Справа № 761/19841/16-ц
Провадження № 2-з/761/251/2016
04 липня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Гуменюк А.І.
при секретарі Савенко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення боргу,-
ОСОБА_1, ОСОБА_2 (далі - Позивачі) 27 травня 2016 року звернулися до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_3 (далі - Відповідач № 1), ОСОБА_5 (далі - Відповідач № 2), про стягнення боргу.
27 травня 2016 року одночасно із позовною заявою Позивачі подали заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все нерухоме, рухоме майно, грошові кошти, що належать Відповідачам та тимчасово обмежити їх у праві виїзду за межі України, мотивуючи тим, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Заява розглядається без виклику осіб, які беруть участь у справі, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду.
Розглянувши вказану заяву, дослідивши матеріали справи, суд знаходить заяву такою, що не підлягає задоволенню, з таких підстав.
За змістом частини 1 статті 151 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини 3 статті 151 Цивільного процесуального кодексу України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до частини 1 статті 377-1 Цивільного процесуального кодексу України, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Як вбачається із заяви про забезпечення позову, вона обґрунтована тим, що 14 травня 2014 року між Позивачем № 1 та Відповідачем № 2 було укладено письмовий договір позики грошових коштів, посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Бишовцем Р.В. та зареєстрованого за № 804. Відповідно до якого Позивачі надали Відповідачам кошти у розмірі 85 000 тисяч доларів США. Проте, Позивачам стала відома інформація, що напередодні отримання позики, а саме у період з лютого 2013 року до 2014 жовтня 2014 року Господарським судом м. Києва слухалось декілька справ проти компанії STELLADOMINIK S.R.L, якою володіють Відповідачі, та яка зареєстрована та працює в Домініканській республіці, щодо стягнення заборгованості у значних сумах, проте на даний час рішення не набули законної сили. Станом на 27 травня 2016 року заборгованість Відповідача за вказаним правочином становить 3 272 731, 76 грн., оскільки, на час подання позову до суду, грошових коштів Відповідачі не повернули, просить суд накласти арешт на все нерухоме, рухоме майно і грошові кошти, що належать Відповідачам та тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України. При цьому тимчасово обмежити у прав виїзду за межі України можливо лише при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), яке вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Крім того не надано інформацію щодо оцінки майна, на яке вони просять накласти арешт та не надано доказів, що у разі задоволення позову, невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
З огляду на викладене, суд знаходить заяву про забезпечення позову необгрунтованою, тому підстав для її задоволення не вбачається.
Керуючись статтями 151-152 Цивільного процесуального кодексу України суд, -
У задоволенні заяви про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення боргу - в і д м о в и т и.
Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня проголошення апеляційної скарги, а у разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Ухвала набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо вона не буде скасована.