19.04.07р.
Справа № 30/193-07
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Ріелтерської компанії "Дом", м. Дніпропетровськ
до державного підприємства промислового спеціального зв'язку "Промспецзв'язок", м. Дніпропетровськ
про зобов'язання звільнити та повернути приміщення
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Секретар судового засідання: Ворошило О.М.
Представники:
Від позивача: Миронова І.В., довіреність № 4/07 від 17.04.2007 року, представник;
Від відповідача: не з'явився;
Позивач звернувся з позовом до суду яким просить зобов'язати відповідача звільнити та повернути йому приміщення, що розташовані в адміністративному будинку літ. А-6 в підвалі -поз. 01-06, поз. 017-019 в цокольному поверсі -поз.46-49,51, поз.53-60 в адміністративному будинку в прибудові літ. А 1-7 в підвалі -поз. 02-06, 011,017, на другому поверсі приміщення -поз. 271-274, поз.282-287, загальною площею -1400,5кв.м.,які знаходяться в будинку №1 на площі Леніна в місті Дніпропетровську.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 28 листопада 2006 року у зв'язку з закінченням строку договору оренди нежитлових приміщень №239 від 16.11.2005 року орендар -Державне підприємство промислового спеціального зв'язку "Промспецзв'язок", за актом прийому-передачі б/н від 28.11.2006 року, передав, а орендодавець ТзОВ «Ріелтерська компанія «Дом»прийняв з тимчасового користування нерухоме майно, яке було предметом договору оренди та перелічене в акті приймання-передачі від 28.11.2006 року. Незважаючи на підписання акту приймання-передачі орендованого майна, відповідач до цього часу не звільнив займаних приміщень посилаючись на нібито існуючий договір оренди, за яким має право користуватися спірним майном. Також відповідач стверджує, що має безумовне право користуватися орендованим майном без відповідного укладання договору оренди, оскільки відноситься до державного сектору економіки.
19.04.2007 року позивач надав клопотання про припинення провадження у справі на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, яке мотивоване укладенням нового договору оренди від 29.11.2006 року на строк з 29.11.2007 року по 30.04.2007 року. Так як нежитлові приміщення повертаються відповідачем у добровільному порядку, предмет спору припинив своє існування, тобто між сторонами не осталося неврегульованих питань.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, про день, час, місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали господарського суду) №9612900, яке отримане відповідачем 10.04.2007 року.
Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді справи представником позивача не заявлялось.
В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст.85 ГПК України).
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
16 листопада 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Ріелтерська компанія "Дом", м. Дніпропетровськ (орендодавець) та Державним підприємством промислового спеціального зв'язку "Промспецзв'язок", м. Дніпропетровськ (орендар) укладений договорі оренди нежитлових приміщень №239 від 16.11.2005 року, за яким орендарю надані у тимчасове користування приміщення, що розташовані в адміністративному будинку літ. А-6 в підвалі -поз. 01-06, поз. 017-019 в цокольному поверсі -поз.46-49,51, поз.53-60 в адміністративному будинку в прибудові літ. А 1-7 в підвалі -поз. 02-06, 011,017, на другому поверсі приміщення -поз. 271-274, поз.282-287, загальною площею -1400,5кв.м., які знаходяться в будинку №1 на площі Леніна в місті Дніпропетровську, для використання під офіс, загальною площею 1400,50 кв.м.
Згідно п.2.1 договору оренди строк дії цього договору складає одинадцять місяців, терміном з 01.12.2005 року по 31.10.2006 року.
10.08.2006 року між позивачем та відповідачем був укладений Додатковий договір б/н від 10.08.2006 року за яким строк дії договору оренди нежитлових приміщень №239 від 16.11.2005 року був подовжений на двадцять вісім днів, терміном по 28.11.2006 року.
28.11.2006 року у зв'язку з закінченням строку договору оренди нежитлових приміщень №239 від 16.11.2005 року орендар - Державне підприємство промислового спеціального зв'язку "Промспецзв'язок", м. Дніпропетровськ за актом приймання - передачі б/н від 28.11.2006 року передав, а Товариство з обмеженою відповідальністю Ріелтерська компанія "Дом", м. Дніпропетровськ прийняло з тимчасового користування нерухоме майно, яке було предметом цього договору (найму) та перелічене у акті прийому-передачі б\н від 28.11.2006 року.
29.11.2006 року між позивачем та відповідачем укладено новий договір №400, за яким орендар продовжив оплатне користування нежитловими приміщеннями, які були предметом договору оренди від 16.11.2005 року №239.
Згідно п.2.1 договору оренди нежитлових приміщень №400 від 29.11.2006 року строк дії цього договору складає п'ять місяців та два дні, терміном з 29.11.2006 року по 30.04.2007 року.
Сторони домовились, що в момент закінчення цього договору відповідач зобов'язується повернути орендоване майно, розташоване у будинку №1 на площі ім. Леніна у м. Дніпропетровську (п.6.3 договору).
Причиною виникнення спору є невиконання відповідачем умов договору оренди від 16.11.2005 року щодо фактичної передачі орендованого майна після закінчення строку дії договору оренди та підписання акту приймання-передачі цього майна.
19.04.2007 року позивач надав клопотання про припинення провадження у справі на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, яке мотивоване укладенням нового договору оренди від 29.11.2006 року на строк з 29.11.2007 року по 30.04.2007 року. Так як нежитлові приміщення повертаються відповідачем у добровільному порядку, предмет спору припинив своє існування, тобто між сторонами не осталося неврегульованих питань.
Клопотання позивача задоволенню не підлягає в силу наступного.
Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України) зокрема у таких випадках: припинення існування предмета спору (наприклад, здійснене у встановленому порядку скасування оспорюваного акта), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань; спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання (Роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/612 від 23.08.1994 року «Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України, зі змінами та доповненнями»).
Позивач звернувся з позовом до суду 30.03.2007 року. Як вбачається з матеріалів справи станом на день звернення з позовом до суду між позивачем та відповідачем було укладено договір №400, за яким орендар продовжив оплатне користування нежитловими приміщеннями, які були предметом договору оренди від 16.11.2005 року №239.
Згідно п.2.1 договору оренди нежитлових приміщень №400 від 29.11.2006 року строк дії цього договору складає п'ять місяців та два дні, терміном з 29.11.2006 року по 30.04.2007 року.
Сторони домовились, що в момент закінчення цього договору відповідач зобов'язується повернути орендоване майно, розташоване у будинку №1 на площі ім. Леніна у м. Дніпропетровську (п.6.3 договору).
Отже строк виконання зобов'язання по поверненню майна за цим договором ще не настав.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Як вбачається з вищенаведеного, договірні відносини між сторонами не припинилися, станом на день подачі позову орендоване за договором №239 від 16.11.2005 року майно було передано позивачу, що підтверджується актом приймання-передачі від 28.11.2006 року (в матеріалах справи), тобто не вбачається порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, які підлягають захистові.
Таким чином відсутні підстави для припинення провадження у справі, в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст.1,33,43,44,49,80 п.1-1,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Судові витрати віднести на позивача.
Суддя Н.М.Євстигнеєва
(Дата підписання рішення, оформленого відповідно
до вимог статті 84 ГПК України, - 24.04.2007 року)