"14" липня 2016 р.Справа № 916/4495/15
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Величко Т.А.,
суддів: Лавриненко Л.В., Філінюка І.Г.
(Склад колегії сформовано на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями)
при секретарі: Альошиній Г.М.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1;
від відповідача ("ПОРТІНВЕСТ ЛОДЖИСТІК") - ОСОБА_2, ОСОБА_3;
від відповідача (MAYA LAND SHIPPING & TRADING LTD) - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"
на рішення господарського суду Одеської області від 13.06.2016р.
по справі №916/4495/15
за позовом: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"
до відповідачів:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОРТІНВЕСТ ЛОДЖИСТІК";
2. MAYA LAND SHIPPING & TRADING LTD
про стягнення 14 150, 88 доларів США,
ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" звернулася до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до ТОВ "ПОРТІНВЕСТ ЛОДЖИСТІК" та MAYA LAND SHIPPING & TRADING LTD сплатити солідарно 14150,88грн. дол. США як заборгованість по сплаті корабельного збору за судозаходи в акваторію Іллічівського морського порту судна COPAN (прапор -Беліз). При цьому, Відповідач-1 здійснював агентування судна, а Відповідач-2 - є судновласником.
Як зазначив позивач, заборгованість виникла по Договору агентування суден № 460-Па-ІЛФ-13 від 31.12.2013р., укладеного між АМПУ та Агентом, а також в силу ст. 117 КТМ України, ст. 295 ГК України, ст. 1016 ЦК України, згідно яких Агент зобов'язаний сплачувати за розпорядженням судновласника суми, пов'язані з перебуванням судна в порту, а також виступає поручителем судновласника.
Заборгованість судновласника, як зазначив позивач, виникає в силу ст. 118 КТМ України, відповідно до якої судовласник зобов'язаний надати морському агенту кошти, достатні для здійснення його функцій, зокрема, по сплаті портових зборів.
Спірна сума є донарахованим корабельним збором за судозаходи судна COPAN в період з 01.10.2014р. по 07.10.2015р., коли судно здійснювало каботажні перевезення (між портами України), при цьому плавало під іноземним прапором (Беліз). Позивачем було донараховано та виставлено Відповідачу -1 по вказаному судну рахунки на оплату портових зборів із застосуванням як для суден у каботажному плаванні, які були оплачені останнім повністю. Але АМПУ вважає, що для розрахунку корабельного збору ним було помилково застосовано ставку для суден у каботажному плаванні і це не відповідає вимогам наказу Мінінфраструктури України від 27.05.2013. №316 „Про портові збори”, а тому слід застосувати п.2.4 цього наказу.
У відзиві на позовну заяву ТОВ "ПОРТІНВЕСТ ЛОДЖИСТІК" вважає вказані вимоги безпідставними та необґрунтованими.
Відсутність встановленої законодавством ставки корабельного збору для суден, що здійснюють каботажне плавання під іноземними прапорами, та неможливість застосування у вказаних правовідносинах аналогії закону, донарахування корабельного збору та виставлення рахунків для судна, що здійснює каботажне перевезення, при цьому виконує рейси під іноземним прапором, є неправомірним, а позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими.
MAYA LAND SHIPPING & TRADING LTD у відзиві на позовну заяву, вважає заявлені АМПУ вимоги незаконними та необґрунтованими.
Згідно з наказом №316 судно, стосовно якого виник спір, звільнене від сплати корабельного збору в морських портах України, а у АМПУ відсутні правові підстави вважати, що „судна, що здійснюють каботажне плавання під іноземним прапором”, повинні сплачувати корабельний збір так само як „судна, що здійснюють закордонне плавання, незалежно від того, під яким прапором вони плавають”. Така позиція підтверджується листом Міністерства Інфраструктури України №1374/11/10-16 від 11.02.2016р., відповідно до якого Міністерство фактично погодилося з фактом відсутності законодавчо визначеної ставки корабельного збору для суден, що здійснюють каботажні перевезення під іноземним прапором.
В запереченнях на відзиви ДП „АМПУ” вважає викладені в них доводи такими, що не відповідають дійсності та не заслуговують на увагу суду.
Відповідно до наказу №316 всі судна в незалежності від прапору та типу виконуваного рейсу зобов'язані сплачувати портові збори, при цьому, в разі, якщо певна категорія судна звільнена від сплати судового збору, про це прямо зазначено в наказі.
Порядком справляння та розмірів ставок портових зборів передбачено, що портові збори розподіляються на 2 категорії ставок: для суден каботажного плавання та суден закордонного плавання.
Відповідно до п.п.2 п.2.4 Порядку, передбачено, що ставки корабельного збору для суден у каботажному плаванні застосовуються тільки для суден, що виконують рейси у каботажному плаванні під Державним прапором України.
Судно Сораn ходить під прапором Белізу, а тому правомірно вважати, що незважаючи на те, що судно виконувало каботажні перевезення, корабельний збір мав бути розрахований та сплачений по ставкам, які діють для суден закордонного плавання.
Рішенням господарського суду Одеської області від 13.06.2016р. (суддя Петренко Н.Д.) у задоволенні позову Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" - відмовлено повністю.
Стягнуто з позивача на користь Державного бюджету України судовий збір у сумі 7 грн. 55 коп.
Як зазначив господарський суд, згідно п. 2.4 Наказу №316 „ставки корабельного збору для суден у закордонному плаванні застосовуються незалежно від того, під яким прапором вони плавають”, а „ставки корабельного збору для суден у каботажному плаванні застосовуються тільки для суден, що виконують рейси у каботажному плаванні під Державним прапором України.”
До виходу судна Сораn з порту виставлялися рахунки по оплаті портових зборів, в тому числі - корабельного збору, які були оплачені у повному обсязі. Тобто, сторонами договірні зобов'язання щодо правовідносин по оплаті корабельного збору з судна Сораn були виконані належним чином.
Позивачем було донараховано корабельний збір по судозаходах судна Сораn, які здійснювалися в акваторії Іллічівського морського порту та оформлені відповідні рахунки: рахунок 03/23 484Р від 22.10.2015р. на суму 7075,44 дол. США; рахунок 03/27 790Р від 22.10.2015р. на суму 7075,44 дол. США. При цьому, позивачем для розрахунку корабельного збору було застосовано ставку як для суден в закордонному плаванні, внаслідок чого сума боргу, яку позивач просить стягнути з відповідача - це різниця між раніше оплаченими рахунками та виставленими новими рахунками.
Оскільки відповідачем корабельний збір, як і інші портові збори, було сплачено ще до виходу судна з морського порту, будь-які подальші донарахування сум портового збору є безпідставними.
В апеляційній скарзі, не погоджуючись з висновками суду, ДП „АМПУ” просить рішення господарського суду Одеської області від 13.06.2016р. у справі №916/4495/15 - скасувати, постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Доводи скаржника ґрунтуються на допущених судом порушеннях норм матеріального та процесуального права, неповному та необ'єктивному дослідженні всіх обставин справи.
Так, для оплати портових зборів агенту були вручені рахунки на загальну суму 4517,39 дол. США , які були оплачені відповідачем - 1 в повному обсязі. Однак у вказаних рахунках були помилково розраховані ставки збору як для суден у каботажному плаванні, що не відповідає вимогам наказу №316.
Відповідно до п.п.2 п.2.4 Порядку справляння портових зборів ставки корабельного збору для суден у каботажному плаванні застосовуються для суден, що виконують рейси у каботажному плаванні під Державним прапором України. Судно Сораn ходить під прапором Белізу, у зв'язку з чим правомірно вважати, що корабельний збір мав бути розрахований та сплачений по ставкам, які діють для суден закордонного плавання. В наказі №316 відсутнє положення, яке звільняє судна в каботажному плаванні під іноземним прапором від сплати корабельного збору.
У відзивах на апеляційну скаргу відповідачі просять в задоволенні апеляційної скарги ДП «АМПУ» в особі Іллічівської філії відмовити, а рішення господарського суду Одеської області від 13.06.2016р. по справі №916/4495/15 залишити без.
Відповідачі вважають, що судом першої інстанції належно з'ясовано обставини справи, в результаті чого зроблено правильні висновки стосовно безпідставності позовних вимог ДП «АМПУ» щодо стягнення заборгованості по сплаті корабельного збору у розмірі 14150,88 дол. США. Відповідно, рішення господарського суду Одеської області від 13.06.2016р. є законним та обґрунтованим.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи (фактичні обставини справи) на предмет правильності їх юридичної оцінки господарським судом та заслухавши пояснення присутніх в засіданні представників сторін, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.
Як свідчать матеріали справи і це встановлено господарським судом, 31.12. 2013р. між Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОРТІНВЕСТ ЛОДЖИСТІК" (Агент) був укладений Договір про агентування суден № 460-Па-ІЛФ-13, предметом якого є надання Іллічівською філією послуг з організації агентування суден і забезпечення оплати послуг Адміністрації судновласниками (п. 1.2. Договору). Договір набув чинності з 01.01.2014р. та діяв до 31.12.2014р.
Згідно п. 2.1. договору Адміністрація через Агента надає послуги судновласникам з обслуговування суден, відповідно до Зводу звичаїв, що діють в Іллічівському морському порту.
Відповідно до п. 2.2.5 договору Агент своєчасно забезпечує перерахування авансових сум від судновласників на оплату портових зборів та інших витрат, що пов'язані з агентуємими суднами.
Процедура справляння портових зборів та розміри ставок портових зборів в Україні встановлені Порядком справляння та розміри ставок портових зборів, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013р. № 316 "Про портові збори".
Пунктом 1.2. Порядку встановлено, що згідно з ч.ч. 3-5 ст. 22 Закону України "Про морські порти України" портові збори сплачуються адміністрації морських портів України.
В період з 01.10.2014р. по 07.10.2015р. судно COPAN (флаг-Беліз, власник MAYALAND SHIPPING & TRADING), під агентуванням ТОВ "ПОРТІНВЕСТ ЛОДЖИСТІК" перебувало в акваторії Іллічівського морського порту. Як вбачається із наданих Агентом документів, судно виконувало каботажні перевезення (ст. 131 КТМ України).
Для оплати портових зборів Агенту були вручені рахунки на загальну суму 4517,39 дол. США, які були оплачені відповідачем в повному обсязі.
Як зазначив позивач, у вказаних рахунках були помилково розраховано ставку корабельного збору як для суден у каботажному плаванні, що не відповідає вимогам наказу № 316 від 27.05.2013р.
Порядком справляння та розмірів ставок портових зборів передбачено, що портові збори розподіляються на 2 категорії ставок: для суден каботажного плавання та суден закордонного плавання.
Відповідно до п.п. 2 п. 2.4 Порядку, ставки корабельного збору для суден у каботажному плаванні застосовуються тільки для суден, що виконують рейси у каботажному плаванні під Державним прапором України.
Судно СОРАN ходить під прапором Белізу, у зв'язку з чим корабельний збір мав був бути розрахований та сплачений по ставкам, які діють для суден закордонного плавання.
За таких обставин, Адміністрацією було донараховано корабельний збір по судозаходах судна СОРАN, які здійснювались в акваторії Іллічівського морського порту та оформлені і виставлені відповідачу відповідні рахунки: рахунок 23484 від 22.10.2015р.; рахунок 27790 від 22.10.2015р.
Оскільки грошові кошти ні від Агента, ні від судновласника на рахунок Адміністрації не надійшли, позивач звернувся з вимогою про стягнення 14150,88 дол. США заборгованості до господарського суду.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог господарський суд дійшов висновку, що донарахування корабельного збору за ставками як для суден у закордонному плаванні є безпідставним та суперечить вимогам чинного законодавства.
З обґрунтованістю висновків суду погодитися можна.
Згідно ст. 85 КТМ України, під час перебування в морському порту будь-яке судно зобов'язане дотримувати чинних законів і правил України, у тому числі тих, що стосуються безпеки порту і судноплавства в порту, митного, прикордонного, санітарного (фітосанітарного) режимів, лоцманського проведення, буксирування, рятувальних і суднопіднімальних робіт, якірної стоянки і надання місць біля причалів, навантаження і вивантаження вантажів, посадки і висадки людей, послуг, пов'язаних з навантажувально-розвантажувальними роботами, і будь-яких інших портових послуг, портових зборів, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища.
Відповідно до ст. 22 ЗУ „Про морські порти України”, у морському порту справляються такі портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний. Розміри ставок портових зборів для кожного морського порту встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, відповідно до затвердженої нею методики. Порядок справляння, обліку та використання коштів від портових зборів, крім використання коштів від адміністративного збору, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту. Портові збори сплачуються адміністрації морських портів України, крім випадків, визначених цим Законом. Корабельний збір справляється на користь користувача портової акваторії, а також власника операційної акваторії причалу (причалів), збудованої до набрання чинності цим Законом.
Аналогічна норма міститься в п.1.2 Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів, затвердженого наказом Мінінфраструктури України №316 від 27.05.2013р.
Відповідно до п.1.3 р.1 Порядку №316 портові збори (корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний) справляються в морських портах із суден і плавучих споруд, що плавають під Державним прапором України та іноземними прапорами, за групами згідно з додатком №1 Порядку №316.
Відповідно до ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЗУ „Про морські порти України” позивач - Адміністрація морських портів України - це державне підприємство, яке утворено, поряд з іншим, з метою організації забезпечення безпеки мореплавства, а також справляння та цільового використання портових зборів
Приймаючи до уваги додаток №1 до наказу №316 судова колегія дійшла висновку, що судно, щодо якого виник спір, відноситься до 2 групи А (вантажні судна, що заходять для виконання вантажних операцій, та плавучі споруди).
Із суден групи А, Б, Г корабельний збір справляються за одиницю умовного об'єму судна (за 1 куб. м. об'єму судна) за кожний вхід в акваторію морського порту, операційну акваторію причалу (причалів), а також вихід з акваторії морського порту, операцiйної акваторiї причалу (причалiв) за ставками, наведеними в додатку 2 до Порядку (п.2.1 наказу №316) - 0,174 дол. США у закордонному плаванні, 0,0094 дол. США у каботажному плаванні.
Відповідно п . 2.2. Наказу № 316, судно, що заходить в акваторію відповідного морського порту, звільняється від сплати корабельного збору у таких випадках:
- здійснення процедур, пов'язаних з пропуском через державний кордон України, без виконання вантажних операцій (крім суден, що заходять у морські порти для надання послуг за договором морського перевезення пасажирів або договором морського круїзу);
- постановки на якір без виконання у цьому морському порту вантажних (пасажирських) операцій у зв'язку з очікуванням проходу до іншого морського порту.
Від сплати корабельного збору звільняються судна груп Д та Е.
Ставки корабельного збору для суден у закордонному плаванні застосовуються незалежно від того, під яким прапором вони плавають.
Ставки корабельного збору для суден у каботажному плаванні застосовуються тільки для суден, що виконують рейси у каботажному плаванні під Державним Прапором України (п. п. 2.3., 2.4. Наказу № 316).
Під каботажем розуміється перевезення українських та іноземних товарів шляхом завантаження їх на морське (річкове) судно в одному пункті на митній території України і транспортування в інший пункт території України, де здійснюватиметься їх вивантаження. При цьому товари, ввезені на митну територію України морським (річковим) судном, допускаються до каботажного перевезення між органами доходів і зборів або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів після їх перевантаження на інше морське (річкове) судно, що ходить під прапором України, або, за умови отримання на це дозволу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, на іноземне судно (ч. 1 ст. 97 Митного кодексу України).
Згідно вказаних норм законодавства ставка корабельного збору, як і ставки інших видів портових зборів, залежить від того, знаходиться судно в “каботажному плаванні” чи “закордонному плаванні”.
Так, судно закордонного плавання - це українське або іноземне судно, яке здійснює міжнародні перевезення товарів та/або пасажирів та прибуває на митну території України або вибуває за її межі (п.54 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України).
Наказом Міністерства аграрної політики, від 21.01.2006, № 14 “Про затвердження Порядку оформлення приходу з рейсу і виходу в рейс суден флоту рибної промисловості капітанами морських рибних портів України” визначено, що судно закордонного плавання - судно, яке під час здійснення своєї діяльності перетинає державний кордон України для виходу в порти інших держав чи райони рибного промислу або для прибуття з портів інших держав чи районів рибного промислу в морські рибні порти України;
судно каботажного плавання - судно, яке здійснює каботажні перевезення між портами України без заходу в порти інших держав. До суден каботажного плавання належать також судна флоту рибної промисловості України, які здійснюють свою діяльність в межах Азово-Чорноморського басейну в територіальному морі і винятковій економічній зоні України.
Каботажні перевезення можуть здійснюватися як суднами, що плавають під державним прапором України, так і суднами, що плавають під іноземним прапором за умови одержання на це дозволу Міністерства інфраструктури України (ст. 131 Кодексу торгового мореплавства України).
Приймаючи до уваги вищевикладене, проаналізувавши норми законодавства, судова колегія вважає, судно щодо якого виник спір, відносяться до суден Групи А, які відповідно до законодавства не звільненні від сплати корабельного збору, вищевказане судно під іноземним прапором здійснювало саме каботажні перевезення з дозволу на це Міністерства інфраструктури України, що не суперечить ст. 131 Кодексу торгового мореплавства України, у зв'язку з цим, до вказаних суден необхідно застосовувати ставку корабельного збору у каботажному плаванні, що і було застосовано Адміністрацією у виставлених рахунках Товариству та які Товариством належним чином оплачено в повному обсязі. Отже, донараховувати до даних сум корабельний збір за ставками для суден у закордонному плаванні є безпідставним та суперечить вимогам чинного законодавства України.
При цьому, у відповідності до п.2.4 Порядку №316 ставки корабельного збору для суден у закордонному плаванні застосовуються незалежно від того, під яким прапором вони плавають. Ставки корабельного збору для суден у каботажному плаванні застосовуються тільки для суден, що виконують рейси у каботажному плаванні під Державним Прапором України.
Водночас пунктом 1.11 Порядку встановлено, що державна належність судна і відповідно наданий йому статус під час справляння портових зборів визначаються за прапором, під яким це судно плаває, незалежно від того, хто є його власником і хто його використовує.
Приймаючи до уваги аналіз вищенаведених норм КТМ та Митного Кодексу України, суд доходить висновку про неможливість застосовування до внутрішніх (каботажних) перевезень ставки корабельного збору, встановленої для міжнародних перевезень, адже згідно наведеного визначення міжнародних перевезень (ст.132 КТМ України), вони здійснюються виключно між портами України та міжнародними портами, тобто обов'язковою умовою для застосування цієї ставки збору є факт заходу судна у закордонний порт, який у даному випадку відсутній.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що, надавши відповідний дозвіл на здійснення каботажних перевезень, держава в особі Міністерства інфраструктури України фактично допустила на свій внутрішній ринок іноземного суб'єкта господарювання та прирівняла його у правах з суб'єктами господарювання, які використовують для здійснення каботажних перевезень судна під Державним прапором України.
Враховуючи викладене, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи скаржника доводів господарського суду не спростовують, а зводять їх до переоцінки доказів та тлумачення норм права на свою користь, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України,
суд постановив:
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" залишити без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 13.06.2016р. по справі №916/4495/15 - без змін.
Постанова в порядку ст. 105 Господарського Процесуального Кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Т.А. Величко
Суддя Л.В. Лавриненко
Суддя І.Г. Філінюк