18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
"12" липня 2016 р. Справа № 925/563/16
Господарський суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Єфіменка В.В.,
з секретарем судового засідання Макарченко Н.П.;
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 за довіреністю;
від відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області в м. Черкаси справу за позовом публічного акціонерного товариства “УКРТРАНСГАЗ”, м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю “Черкасигаз Збут”, м. Черкаси
про стягнення коштів, -
Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 34480882,09 грн. боргу; 4393881,36 грн. пені; 4056019,94 грн. 7 відсотків штрафу з простроченої суми; 308946,80 грн. 3 % річних та 1370173,86 грн. втрат в наслідок інфляції за неналежне виконання умов договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1506000303/Н045 від 01.07.2015.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з мотивів викладених в позовній заяві.
Відповідач у відзиві на позов та його представник у судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні позову в частині стягнення основного боргу в сумі 7514900,00 грн. оскільки на цю суму відповідач зробив проплату згідно платіжного доручення №23 від 18.05.2016 та просив суд відмовити в задоволенні позову в частині штрафу в сумі 4056019,94 грн. (7%) вважаючи, що згідно умов договору №1506000303/Н045 від 01.07.2015 ТОВ “Черкасигаз Збут” має невиконані саме грошові зобов'язання щодо оплати послуг ПАТ “УКРТРАНСГАЗ”, а тому позивач безпідставно вимагає стягнення штрафу у розмірі 7 % по ч. 2 ст. 231 ГК України.
Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, приходить до наступного.
За приписами ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Предметом спору є розрахунки за послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами по договору від 01.07.2015 № 1506000303/Н045 за тарифами, встановлені національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.
Ч.1 ст.181 ГК України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
З матеріалів справи вбачається, що 01.07.2015 сторони уклали договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1506000303/Н045, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати відповідачу послуги транспортування магістральними трубопроводами природного газу відповідача від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій, а відповідач зобов'язався сплатити за надані послуги в розмірі, у строки та порядку, передбаченому умовами цього Договору (далі - Договір)(а.с.11-14).
П.5.1. Договору сторони узгодили, що розрахунки за послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами здійснюються за тарифами, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.
П.5.2 Договору передбачено, що тарифи, визначенні в пункті 5.1. Договору, є обов'язковими для сторін з дати набрання ними чинності. Визначена на їх основі вартість послуги буде застосовуватись сторонами при складанні актів наданих послуг та розрахунках за ці послуги згідно з умовами Договору.
За умовами абз.2 п.11.1 Договору, Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
На підставі пунктів 3.1. та 3.4. Договору послуги з транспортування газу магістральними газопроводами оформляються відповідачем і позивачем актами наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами, які не є підставою для проведення остаточних розрахунків Замовника з Газотранспортним підприємством.
П. 5.4. Договору сторони визначили, що вартість фактично наданих Позивачем Відповідачу послуг за звітний місяць визначається на підставі акту наданих послуг.
Факт надання Позивачем протягом липня-грудня 2015 року та січня-березня 2016 року послуг Відповідачу по Договору підтверджується дослідженими в судовому засіданні Актами наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами:
- Акт № 07-15-1506000303/Н045 від 31.07.2015 за липень 2015 року на загальну суму 2 713 659,41 грн.;
- Акт № 08-15-1506000303/Н045 від 31.08.2015 за серпень 2015 року на загальну суму 2 410 340,46 грн.;
- Акт № 09-15-1506000303/Н045 від 30.09.2015 за вересень 2015 року на загальну суму 2 682 394,90 грн.;
- Акт № 10-15-1506000303/Н045 від 31.10.2015 за жовтень 2015 року на загальну суму 13 162 331,05 грн.;
- Акт № 11-15-1506000303/Н045 від 31.11.2015 за листопад 2015 року на загальну суму 20 693 732,58 грн.;
- Акт № 12-15-1506000303/Н045 від 31.12.2015 за грудень 2015 року на загальну суму 29 414 985,61грн.;
- Акт № 01-16-1506000303/Н045 від 31.01.2016 за січень 2016 року на загальну суму 31 628 121,73 грн.;
- Коригуючий акт № 01-16-1506000303/Н045 від 26.02.2016 за січень 2016 року на загальну суму 2 667 242,99 грн.;
- Акт № 02-16-1506000303/Н045 від 29.02.2016 за лютий 2016 року на загальну суму 24 642 112,07 грн.;
- Акт № 03-16-1506000303/Н045 від 31.03.2016 за березень 2016 року на загальну суму 22 524 058,19 грн. (а.с.15-19).
Вартість послуг наданих Позивачем з транспортування природного газу магістральними трубопроводами за липень-грудень 2015 року та січень-березень 2016 була визначена з урахуванням тарифів, встановлених постановами НКРЕ КП «Про встановлення загального тарифу на транспортування природного газу, тарифів на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами, постачання природного газу» від 30 червня 2015 року № 1888, від 24 вересня 2015 року № 2383 та від 29 грудня 2015 року № 3159, що відображено за вказані періоди у вищеперелічених актах наданих послуг і не оспорюється відповідачем.
На підставі п. 5.5. Договору оплата послуг за транспортування природного газу здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Позивача на умовах 100 відсотків попередньої оплати за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу.
Відповідач самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Відповідачем до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
З матеріалів справи вбачається, що позивач протягом липня-грудня 2015 року та січня-березня 2016 протранспортував природний газ для відповідача загальним обсягом 306 281,893 тис. куб.м газу, що підтверджується вищезазначеними Актами наданих послуг з транспортування газу магістральними газопроводами за відповідні місяці, на загальну суму 152 538 978,99 грн. (включно з ПДВ).
Факт оплати відповідачем 118 058 096 грн. 90 коп. позивач визнав.
27.05.2016 до суду надійшла позовна заява.
30.05.2016 суд виніс ухвалу про порушення провадження у справі.
Згідно п.1 ст.193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
Ст.509 ЦК України, ст.173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем виникли зобов'язання, які мають ознаки договору про надання послуг, за яким згідно ст.901 ЦК України одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Ст.903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Враховуючи зміст частини шостої ст. 232 Господарського кодексу України і відповідно до розрахунку пені, відповідач за несвоєчасні розрахунки з позивачем за послуги з транспортування природного газу в липні-грудні 2015 року та січні-березні 2016, згідно дослідженого в судовому засіданні розрахунку повинен сплатити суму пені в розмірі 4 393 881,36 грн.(а.с.28-30) .
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на., вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За приписами ч. 2 ст.625 ЦК України відповідач зобов'язаний сплатити 3% річних з простроченої суми за надання послуг з транспортування газу в липні-грудні 2015 року та січні-березні 2016 в розмірі 308 946,80 грн., що підтверджуються розрахунком 3% річних, та інфляційних втрат у сумі 1 370 173,86 грн., дослідженого у судовому засіданні (а.с.32-33).
П.7.1 вищевказаного договору вказано, що сторони у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань за Договором несуть відповідальність у межах, передбачених законодавством України.
Позивач заявив вимогу про стягнення 7 відсотків штрафу, посилаючись на п.2 ст.231 ГК України.
Згідно розрахунку позивача розмір 7 відсотків штрафу становить 4 056 019,94 грн.
Ст.230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до положень ч.2 ст.231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Виходячи з положень зазначеної норми, застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафної санкції у вигляді штрафу, передбаченого абз. 3 ч.2 ст.231 ГК України, можливо при сукупності відповідних умов, а саме: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, якщо допущено прострочення виконання не грошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.
Доказів наявності вищеназваних умов у їх сукупності позивач суду не надав.
Суд, вирішуючи спір, враховує також правові позиції Вищого господарського суду України зокрема, викладені в постановах по справі № 42/562 за позовом акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго”до ТОВ “Компанія Атол” про стягнення заборгованості та по справі № 911/1696/13 за позовом ПАТ «Укртрансгаз» до ДП «Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства” публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Київоблгаз” про стягнення коштів.
Зокрема, висновок Вищого господарського суду України про відсутність правових підстав для застосування до відповідача штрафної санкції, передбаченої ч.2 ст.231 ГК України, оскільки останнім допущено прострочення виконання грошового зобов'язання, Верховний Суд України визнав обґрунтованим.
Судом встановлено, що до звернення позивача в суд з позовом, відповідач здійснив часткову оплату отриманих послуг в сумі 7 514 900,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №23 від 18.05.16 (а.с.72).
Представник позивача в судовому засіданні підтвердив надходження на рахунок цих коштів.
Суд приходить до висновку, в частині стягнення з відповідача 7 514 900,00 грн. спір між сторонами відсутній.
Відтак, станом на 13.06.16 сума боргу відповідача перед позивачем складає 26 965 982,09 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 26 965 982 грн. 09 коп. боргу, 4 393 881,36 грн. пені, 308946,80 грн. 3 % річних та 1370173,86 грн. втрат в наслідок інфляції за неналежне виконання умов договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1506000303/Н045 від 01.07.2015.
Витрати позивача по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, п.1-1 ст.80, 82-85 ГПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути 26 965 982 грн. 09 коп. боргу, 4 393 881,36 грн. пені, 308 946,80 грн. 3 % річних та 1 370 173,86 грн. втрат в наслідок інфляції та 206 700 грн. витрат по сплаті судового збору з Товариства з обмеженою відповідальністю “Черкасигаз Збут” (код 39672471, вул.Громова,буд.142, м. Черкаси, 18000) на користь Публічного акціонерного товариства “УКРТРАНСГАЗ” (код 30019801, Кловський узвіз,9/1, м. Київ, 01021).
В частині стягнення 7 514 900 грн. боргу провадження у справі припинити за відсутністю предмета спору.
В частині стягнення 7 відсотків штрафу у розмірі 4 056 019,94 грн. у позові відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 денного строку в порядку, визначеному ГПК України з дня складення і підписання повного тексту рішення.
Рішення складено 15.07.2016.
Суддя В.В.Єфіменко