73000, м.Херсон, вул. Театральна, 18
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
"01" червня 2016 р. Справа № 923/1494/15
Суддя господарського суду Пінтеліна Т.Г., розглянувши заяву ліквідатора арбітражного керуючого ОСОБА_1 про відвід судді у справі за заявою Кредитора : Державної податкової інспекції м.Херсона Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області м.Херсон
до Боржника : Приватного підприємства "Серпень-2003", місцезнаходження: 73000, м.Херсон, пр.Мідний,буд.51, ідентифікаційний номер код ЄДРПОУ 32618670
про банкрутство
Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Оберіг". Для архівного оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер С 00254.
До початку судового засідання, призначеного призначеного на 01 червня 2016р. ухвалою від 20.05. 2016р., ліквідатор ОСОБА_1 подав повторно заяву про відвід судді.
За приписами ст. 20 ГПК України відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише в разі, якщо про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті.
Ліквідатор ОСОБА_1 повідомляє, що про наведені у заяві підстави відводу йому стало відомо після початку розгляду справи по суті , а саме коли суд прийняв постанову про визнання боржника банкрутом та встановив строк ліквідаційної процедури 2 місяці.
Підставою, що викликають сумнів у неупередженості судді, на думку ліквідатора , є те, що суд встановив стислий строк ліквідаційної процедури, що не передбачено Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
В ухвалі від 14.04.20І6 року суд констатував, що подані ліквідатором щомісячні звіти № 21/03-23 від 22.12.2015р., № 21/03-24 від 25.01.2016р., № 21/03-25 від 25.02.2016р., № 21/03-26 від 23.03.2016р. за своїм змістом є майже ідентичними. Але з таким висновком ліквідатор не погоджується, оскільки викладена у звітах інформація не є ідентичною, та подавалась з наростаючими підсумками по мірі направлення запитів, отримання відповідей та здійснення інших заходів.
В ухвалі від 20.05.2016 року суд звернув увагу сторін, що Законом про банкрутство не передбачено надання ліквідатором звітів наростаючими підсумками, та з інформацією, яка б повторювалась.
Але ліквідатор, заявляючи відвід судді, вважає, що Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» взагалі не встановлено будь-якої обов'язкової форми подання щомісячного проміжного звіту, лише звіт за підсумками ліквідаційної процедури подається в порядку ст. 46 Закону про банкрутство.
Ліквідатор вважає, що посилання суду у попередніх ухвалах про намагання ліквідатора затягувати розгляд справи спростовуються, за переконанням ліквідатора, тими обставинами, що строк ліквідаційної процедури визначений ч. 1 ст. 37 Закону про банкрутство має закінчитися у даній справі 23.11.2016 року, тобто, фактично через 6(шість)місяців після винесення ухвали від 20.05.2016р., і питання про затягування строків можна ставити після спливу цього терміну.
Ліквідатор вважає, що суд під головуванням судді Пінтеліної Т.Г. створює арбітражному керуючому ОСОБА_1 неприйнятні умови для здійснення повноважень ліквідатора, судом порушуються права учасника провадження в особі ліквідатора, які визначені ст. 22 ГПК України, а саме вжиття ним заходів до всебічного, повного, та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
В статті 37 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» зазначається, що у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.
Як зазначалось ліквідатором в раніше поданій заяві про відвід судді Пінтеліної Т.Г., постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.01.2014р. скасовано ухвалу господарського суду Херсонської області від 17.12.2013р. у іншій справі 5024/1835/2012.
Інших підстав для відводу судді ліквідатор ОСОБА_1 не заявляє.
Розглянувши в нарадчій кімнаті заяву про відвід, суд вважає заяву такою, що не підлягає задоволенню, керуючись наступним.
У поданій заяві про відвід судді Пінтеліної Т.Г. ліквідатор наводить ті ж самі підстави та обставини, що і в заяві про відвід від 05.05.2016р. (а.с.164), заява про відвід обґрунтовується ліквідатором тим, що суддя Пінтеліна Т.Г. розглядала дві інші справи за участю ліквідатора ОСОБА_1, та у тих справах, порушених у 2010р. та 2012р., судами апеляційної або касаційної інстанції були скасовані прийняті судові рішення. Оцінка зазначеним доводам надана судом в ухвалі від 20.05.2016р.
Відповідно до приписів ст. 20 Господарського процесуального кодексу України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю.
При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід, з цих же підстав відвід судді можуть заявити сторони та прокурор, якщо він бере участь в судовому процесі.
Відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у разі, якщо про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті.
Проте суддя Пінтеліна Т.Г. не є родичем ніякого ступіню будь-кого з сторін та учасників провадження. Порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу, був дотриманий працівниками апарату господарського суду.
Суд зазначає, що вирішення спору (розгляд даної справи ) розпочато 31.08.2015р. Саме ухвалою від 31.08.2015р. суд запропонував арбітражному керуючому ОСОБА_1 подати заяву про згоду на призначення розпорядником майна Боржника, арбітражний керуючий таку заяву про згоду на призначення подав особисто.
Заяви про відвід судді арбітражним керуючим ОСОБА_1 у даній справі за весь період її розгляду ( до 06 травня 2016р.) не заявлялось, жодне судове рішення у даній справі сторонами та арбітражним керуючим ОСОБА_1 не оскаржувалось, отже, суд робить обгрунтований висновок, що за весь період розгляду справи, починаючи з 31.08.2015р., у ліквідатора ОСОБА_1 не виникало сумнівів стосовно упередженості судді.
Заявляти відвід судді після початку розгляду справи можна лише у разі, якщо про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті.
Проте про факти змін та скасувань судових рішень, прийнятих суддею у 2013 році у інших справах, було відомо ліквідатору станом до початку розгляду справи, та, на переконання суду, зазначені обставини не можуть викликати сумнів у його неупередженості стосовно розгляду даної справи.
Питання встановлення судом стислих строків здійснення повноважень ліквідатора у справі було відомо ліквідатору в день прийняття постанови про визнання боржника банкрутом - 23.11.2015р., що підтвердив сам ліквідатор, проте і починаючи з цієї дати у ліквідатора не виникало сумнівів у неупередженості судді.
Дії суду, направлені на недопущення судової тяганини та здійсненням функцій контролю у ліквідаційній процедурі не можуть бути підставою для відводу судді. При цьому суд виходить з того, що згідно п.3 ст. 98 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки йому надано та покладено, обґрунтовано, тобто, з урахуванням усіх обставин , що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством про банкрутство.
Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, що постановою від 23.11.2015р. (а.с.96-98) суд припинив процедуру розпорядження майном боржника ПП "Серпень -2003" та повноваження розпорядника майна боржника арбітражного керуючого ОСОБА_1, визнав боржника банкрутом, відкрив щодо нього ліквідаційну процедуру строком на два місяці, призначив ліквідатором банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_1, (свідоцтво № 866 від 24.04.2013р., поштова адреса: АДРЕСА_1) та зобов'язав його здійснити повноваження ліквідатора згідно ст.ст. 37 - 47 Закону, щомісяця надавати повні звіти суду та кредиторам, після закінчення ліквідаційної процедури подати суду звіт та ліквідаційний баланс боржника згідно ст. 46 Закону.
23.12.2015р. ліквідатор ОСОБА_1 надав до суду звіт про здійснення повноважень на одному аркуші , без будь-яких додатків (а.с.105 ) з відтворенням відомостей, що надавались до суду на стадії розпорядження майном згідно звіту від 05.11.2015р. (а.с.70 - 71), а саме про запит на стадії розпорядження майном до ДПІ про відкриті рахунки, відомості Головного управління статистики, Держгірпромнагляду, Державної авіаційної служби, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Держгеокадастру, Державної інспекції сільського господарства, УДАІ.
До тексту звіту від 23.12.2015р. ліквідатором ОСОБА_1, у порівнянні із текстом звіту від 05.11.2015р., включено додатково лише інформацію про направленням ним вимоги до колишнього керівника боржника, проте доказів цих обставин до звіту не додавалось.
28.01.2016р. ліквідатором ОСОБА_1 надано до суду звіт про здійснення повноважень, з наданням відомостей лише про те, що банківські установи ПАТ Банк Національний кредит, ПАТ ОТП Банк відмовили ліквідатору у наданні будь-якої інформації щодо рахунків Боржника, оскільки ліквідатором до запитів не було додано належним чином посвідченої постанови від 23.11.2015р. про призначення ліквідатором Боржника.
З доданих копій відповідей банківських установ ( № 70-1-12-4-13/6763-БТ від 25.12.2015р. - а.с.114, та № 12-26/33 від 30.12.2015р. - а.с.115) вбачається, що ліквідатор ОСОБА_1 звернувся до них із запитами лише 18.12.2015р., тобто, майже через місяць після призначення ліквідатором у даній справі.
Примірник завіреної судом постанови про визнання боржника банкрутом та призначення ліквідатором арбітражного керуючого ОСОБА_1 отримано ним за його заявою лише 29.01.2016р. (а.с.122), через два місяці після відкриття ліквідаційної процедури. Проте станом на 01.06.2016р. додаткових відомостей про закриття рахунків боржника, щодо грошових коштів боржника ліквідатором до суду не подано.
В ухвалі від 20.05.2016р. суд звернув увагу учасників провадження, що станом на 20.05.2016р. ліквідатор взагалі не знайомився з матеріалами справи та не знає про наявність у ній наданих кредитором доказів.
Лише після цього, на підставі особистої заяви ліквідатор 31.05.2016р. ознайомився з матеріалами справи та зняв фотокопії (а.с.192).
Твердження ліквідатора про те, що висновок про затягування ліквідатором строків судових процедур можна ставити після спливу цього терміну не грунтується на приписах Закону, тому судом оцінюється критично.
Відповідно до приписів п.2 ст.41 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор здійснює повноваження саме з дня призначення, а не після спливу декількох місяців або в останні дні закінчення встановленого строку ліквідаційної процедури.
Аналіз вже вчинених ліквідатором дій протягом 23.11.2015р. - 31.05.2016р. дозволяє зробити висновок про те, що ліквідатор приступив до виконання повноважень у строк більше, ніж через місяць.
Ліквідатор вважає, що суд під головуванням судді Пінтеліної Т.Г. створює арбітражному керуючому ОСОБА_1 неприйнятні умови для здійснення повноважень ліквідатора, порушуються права учасника провадження в особі ліквідатора, які визначені ст. 22 ГПК України, а саме вжиття заходів до всебічного, повного, та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Проте у заяві про відвід ліквідатор не навів , у чому полягають неприйнятні умови для здійснення повноважень ліквідатора, яким чином суд їх створив.
Адже суд не перешкоджав ліквідатору своєчасно (ще з дня призначення розпорядником майна 09.09.2015р.) ознайомитись з матеріалами справи, зняти копії, отримати завірені примірники постанови про визнання боржника банкрутом та призначення ліквідатора, тощо та жодним чином суд не приймав рішень, які б обмежували права та обов'язків ліквідатора, встановлені статтею 41 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
За таких обставин суд встановлює відсутність передбачених статтею 20 ГПК України підстав для відводу, тому не вбачає підстав для задоволення заяви ліквідатора ОСОБА_1 про відвід судді.
Дана ухвала господарського суду набуває чинності з моменту її проголошення.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 16 - 19, 41 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 20, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву ліквідатора ОСОБА_1 про відвід судді Пінтеліної Т.Г. залишити без задоволення.
2. Ухвалу направити сторонам.
Суддя Т.Г. Пінтеліна