ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
11 липня 2016 року Справа № 913/763/16
Провадження №6/913/763/16
Суддя господарського суду Луганської області Василенко Т.А., розглянувши матеріали за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання”, м. Луганськ,
до відповідача ОСОБА_1 підприємства "Рубіжанське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства" Рубіжанської міської ради, м. Рубіжне Луганської області,
про стягнення 6 362 693 грн. 02 коп.
Суддя Василенко Т.А.
Секретар судового засідання Жданова Е.А.
У засіданні брали участь:
від позивача - ОСОБА_2, дов. № 25 від 04.01.2015р.;
від відповідача - ОСОБА_3, дов. № 20/2710-1 від 21.06.2016р.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором про постачання електричної енергії №71-2 від 21.10.2013 в розмірі 6 801 662 грн. 71 коп., в тому числі: заборгованість за спожиту активну електричну енергію в сумі 5 192 380 грн. 83 коп., інфляційні нарахування в сумі 901 755 грн. 18 коп., 3% річних в сумі 268 557 грн. 01 коп., пеня в сумі 438 969 грн. 69 коп.
Позивачем до суду надано заяву про зменшення розміру позовних вимог від 08.07.2016 р., за якою останній, в порядку ст. 22 ГПК України зменшує розмір позовних вимог до 6 362 693 грн. 02 коп. та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту активну електричну енергію в сумі 5 192 380 грн. 83 коп., інфляційні нарахування в сумі 901 755 грн. 18 коп., 3% річних в сумі 268 557 грн. 01 коп. Також позивач просить суд, повернути надмірно сплачений судовий збір у зв'язку із зменшенням розміру позовних вимог.
Відповідно до ст. 22 ГПК України, зменшення ціни позову є правом позивача. При цьому, представник відповідача в судовому засіданні був ознайомлений із поданою позивачем заявою про зменшення розміру позовних вимог.
За таких обставин, суд приймає заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог від 08.07.2016 р., у зв'язку з чим позовними вимогами слід вважати стягнення з відповідача заборгованості за договором про постачання електричної енергії №71-2 від 21.10.2013р. в розмірі вимог до 6 362 693 грн. 02 коп. , в тому числі: заборгованість за спожиту активну електричну енергію в сумі 5 192 380 грн. 83 коп., інфляційні нарахування в сумі 901 755 грн. 18 коп., 3% річних в сумі 268 557 грн. 01 коп.
Також позивачем до справи надано клопотання від 08.07.2016 р. про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, в тому числі акту звірення розрахунків з відповідачем станом на 06.07.2016.
Клопотання позивача судом задоволено, відповідні документи долучені до матеріалів справи.
Відповідачем до суду наданий відзив на позовну заяву, який судом прийнятий до розгляду та долучений до справи.
Суд перейшов до розгляду справи по суті.
Відповідач за відзивом на позовну заяву позовні вимоги визнає частково в сумі боргу за спожиту активну електроенергію, інфляційних нарахувань та 3% річних.
При цьому, відповідач заперечує проти стягнення пені в сумі 438 969,69 грн. та зазначає, що відповідно до ст. 2 Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси» встановлено мораторій на час визначений у ст. 1 цього Закону на нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій енергопостачальним компаніям в разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси підприємцями - виконавцями /виробниками житлово-комунальних послуг, що надають такі послуги у районі проведення антитерористичної операції.
Комунальне підприємство «Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Рубіжанської міської ради зареєстроване й здійснює фактичну господарську діяльність у м. Рубіжне Луганської області та підпадає під дію вказаного законну. Виходячи з наведеного, відповідач просить відмовити в задоволенні позову щодо вимог про стягнення пені.
лами.
З матеріалів справи вбачається, що 21.10.2013 на підставі рішення господарського суду Луганської області від 26.07.2013 по справі № 913/884/13 та постанови Донецького апеляційного господарського суду від 21.10.2013 по справі № 913/884/13 між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії № 71-2.
Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору позивач зобов'язується постачати електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електричних установок, а відповідач оплачує позивачу вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та датками до Договору, що є його невід'ємною частиною.
Згідно п. 8 Додатку “Порядок розрахунків” до Договору остаточний розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, за перетікання реактивної електричної енергії, пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань за порушення строків розрахунків відповідач здійснює на підставі наданих Постачальником рахунків протягом 5 (п'яти) операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.
Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточні рахунки позивача.
Позивач свої зобов'язання за вказаним договором виконав належним чином та в повному обсязі, і за період серпень 2015 року - травень 2016 року відпустив відповідачу активну електричну енергію на загальну суму 5 192 380 грн. 83 коп.
Споживач не сплачував вартість спожитої активної електричної енергії за вказаний період, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 5 192 380,83 грн.
Оскільки відповідачем вказана сума боргу в добровільному порядку сплачена не була, позивач звернувся до суду із даним позовом, за яким також просить стягнути 3% річних в сумі 268 557,01 грн. та інфляційні нарахування в сумі 901 755,18 грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 08.07.2016 р.)
Позивач вимог за позовом також обґрунтовує посиланням на норми ст.ст. 526, 625 ЦК України та інші.
Відповідач позовні вимоги визнав в частині основного боргу, 3% річних та інфляційних нарахувань.
Встановивши фактичні обставини справи, суд прийшов до наступного.
Як було вказано вище, 01.03.2013 між сторонами у справі був укладений договір про постачання електричної енергії № 71-2.
На виконання умов договору позивач за період серпень 2015 року - травень 2016 року поставив відповідачу активну електричну енергію на загальну суму 5 192 380,83 грн., яка відповідачем в повному обсязі оплачена не була. У зв'язку з чим утворилась заборгованість на
В той же час, відповідачем до суду не надано доказів оплати вказаних вище сум заборгованості та підтверджено наявність заборгованості в сумі зазначеній вище. Також між сторонами було підписано акту звірення розрахунків станом на 06.07.2016 р., за яким підтверджено наявність зазначеного боргу.
Так, правовідносини між сторонами за позовом виникли із договору про постачання електричної енергії №71-2 від 01.03.2013, який за своєю правовою природою є різновидом договору купівлі-продажу і до нього застосовуються, як загальні положення про договір купівлі-продажу, так і положення глави 54 ЦК України та параграф 1 глави 30 ГК України, Закону України "Про електроенергетику", Правил користування електричною енергією".
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Зазначена норма Цивільного кодексу України кореспондується з положеннями статті 265 Господарського кодексу України.
Статтею 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В давному випадку, матеріалами справи підтверджено, що позивачем зобов'язання за відповідним договором виконані належним чином, а відповідачем оплата за спожиту електроенергію не здійснена.
Виходячи з наведеного вище, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну електричну енергію в сумі 5 192 380 грн. 83 коп. є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та визнані відповідачем, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем нараховані 3% річних за період прострочки оплати активної електричної енергії з 02.08.2015 по 01.06.2016 в загальній сумі 268 557,01 грн. та інфляційні нарахування за період серпень 2015 року - травень 2016 року в загальній сумі 901 755,18 грн. Відповідачем підтверджено правильність здійсненного позивачем розрахунку інфляційних нарахувань та 3% річних.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) та втрати від інфляційні відповідно до ст. 625 ЦК України, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Виходячи з наведеного, нарахування 3% та інфляційних з боку позивача є обґрунтованим і позовні вимоги в частині стягнення 3% річних слід задовольнити.
У відповідності з правилами статей 43, 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
На підставі статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та визначні відповідачем, у зв'язку з чим позов слід задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиту активну електричну енергію в сумі 5 192 380 грн. 83 коп., інфляційні нарахування в сумі 901 755 грн. 18 коп., 3% річних в сумі 268 557 грн. 01 коп. (всього 6 362 693 грн. 02 коп.)
Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору слід покласти на відповідача в сумі 95 440 грн. 37 коп.
Також позивачу слід повернути надмірно сплачений судовий збір в сумі 6 584 грн. 58 коп.
Керуючись ст. ст. 32, 33,35,43,44,49,78,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства “Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” Рубіжанської міської ради, (м. Рубіжне, Луганської області, вул. Менделєєва, буд. 49, код ЄДРПОУ 32026192, на користь:
- Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енерегетичне обєднання», Луганськ, кв. Гайового, буд. 35 «А», (адреса для листування - 93000, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Енергетиків, 1 "А"), код ЄДРПОУ 31443937:
- заборгованість за спожиту активну електричну енергію в сумі 5 192 380 грн. 83 коп. на поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 260313279060 у філії ЛОУ АТ «Ощадбанк» м. Сєвєродонецьк, МФО 304665, код 31443937;
- інфляційні нарахування в сумі 901 755 грн. 18 коп., 3% річних в сумі 268 557 грн. 01 коп. витрати зі сплати судового збору в сумі 95 440 грн. 37 коп. на поточний рахунок №26006304703374 у філії ЛОУ АТ «Ощадбанк» м. Сєвєродонецьк, МФО 304665, код 31443937.
Видати накази позивачу.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 93 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.
Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 18.07.2016.
Суддя Т.А. Василенко