18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
"14" липня 2016 р. Справа № 925/270/15
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М.,
прокурор відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_1 - за посвідченням, представники відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3 - за довіреністю, представник позивача не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області
заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Черкаської області від 17.03.2015 у справі
за позовом Звенигородського прокурора в інтересах держави в особі Звенигородської міської ради Черкаської області
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
про стягнення 57087,39 грн. збитків власнику землі,
14.06.2016 до Господарського суду Черкаської області надійшла заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 від 10.06.2016 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 17.03.2015 у справі № 925/270/15, яким було задоволено позов прокурора та стягнуто із ФОП ОСОБА_4 в доход бюджету 57087,39 грн. збитків власнику землі. У цій заяві ФОП ОСОБА_4 просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 17.03.2015 та повністю відмовити в задоволенні позову прокурора, посилаючись на те, що постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 15.04.2015 у справі № 823/600/15, залишеною без змін ухвалою Київського адміністративного апеляційного суду від 17.06.2015, повністю задоволено позов ФОП ОСОБА_4 і визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Звенигородської районної державної адміністрації № 206 від 26.12.2014 "Про затвердження акту комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Звенигородській міській раді ФОП ОСОБА_4М.", на якому базувалися позовні вимоги прокурора у даній справі і виходячи виключно з якого визначена сума збитків, що були стягнуті із заявника рішенням суду у даній справі. Заявник також посилається на те, що переглядаючи рішення Господарського суду Черкаської області від 17.03.2015 у справі № 925/270/15, Київський апеляційний господарський суд у постанові від 16.05.2016 вказав, що зазначені обставини щодо скасування розпорядження № 206 від 26.12.2014р. "Про затвердження акту комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Звенигородській міській раді ОСОБА_4 " можуть бути підставою для звернення відповідача до суду з заявою про перегляд рішення у даній справі за нововиявленими обставинами.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду вказаної заяви визначено суддю Пащенко А.Д.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 15 червня 2016 року вказана заява прийнята до розгляду та її розгляд призначений у судовому засіданні 30 червня 2016 року, у прокурора та сторін витребувані додаткові документи у справу.
Ухвалою господарського суду від 30 червня 2016 року відкладено розгляд заяви у зв'язку з нез'явленням представника позивача та розгляд заяви призначено на 14 липня 2016 року.
У судове засідання 14 липня 2016 року представник позивача не з'явився, про причини його нез'явлення суду не повідомив, заяву про розгляд заяви відповідача за обов'язкової участі представника позивача не подавав. Суд вважає можливим розглядати заяву відповідача за відсутності представника позивача за наявними у справі матеріалами з огляду на те, що у справі є докази вручення ухвал суду від 15.06.2016 та від 30.06.2016 повноважному представникові позивача, а відповідно до частини 4 статті 114 ГПК України неявка заявника та інших осіб, які беруть участь у справі, не є перешкодою для розгляду заяви.
У судовому засіданні:
представники відповідача (заявника) підтримали заяву повністю з підстав, викладених у ній, просили скасувати рішення суду від 17.03.2015, оскільки позовні вимоги прокурора у даній справі базувалися на прийнятому Звенигородською РДА розпорядженні № 206 від 26.12.2014 і сума збитків заявлена також виходячи з даного розпорядження, але на даний час рішенням суду воно визнане протиправним і скасоване; також пояснили, що ФОП ОСОБА_4 погоджується із розрахунком орендної плати за період користування земельною ділянкою площею 1841 кв.м. під належними йому будівлями в сумі 4966,52 грн. та просили врахувати цю позицію заявника при винесенні рішення по справі;
прокурор пояснила, що згідно ст. 22 ЦК України підлягає стягненню упущена вигода, яка рівна орендній платі, яку власник землі - Звенигородська міська рада могла реально отримати за період з 01.04.2013 по 20.10.2014, якби було надано земельну ділянку в оренду на тих самих умовах, що й попередньому землекористувачу.
У судовому засіданні 14.07.2016 оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду відповідно до статті 85 ГПК України.
Розглянувши заяву відповідача, оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи прокурора і представників відповідача, суд приходить до такого.
Прокурор звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом в інтересах держави в особі Звенигородської міської ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення 122 179,73 грн. збитків власнику землі. В процесі розгляду спору прокурор уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 57 087,39 грн. збитків власнику землі.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 17.03.2015р. у справі № 925/270/15 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 в доход бюджету через Звенигородську міську раду 57087,39 грн. збитків власнику землі та стягнуто з відповідача в доход державного бюджету 1827,00 грн. судового збору. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16 травня 2016 року вказане рішення суду залишене без змін, отже рішення суду набрало законної сили.
Відповідач у справі - фізична особа-підприємець ОСОБА_4 - звернувся до господарського суду із заявою від 10.06.2016 про перегляд названого рішення за нововиявленими обставинами, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 17.03.2015 у даній справі та повністю відмовити в задоволенні позову прокурора, при цьому підставою для звернення із такою заявою відповідач вказав постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15.04.2015 у справі № 823/600/15, якою повністю задоволено позов ФОП ОСОБА_4 і визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Звенигородської районної державної адміністрації № 206 від 26.12.2014 "Про затвердження акту комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Звенигородській міській раді ОСОБА_4М." Ця постанова у справі № 823/600/15 залишена без змін ухвалою Київського адміністративного апеляційного суду від 17.06.2015, отже ця постанова набрала законної сили.
Адміністративними судами встановлено, що оскаржуване в цій справі розпорядження голови Звенигородської районної державної адміністрації № 206 від 26.12.2014 "Про затвердження акту комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Звенигородській міській раді ОСОБА_4М." прийняте з порушенням Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284, тому суд визнав протиправним та скасував вказане розпорядження.
Названим вище розпорядженням голови Звенигородської РДА № 206 від 26.12.2014 було затверджено ОСОБА_5 оцінки завданих збитків власнику землі, що були розраховані комісією Звенигородської РДА та склали 57087,39 грн., на підставі цього розпорядження з відповідача вимагалося відшкодувати вказану суму збитків, зокрема і в позові до господарського суду у даній справі.
За приписом статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.
Частиною 2 названої статті 112 визначено, що підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є зокрема істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
В пункті 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" вказано, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Суд погоджується з доводами заявника про те, що скасування постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 15.04.2015 у справі № 823/600/15, що набрала законної сили, розпорядження голови Звенигородської районної державної адміністрації № 206 від 26.12.2014 "Про затвердження акту комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Звенигородській міській раді ОСОБА_4М.", є нововиявленою обставиною у даній справі, на підставі якої суд переглядає рішення Господарського суду Черкаської області від 15.03.2015 у справі № 925/270/16. Судом встановлено наявність одночасно всіх трьох умов, вказаних у названій постанові Пленуму ВГСУ, а саме: судом в установленому порядку визнано протиправним та скасовано назване розпорядження голови Звенигородської районної державної адміністрації № 206 від 26.12.2014, ця обставина не могла бути відома заявнику, оскільки законність розпорядження голови Звенигородської РДА презюмувалася і на момент розгляду справи № 925/270/16 ця обставина не була відома ні заявнику, ні суду, а його незаконність була встановлена адміністративним судом після прийняття рішення у даній справі; встановлено істотність даної обставини для розгляду справи № 925/270/15, оскільки рішення суду у цій справі ґрунтувалося на законності та чинності розпорядження голови Звенигородської районної державної адміністрації № 206 від 26.12.2014 "Про затвердження акту комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Звенигородській міській раді ОСОБА_4М.", яким було затверджено акт про встановлення суми завданих збитків, на підставі якого було заявлено позов у даній справі; і ця обставина має істотне значення для справи. На те, що зазначені обставини щодо скасування розпорядження № 206 від 26.12.2014р. "Про затвердження акту комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Звенигородській міській раді ОСОБА_4М." можуть бути підставою для звернення відповідача до суду з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, вказав і Київський апеляційний господарський суд у постанові від 16 травня 2016 року у справі № 925/270/15.
Судом встановлено, що в період з 14.11.2012 по 23.10.2014 відповідач був власником комплексу нежитлових будівель та споруд площею 1841,0 кв.м., що розташовані в м. Звенигородка Черкаської області за адресою: вул. Б. Хмельницького, 13-А, на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 14.11.2012, зареєстрованого в реєстрі під № 4223.
Вказані будівлі та споруди розташовані на земельній ділянці, що орендувалася ПАТ "Черкаси-Авто" на підставі відповідного договору оренди, укладеного із Звенигородською міською радою.
У зв'язку з тим, що ФОП ОСОБА_4 не уклав із Звенигородською міською радою договір оренди землі, на якій розміщені придбані ним будівлі та споруди, за розпорядженням Звенигородської РДА № 74 від 10.06.2014 була утворена комісія з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (т. 1, а.с. 20).
26.12.2014 комісія Звенигородської РДА розрахувала збитки Звенигородської міської ради, що спричинені власнику землі діями ФОП ОСОБА_4, в сумі 57087,39 грн. та склала ОСОБА_5 оцінки. ОСОБА_5 затверджено розпорядженням голови Звенигородської РДА № 206 від 26.12.2014 "Про затвердження акту комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Звенигородській міській раді ОСОБА_4М."
Назване розпорядженням голови Звенигородської РДА № 206 від 26.12.2014 визнане протиправним та скасоване постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 15.04.2015 у адміністративній справі № 823/600/15 за позовом ФОП ОСОБА_4
Згідно з частиною 2 статті 152 Земельного кодексу України, далі - ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
За приписом пункту "д" частини 1 статті 156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
За змістом статті 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Для визначення розміру названих збитків постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 затверджено Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (далі - Порядок).
Пунктами 2, 3 цього Порядку визначено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських, міст обласного значення, рад. Відшкодуванню підлягають, зокрема, інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. Неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення, викупу, або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян. Отже, власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 Земельного кодексу України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284.
Вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, шкоди у вигляді упущеної вигоди, зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки, господарські суди, крім спеціальних норм, повинні застосовувати загальні положення статті 22, глави 82 Цивільного кодексу України, частини другої статті 224 Господарського кодексу України.
Згідно з приписами статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За приписами статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Статтею 157 ЗК України передбачено, що порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України. Такий порядок встановлений відповідно до статті 157 ЗК України Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284. ОСОБА_5 Порядок чітко встановлює процедуру визначення розміру збитків.
Верховний Суд України у постановах від 01 липня 2015 у справі № 916/3311/14, від 07 жовтня 2015 у справі № 916/3371/14 сформував правову позицію про обов'язковість відшкодування завданих власнику землі збитків використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів при наявності зокрема рішення органу, вказаного в пункті 3 Порядку, яким визначено розмір збитків, тобто рішення, яке не оскаржено, не скасовано, а отже підлягає виконанню.
Порушення встановленої законом процедури визначення розміру збитків призвело до скасування адміністративним судом розпорядження голови Звенигородської РДА № 206 від 26.12.2014, яким було затверджено ОСОБА_5 комісії з визначення розміру збитків, завданих Звенигородській міській раді, тобто фактично розмір збитків (неодержаного доходу) не визначений.
Оскільки розмір збитків є одним із елементів, без визначення якого цивільно-правова відповідальність не настає, а в даному спорі розмір збитків в установленому законом порядку не визначений, тому позов прокурора у даній справі не може бути задоволений і у позові необхідно відмовити.
Згідно статті 114 ГПК України за результатами перегляду судового рішення приймається рішення у разі зміни або скасування рішення. У разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими цим Кодексом.
Враховуючи нововиявлені обставини, наведені заявником, суд вважає, що за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Черкаської області від 17 березня 2015 року підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Виходячи з викладеного та враховуючи приписи чинного законодавства з даного питання, доводи прокурора і представників відповідача суд вважає безпідставними, необґрунтованими та такими, що не спростовують висновок суду про відмову прокурору в позові, оскільки визначення розміру збитків є одним із .
Згідно частини 1 статті 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В пункті 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21 лютого 2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вказано, що при прийнятті рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, у разі повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор.
Відповідно до припису підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" із даного позову про стягнення коштів в сумі 57087,39 грн., поданого до господарського суду 13.02.2015, належить стягнути до Державного бюджету України судовий збір в сумі 1827 грн. Ця сума судового збору визначається з урахуванням роз'яснення в пункті 3.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 із змінами. Оскільки при поданні позовної заяви прокурор був звільнений від сплати судового збору і судовий збір не сплачувався, тому при прийнятті рішення по суті спору судовий збір із даної вимоги в сумі 1827 грн. повинен бути віднесений на позивача, який від сплати судового збору в таких спорах не звільнений.
З огляду на викладене, керуючись статтями 49, 114, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Черкаської області від 17 березня 2015 року у справі № 925/270/15 задовольнити.
Рішення Господарського суду Черкаської області від 17 березня 2015 року у справі № 925/270/15 скасувати.
У задоволенні позову відмовити повністю.
Стягнути із Звенигородської міської ради Черкаської області (20200, Черкаська область, м. Звенигородка, проспект Шевченка, 63, ідентифікаційний код 37864724) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (20200, Черкаська область, м. Звенигородка, пров. Глінки, 9-Б, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) - 1 827 грн. (тисячу вісімсот двадцять сім гривень) судового збору за подання позовної заяви, 1515 грн. 80 коп. (тисячу п'ятсот п'ятнадцять гривень 80 копійок) судового збору за подання заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складення повного рішення.
Повне рішення складено 18.07.2016 (понеділок).
Суддя А.Д. Пащенко