Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
"14" липня 2016 р. Справа № 911/2081/16
Суддя Грєхов А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
за позовом: Приватної сільськогосподарської агрофірми "Україна"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження ЗПГ",
про стягнення 200 640 грн. 74 коп. заборгованості
за участю представників:
позивача: ОСОБА_1 - довіреність №114 від 01.06.2016 року;
відповідача: не з'явився.
До Господарського суду Київської області подано позов приватної сільськогосподарської агрофірми "Україна" (надалі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження ЗПГ" (надалі - відповідач) про стягнення 200 640,74 грн. заборгованості
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення умов договору поставки №21/03 від 21.03.2016 року не виконано обов'язку щодо оплати поставленої продукції, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість у розмірі 200 640, 74 грн.
Ухвалою господарського суду Київської області від 01.07.2016 р. позовну заяву приватної сільськогосподарської агрофірми "Україна прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 14.07.2016 р.
14.07.2016 року від позивача надійшли додаткові пояснення у справі.
В судовому засіданні 14.07.2016 року позивач позовні вимоги підтримав. Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 14.07.2014 року без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, відзив на позов не надав.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.
За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -
21.03.2016 між приватною сільськогосподарською агрофірмою "Україна" (продавець, позивач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю "Відродження ЗПГ" (покупець, відповідач у справі) укладено договір купівлі-продажу № 21/03 (надалі - Договір), відповідно до умов якого (пункт 1.1. Договору) продавець зобов'язується продати покупцю с/г продукцію: озиму пшеницю, кукурудзу (надалі- Товар), а покупець зобов'язується приймати та оплачувати названий товар на умовах та в порядку, визначених договором.
Згідно з пунктом 2.1. Ціна, кількість і вартість кожної партії товару встановлюється в ринкових цінах та фіксуються в рахунках фактурі на дату його виписки, дату відгрузки товару або на момент оплати покупцем.
Як передбачено пунктом 2.3. Договору передача товару до покупця здійснюється за довіреністю на уповноважену особу, виданої покупцем. Уповноваженою особою є ОСОБА_2 НОМЕР_1 виданий Рокитнянським РВГУМВС 20.02.1998 р.
Умови оплати - 100 % передоплата згідно рахунка фактури (п. 2.4. договору).
Відповідно до п. 2.6. договору зобов'язання продавця з поставки кожної окремої партії товару вважаються виконаним з моменту підписання сторонами оформленої належним чином накладної.
Перехід права власності та ризиків на товар здійснюється в момент отримання товару покупцем та підписання накладної, яка засвідчує момент передачі товару (п. 2.7. Договору)
Пунктом 8.1. Договору передбачено, що Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного закінчення взаєморозрахунків.
За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором купівлі - продажу.
У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну суму.
За приписами статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати.
Згідно вимог статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями статей 525,526 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне зобов'язання) положеннями статті 610 Цивільного кодексу визнається як порушення зобов'язання.
Відповідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.
Як убачається із матеріалів справи позивачем передано, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 1 096 437, 34 грн., що підтверджується копіями оформлених у відповідності до умов договору видаткових накладних №23 від 01.04.2016 року №24 від 04.04.2016 року, №25 від 04.04.2016 року, №26 від 11.04.2016 року, № 27 від 12.04.2016 року, товарно-транспортних накладних серія ПЗО № 8791588, №№ 8791590, 8791589 від 02.04.2106 р., № 8791591 від 11.04.2016 року, № 8791595 від 12.04.2016 року та доручень №3 від 28.03.2016 року, №9 від 04.04.2016 року, № 14 від 11.04.2016 року.
Дослідженням змісту вказаних накладних господарським судом встановлено їх підписання без зауважень та відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов Договору, тобто, відповідач не заперечував ціни, загальної вартості, якості переданого товару та строків поставки за підписаними накладними.
Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання щодо передачі товару у відповідності до умов договору.
Відповідач же свої зобов'язання по оплаті прийнятого товару виконував неналежним чином із порушенням строків, передбачених пунктом 2.4 Договору.
Матеріали справи містять докази часткового погашення вартості поставленого товару за Договором у сумі 895 796, 60 грн.
Дані обставини не заперечені позивачем у судовому засіданні у даній справі.
Таким чином, заборгованість відповідача станом на момент прийняття рішення складає 200 640, 74 грн., що відповідачем не заперечено та не спростовано.
Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За наслідками розгляду спору судом встановлено заборгованість відповідача в сумі 200 640, 74 грн., що відповідачем не заперечено і не спростовано.
Судовий збір у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.
Керуючись статтями 1, 4, 4-2, 4-3, 22, 33-35, 43, 49,77, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження ЗПГ" (09600, Київська область, Рокитнянський район, смт. Рокитне, вул. Телешівська, буд. 3, код: 40262595) на користь Приватної сільськогосподарської агрофірми "Україна" (09622, Київська область, Рокитнянський район, с. Телешівка, вул. Радянська, буд. 1) 200 640, 74 грн. (двісті тисяч шістсот сорок гривень сімдесят чотири копійки), 3 009, 61 грн. (три тисячі дев'ять гривень шістдесят одну копійку) судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 18.07.2016 року.
Суддя А.С. Грєхов