 6, 6 м, довжина бокового юзу, який починається у місці закінчення сліду гальмівного юзу, становить 17, 4 м. На схемі ДТП відображені подряпини асфальтового покриття, які виникли внаслідок падіння і переміщення мотоцикла.
Протоколом огляду, перегляду і прослуховування цифрового носія інформації від 11.08.2015, а також безпосередньо переглянутим у судовому засіданні відеозаписом події ДТП, отриманим від ТОВ «Арбо Лтд», повністю підтверджені викладені у даному вироку обставини вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення.
Крім того, даним доказом повністю спростовані його показання , що він не зрозумів, що збив пішохода, оскільки відеозапис відображає як момент зіткнення, так і дії обвинуваченого після нього, а саме те, що ОСОБА_5 , швидко підвівшись після падіння, побіг до мотоцикла, прибрав його з дороги та відкотив на протилежну сторону, в двір будинку № 2.
Суд відмічає, що обвинувачений мав реальну можливість з'ясувати наслідки ДТП, встановити стан пішохода, оскільки відстань від місця, де він перебував після падіння та ділянкою, де перебував ОСОБА_7 , була незначною. Також суд приймає до уваги, що навколо тіла ОСОБА_7 знаходилась велика кількість розкиданих предметів, що очевидно підтверджувало результати зіткнення.
Дослідженням наданого Київським міським центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді відеозапису з камери зовнішнього спостереження, встановленої у дворі будинку АДРЕСА_4 , вивченням протоколу його огляду, перегляду і прослуховування від 19.08.2015 встановлено, що 08.08.2015 о 06:07:51 мотоцикл червоно-чорного кольорів проїхав по території вказаного двору та зник з виду.
Отже, вищенаведені дії обвинуваченого безпосередньо після зіткнення, а також поведінка невдовзі після цієї події, а саме те, що він продовжив рух не проїзною частиною вул. О. Довженка, по якій рухався перед ДТП, а прибудинковою територією свідчить про намагання ОСОБА_5 перешкодити встановленню його причетності до вказаної події та, можливо, уникнути передбаченого законом покарання.
Відповідно до висновку комплексної судової відеотехнічної та автотехнічної експертизи від 30.12.2015 № 16861/15-35/16946/15-52 швидкість руху мотоцикла «Хонда» складала 106,0 …. 147,0 км/год.; в даній дорожній обстановці водію мотоцикла ОСОБА_5 необхідно було діяти у відповідності до вимог п.12.4 ПДР, а з моменту виникнення небезпеки для руху - у відповідності з вимогами п.12.3 ПДР; за умов руху мотоцикла «Хонда» в другій смузі, водієві ОСОБА_5 не було необхідності застосовувати будь-які дії, направлені на уникнення наїзду, оскільки часу руху мотоцикла до лінії руху пішохода було достатньо для повного звільнення останнім середньої смуги руху. Дана обставина свідчить, що водій ОСОБА_5 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода при швидкості руху мотоцикла 60 км/год. та 106,0 …. 147,0 км/год. Дії водія ОСОБА_5 не відповідали вимогам п.12.4 ПДР.
Згідно з п.12.4 ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/год.
Суд надає критичної оцінки доводам обвинуваченого в частині швидкості руху керованого ним транспортного засобу, оскільки вони повністю спростовуються висновками вищевказаної експертизи.
За висновком судово-медичної експертизи від 20.01.2016 № 2050 смерть ОСОБА_7 настала від відкритої черепно-мозкової травми з переломами кісток склепіння та основи черепа, крововиливами під оболонку та шлуночки головного мозку та його набряком-набуханням. Характер, локалізація та зовнішній огляд ушкоджень свідчать, що вони могли виникнути при зіткненні мотоцикла, що рухався, з пішоходом. У момент первинного контакту, який відбувся на рівні лівої та правої гомілок, пішохід знаходився у вертикальному чи близькому до нього положенні, повернутий до травмуючої частини мотоцикла лівою половиною тіла.
Дії ОСОБА_5 за ч.2 ст.286 КК України органом досудового розслідування кваліфіковані правильно, як порушення правил дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.
У той же час суд також приймає до уваги, що відповідно до п. 4.7 ПДР пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі наземних та підземних.
Пунктом 4.8 ПДР пішоходам дозволяється переходити проїзну частину в інших місцях за умови, що в зоні видимості немає переходу.
Згідно зі схемою розташування дорожніх знаків напроти будинку № 1 В по вул. О. Довженка, тобто в безпосередній близькості від місця події та в межах видимості, розташований підземний пішохідний перехід, позначений знаком 5.36.1.
Схемою нанесення дорожньої розмітки на ділянці вул. О Довженка від перехрестя з вул. Е.Потьє до Шулявського шляхопроводу зафіксовано, що дорожня розмітка «зебра» (п.1.14.1 Розділ 34 ПДР) відсутня.
Отже в діях потерпілого вбачається порушення п. 4.7, 4.8 ПДР, оскільки останній переходив дорогу у недозволеному місці.
Надаючи оцінку діям обвинуваченого, суд приймає до уваги, що в силу п.1.4 ПДР кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ПДР, тобто обвинувачений міг розраховувати на відсутність пішохода на даній ділянці проїзної частини.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_5 раніше не судимий, за місцем роботи характеризується позитивно.
Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом'якшує покарання, є каяття обвинуваченого.
Суд, як обставину, що також пом'якшує покарання, враховує, що ОСОБА_5 18.08.2015, тобто до встановлення його особи, як учасника ДТП, добровільно повідомив орган досудового розслідування про свою причетність до вказаної дорожньо-транспортної пригоди.
Обставини, які згідно з ст.67 КК обтяжують покарання, судом не встановлені.
При призначенні покарання суд у відповідності зі ст.65 КК враховує обставини скоєння злочину, характер та ступінь його суспільної небезпеки, дані про особу ОСОБА_5 .
За сукупністю обставин вчинення злочину, його ступеню тяжкості, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_5 та запобігання вчиненню ним нових злочинів застосування до останнього покарання у виді позбавлення волі у межах санкції інкримінованої статті Особливої частини Кримінального кодексу України.
Враховуючи конкретні обставини вчинення злочину, який віднесений до таких, що вчинені з необережності, особу обвинуваченого, який є соціально адаптованою особою, займається суспільно-корисною діяльністю, його молодий вік, наявність обставин, що пом'якшують покарання та частково знижують ступінь суспільної небезпеки винного, суд дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання та вважає за можливе відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
Розмір процесуальних витрат на проведення судових експертиз становить 5 989, 80 грн., які підлягають стягненню з обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст.286 , ст. 65, 75, 76 КК України, ст. ст.373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 ( три) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов'язки - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Вирок у частині позбавлення ОСОБА_5 права керування транспортними засобами підлягає реальному виконанню.
Застосований до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_5 процесуальні витрати у розмірі 5 989 (п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 80 коп.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1