Рішення від 12.07.2016 по справі 923/435/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2016 р. Справа № 923/435/16

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Бэловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНС ОСОБА_1", м. Київ

до Херсонського державного заводу "Палада", м. Херсон

за участі: Військової прокуратури Херсонського гарнізону Південного регіону України, яка вступила у справу з метою захисту інтересів держави

про стягнення 19460604 грн. 57 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2, представник, довіреність № 6 від 11.01.2016р.;

від відповідача - ОСОБА_3, представник, довіреність від 14.09.2015р.;

від прокуратури: не прибули

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНС ОСОБА_1" (позивач) звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до Херсонського державного заводу "Палада" (відповідач) про стягнення заборгованості за Кредитним договором у сумі всього - 766 961, 03 дол. США, що по курсу НБУ станом на 22.04.2016 р. становить 19 460 604 грн. 57 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст.ст. 525, 526, 530, 610, 624, 627-629, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 15, 49, 54, 57, 82 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 28.04.2016 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 12.05.2016 р. Двічі ухвалами суду від 12.05.2016 р. та від 26.05.2016 р. розгляд справи відкладався з метою надання можливості сторонам скористатись повним обсягом процесуальних прав.

Розгляд справи розпочатий 07.07.2016 року з перервою до 12 липня 2016 року відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України.

Строк вирішення спору продовжено до 12.07.2016 року ухвалою суду від 26.05.2016 року.

В ході розгляду справи, позивач на підставі ст.22 ГПК України зменшив позовні вимоги та простив стягнути з відповідача 7784241 грн. 83 коп. та судовий збір на суму 116763 грн.62 коп. Заява про зменшення позовних вимог була мотивована тими обставинами, що сторони у ході розгляду справи до кредитного договору уклали додаткову угоду, за якою змінено терміни виконання грошових зобов'язань. Суд приймає до уваги заяву про зменшення позовних вимог та розглядає позовні вимоги про стягнення з відповідача 7784241 грн. 83 коп. та судовий збір на суму 116763 грн.62 коп.

До суду 07.07.2016 р. надійшла заява від заступника військового прокурора Херсонського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_4 про вступ прокурора у справу на стороні відповідача. В обґрунтування він зазначив, що відповідно до п.2 ч.6 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" ст.29 ГПК України, п.1 наказу Генерального прокурора України № 12гн від 29.08.2014 р. "Про особливості діяльності військових прокуратур", військовим прокуратурам забезпечити виконання функцій органів прокуратури та повноважень прокурорів, визначених Конституцією України, Законом України "Про прокуратуру" і галузевими наказами Генерального прокурора України, з урахувань положень цього наказу щодо Державного концерну "Укроборонпром", підприємств, що йому підпорядковані. ХДЗ "Палада" входить до складу згаданого концерну.

Відповідач позовні вимоги не визнає та пояснює, що 28.04.2016 року між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду №4 до Кредитного договору. На виконання Додаткової угоди 09.06.2016 р. відповідачем було направлено платіжне доручення №1572 на суму 7784241,83 грн. до ПАТ АБ «Укргазбанк», однак 09.06.2016 р. дану операцію банком проведено не було без належного на те обґрунтування.

В судовому засіданні згідно з приписами ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

18 лютого 2013 року між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ЕРСТЕ БАНК» та ХЕРСОНСЬКИМ ДЕРЖАВНИМ ЗАВОДОМ «ПАЛАДА» був укладений кредитний договір (невідновлювальна кредитна лінія) № 011/6.2.1.4.0/13026 із подальшими змінами, внесеними Сторонами Додатковими угодами № 1 від 26 лютого 2013 року, № 2 від 18 червня 2013 року, № 2 від 26 грудня 2013 року та № 3 від 26 грудня 2013 року.

За умовами зазначеного Кредитного договору, Банк відкрив Відповідачу невідновлювальну кредитну лінію в сумі 1018000,00 дол. США зі строком користування кредитними коштами до 27 березня 2014 року (включно) із сплатою 11,5 відсотків річних в редакції Додаткової угоди № 3.

Згідно п. 2.1. Кредитного договору, Банк надав Позичальнику кредит на умовах його забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та оплати за користування.

Пунктом 2.9.2. Кредитного договору передбачено, що проценти за користування кредитом Позичальник сплачує щомісячно в останній робочий день кожного місяця та остаточно - в день остаточного повернення кредиту. Сплата процентів за майбутні періоди не дозволяється.

Відповідно до п. 2.10. Кредитного договору, погашення кредитної заборгованості за цим Договором, в тому числі основної (позичкової) заборгованості за кредитом, процентів, комісій, неустойки (пені, штрафів) та інших платежів, здійснюється автоматично на умовах договірного списання Банком коштів з рахунків Позичальника.

Згідно положень п. 4.2.4. Кредитного договору, кредитор має право негайно обмежити надання кредиту за відкритою кредитною лінією позичальника за кредитом, включаючи поточну та прострочену заборгованість позичальника за кредитом, прострочену заборгованість позичальника за відсотками, та/або стягнути таку заборгованість, включаючи нараховані проценти за користування кредитом та неустойку (пеню, штрафи), у випадках порушення Позичальником п. 5 цього Договору, наявності фактів не виконання позичальником будь-яких інших своїх зобов'язань. Стягнення заборгованості здійснюється за рахунок коштів, майна та майнових прав Позичальника.

26 лютого 2013 року між Банком та Відповідачем була укладена Додаткова угода № 1 до Кредитного договору, згідно якої Сторони домовились викласти в новій редакції пункт 1.3. Кредитного договору, щодо надання в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором майна та майнових прав.

18 червня 2013 року між Банком та Відповідачем була укладена Додаткова угода № 2 до Кредитного договору, згідно якої змінювалося надане в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором майно та майнові права.

26 грудня 2013 року між Банком та Відповідачем була укладена чергова Додаткова угода № 2 до Кредитного договору, в якій зазначалися умови надання чергових траншів (частини кредиту), погашення заборгованості та відповідальність за не виконання зобов'язань за Кредитним договором.

26 грудня 2013 року між Банком та Відповідачем була укладена Додаткова угода № 3, в якій Сторони продовжили кінцевий термін повернення кредиту та встановили додаткові зобов'язання Позичальника.

Законодавством України передбачена можливість застосування сторонами цивільних правовідносин засобів забезпечення виконання зобов'язання, до яких зокрема відноситься застава.

Так, 18 лютого 2013 року між Банком та Відповідачем був укладений договір застави обладнання № 011/6.2.1.4.0/13026/1 (з подальшими змінами), згідно якого в заставу Банку передано понтон 80x16x3,7, проект № 0707, заводський № 02023, технічна готовність 84,1%, що знаходиться за адресою: м. Херсон, Карантинний острів, буд. 1.

18 лютого 2013 року між Банком та Відповідачем був укладений договір застави обладнання № 011/6.2.1.4.0/13026/2 (з подальшими змінами), згідно якого в застав) Банку передано понтон 14x9x2,4, проект № 1008, заводський № 02032, технічна готовність 99,2%, понтон 30x14x3, проект № 0807, заводський № 02034, технічна готовність 60,2%, що разом знаходяться за адресою: м. Херсон, Карантинний острів, буд. 1.

Також, 18 лютого 2013 року між Банком та Відповідачем був укладений договір застави майнових прав № 011/6.2.1.4.0/12059/3 (з подальшими змінами), згідно якого в заставу Банку передано майнові права як кредитора в зобов'язанні, що обумовлене контрактом (договором) № 11/1-2012 від 21.11.2012р., укладеним між Відповідачем та ТОВ виробничо-комерційна фірма «Фактор».

29 серпня 2014 року Публічне акціонерне товариство «ФІДОБАНК», яке є правонаступником всіх прав та зобов'язань Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк», згідно Договору про відступлення права вимоги № 2, відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авераж» свої права вимоги за Кредитним договором та договорами застави укладеними 18 лютого 2013 року між Банком та Боржником.

15 квітня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авераж» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНС ОСОБА_1» укладено договір про відступлення права вимоги № 15/04/2015/01 за Кредитним договором.

Також, 20 серпня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авераж» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНС ОСОБА_1» укладено договір про відступлення права вимоги № 20/08/2015/07 за договорами застави.

У відповідності з умовами зазначених договорів до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНС ОСОБА_1» перейшли права вимоги за Кредитним договором та договорами застави, а також всі інші пов'язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, в тому числі права звернення стягнення.

Таким чином, відбулася заміна кредитора у зобов'язаннях, зокрема ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНС ОСОБА_1» є новим кредитором/заставодержателем у фінансових правовідносинах з Боржником.

28.04.2016 р. між Позивачем та Відповідачем було укладено Додаткову угоду №4 до Кредитного договору.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди, керуючись ч.1 ст. 651, ст.ст. 653, 654 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України, Сторони домовилися, що вся заборгованість позичальника за Кредитним договором, яка існує на момент укладення цієї Додаткової угоди, зменшується і становить 15 568 483, 66 грн. Крім того, Сторони домовились, що всі інші зобов'язання Позичальника за Кредитним договором щодо сплати кредиту, процентів, комісій, штрафних санкцій (неустойки, штрафів, пені) припиняються.

Таким чином за своєю правовою природою вказана Додаткова угода є новацією. Згідно з ч. 2 ст. 604 ПК України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Згідно до ч. 1 ст. 204 Господарського кодексу України господарське зобов'язання може бути припинено за згодою сторін, зокрема угодою про заміну одного зобов'язання іншим між тими самими сторонами, якщо така заміна не суперечить обов'язковому акту, на підставі якого виникло попереднє зобов'язання.

Так, додатковою угодою зменшена заборгованість за кредитним договором та встановлено графік її погашення: до 10.06.2016 р. включно - сума 7784241,83 грн.; до 30.09.2016 р. - сума 7 784 241,83 грн.

На день розгляду справи відповідачем зобов'язання за додатковою угодою від 28.04.2016 р. за Кредитним договором щодо погашення суми 7784241 грн. 83 коп. належним чином не виконано.

Відповідач пояснив, що 09.06.2016 р. на виконання Додаткової угоди Відповідачем було направлено платіжне доручення №1572 на суму 7784241,83 грн. до ПАТ АБ «Укргазбанк», однак 09.06.2016 дану операцію банком проведено не було.

На запит Відповідача №04/298 від 15.06.2016 року до ПАТ АБ «Укргазбанк» щодо непроведення фінансової операції з перерахування на рахунок Позивача 7 784 241,83 грн. за платіжним доручення №1572 від 09.06.2016 року, від банку було отримано лист №11/6796/2016 від 04.07.2016 р., в якому повідомлялось, що інформація стосовно Платіжного доручення направлена Банком на розгляд відповідних наглядових органів, які згідно чинного законодавства України здійснюють нагляд за діяльністю банків, відповідь на лист ХДЗ «Палада» буде надано після отримання відповідної інформації від наглядових органів.

Відповідно до статті 17 ч. 1. Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» визначено, що суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), яка (які) містить (містять) ознаки, передбачені статтями 15 та/або 16 цього Закону, та/або фінансові операції із зарахування чи списання коштів, що відбувається в результаті дій, які містять ознаки вчинення злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, та зобов'язаний зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), якщо її учасником або вигодоодержувачем за ними є особа, яку включено до переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції (якщо види та умови застосування санкцій передбачають зупинення або заборону фінансових операцій), і в день зупинення повідомити спеціально уповноваженому органу в установленому законодавством порядку про таку (такі) фінансову (фінансові) операцію (операції), її (їх) учасників та про залишок коштів на рахунку (рахунках) клієнта, відкритому (відкритих) суб'єктом первинного фінансового моніторингу, який зупинив здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), та у разі зарахування коштів на транзитні рахунки суб'єкта первинного фінансового моніторингу -про залишок коштів на таких рахунках в межах зарахованих сум. Таке зупинення фінансових операцій здійснюється на два робочих дні з дня зупинення (включно)».

Спеціально уповноважений орган у разі виникнення підозр може прийняти рішення про зупинення видаткових фінансових операцій на строк до п'яти робочих днів. Загальний строк зупинення відповідних фінансових (фінансової) операцій (операції) не може перевищувати 30 робочих днів.

Таким чином, незважаючи на здійснення Відповідачем всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, проведення вищевказаної операції до теперішнього часу не поновлено, на рахунок позивача грошова сума в рахунок виконання грошових зобов'язань за додатковою угодою від 28.04.2015 р. не надійшла, чим порушено ст.ст. 1054, 599, 525, 526, 530 ЦК України, 193 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитний договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановленних договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що сторони є вільними в визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору, відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін та погоджені ними.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

За правилами ч. 1 ст. 32, ст. 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду зазделегіть встановленої сили.

Таким чином, дослідивши матеріали даної справи, оцінивши відповідно до вимог ст. 43 ГПК України надані сторонами докази та проаналізувавши їх згідно з вимогами діючого законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Суд звертає увагу на ту обставину, що позивачем при поданні позовної заяви, платіжним дорученням № 911 від 26.04.2016 року, було сплачено 206700 грн судового збору.

У зв'язку зі зменшенням позовних вимог та відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" зменшується і сума судового збору, що має бути сплачена позивачем від ціни позову, яка становить 116763 грн 62 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Зокрема, згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сума судового збору підлягає поверненню у випадку зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

12.07.2016 р. позивач звернувся до суду з клопотанням про повернення судового збору, у зв'язку із зменшенням позовних вимог.

На підставі викладеного підлягає поверненню позивачу переплачена сума судового збору сплаченого за платіжним дорученням № 911 від 26.04.2016 року в розмірі 89936 грн. 38 коп.

Відповідно до частини 2 статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

У пункті 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" висловлено правову позицію згідно якої зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6 - 8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача.

Згідно вказаної вище правової позиції, суд покладає судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 116763 грн 62 коп. на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Херсонського державного заводу "Палада" (73000, м. Херсон, Карантинний острів, 1, ідентифікаційний код 24961253) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНС ОСОБА_1" (01133, м. Київ, вул. Кутузова, буд. 18/7, офіс 301, ідентифікаційний номер - 39440451) - 7784241 грн. 83 коп. заборгованості та 116763 грн. 62 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "ФІНАНС ОСОБА_1" (01133, м. Київ, вул. Кутузова, буд. 18/7, офіс 301, ідентифікаційний номер - 39440451) з державного бюджету судовий збір у сумі 89936 грн. 38 коп., що був перерахований платіжним дорученням № 911 від 26.04.2016 року (оригінал якого знаходиться в матеріалах справи).

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.07.2016 р.

Суддя Л.М. Немченко

Попередній документ
59005942
Наступний документ
59005944
Інформація про рішення:
№ рішення: 59005943
№ справи: 923/435/16
Дата рішення: 12.07.2016
Дата публікації: 21.07.2016
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Херсонської області
Категорія справи: кредитування