Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
"29" червня 2016 р. Справа № 911/1193/16
Розглянувши матеріали справи за позовом Приватного підприємства «Еркер»
до Публічного акціонерного товариства «Київобленерго»
про розірвання договору
Суддя Т.П. Карпечкін
В засіданні приймали участь:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 25.12.2015 року), ОСОБА_2 (довіреність б/н від 15.04.2016 року);
від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність № 70 від 11.04.2016 року), ОСОБА_4 (довіреність № 166 від 01.06.2016 року).
обставини справи:
В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Приватного підприємства «Еркер» до Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» про розірвання Договору на постачання електроенергії № 220060451 від 28.10.2013 року.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.04.2016 року порушено провадження у справі № 911/1193/16 та призначено справу до розгляду на 18.04.2016 року.
В судове засідання, яке відбулось 18.04.2016 року представник відповідача не з'явився, сторони вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 08.04.2016 року не виконали, відповідач про причини неявки в судове засідання суд не повідомив. Розгляд справи відкладався до 16.05.2016 року.
16.05.2016 року через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, яким останній проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Також, відповідач у відзиві просив залучити до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору мешканців будинку, до якого здійснюється електропостачання за спірним Договором.
В судовому засіданні 16.05.2016 року, у відповідності до ст. 77 ГПК України, судом оголошувалась перерва в розгляді справи на 06.06.2016 року.
06.06.2016 року через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
06.06.2016 року представником відповідача подано додаткові заперечення на позовну заяву.
В судове засідання, яке відбулось 06.06.2016 року, представник позивача не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 08.04.2016 року не виконав. У зв'язку з чим, розгляд справи відкладався до 29.06.2016 року.
В судовому засіданні 29.06.2016 року позивач надав додаткові докази та підтримав позовні вимоги в повному обязі. Представник відповідача в судовому засіданні 29.06.2016 року проти позову заперечував.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.
Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
Як зазначає позивач, 28.10.2013 року між Приватним підприємством «Еркер» і Публічним акціонерним товариством «Київобленерго» було укладено Договір №220060451 на постачання електроенергії до об'єкту за адресою по вул. Боголюбова, 23, в с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинського району Київської області (далі - Договір електропостачання).
Приватне підприємство «Еркер» (позивач) зазначає, що є будівельною організацією, яка збудувала та ввела в експлуатацію багатоквартирний житловий будинок за адресою: вул. Боголюбова, 23, в с. Софіївська Борщагівка, Києво-Сятошинського району Київської області (надалі - житловий будинок).
Для забезпечення побутових потреб мешканців та нормального функціонування житлового будинку ПП «Еркер» збудувало відповідно до технічних вимог, виданих ПАТ «Київобленерго», перший етап електропостачання, який прийнятий в експлуатацію ПАТ «Київобленерго», та по якому подається електроенергія за спірним Договором.
Після закінчення будівництва, для здійснення повноцінного обслуговування житлового будинку ПП «Еркер», як забудовник, відповідно до актів прийому-передачі передало збудовані будинки на баланс обслуговуючій організації ТОВ «Комунальник-2013», яке в свою чергу за Договором про технічне забезпечення електропостачання доручило Приватному підприємству «Вікна» забезпечення електропостачання житлових будинків, про що було повідомлено ПАТ «Київобленерго».
Таким чином, позивач зазначає, що у зв'язку з закінченням будівництва та передачею житлового будинку на баланс обслуговуючої організації, участь позивача в функціонуванні житлового будинку вичерпана і фактично припинилась після закінчення будівництва та введення будинку в експлуатацію, шляхом передачі житлового будинку на баланс обслуговуючої організації ТОВ «Комунальник-2013».
Крім того, позивач зазначив, що Договір електропостачання укладався ним на період будівництва та первісного забезпечення будинку електроенергією до закінчення повноважень забудовника. Після закінчення будівництва та передачі будинку на баланс обслуговуючої організації, позивач не має жодного відношення до будинку, не є його власником, балансоутримувачем чи управителем, тобто фактично є сторонньою особою, яка не є споживачем електроенергії і не відповідає за електропостачання будинку та не має підстав вимагати відповідного відшкодування вартості поставленої на будинок електроенергії його мешканцями.
ПП «Еркер» зазначає, що неодноразово зверталось до ПАТ «Київобленерго» про припинення Договору постачання електричної енергії листами: вих. № 283/ЕР від 07.05.2015 року (вх. № 1651 від 07.05.2015 року); вих. № 311/ЕР від 15.06.2015 року (вх. № 2303 від 16.06.2015 року); вих. № 324/ЕР від 09.07.2015 року (вх. № 2615 від 10.07.2015 року), однак, ПАТ «Київобленерго» залишило вимоги позивача без задоволення.
Позивач зазначає, що фактично з червня 2015 року правовідносини за спірним Договором № 220060451 від 28.10.2013 року між Приватним підприємством «Еркер» і Публічним акціонерним товариством «Київобленерго» припинилися, оскільки після закінчення будівництва та передачі житлового будинку на баланс обслуговуючої організації, позивач втратив статус споживача електроенергії, про що було повідомлено відповідача.
Однак, ПАТ «Київобленерго» продовжує надсилати на адресу ПП «Еркер» рахунки на оплату спожитої електроенергії та акти прийняття-передавання електроенергії і не вирішує питання про припинення відповідного Договору електропостачання, за яким позивач втратив статус споживача і у нього відпали підстави та необхідність в отриманні електроенергії.
Крім того, як зазначає позивач, мешканці будинку (надано докази відповідних звернень деяких меншканців) та ПП «Вікна», якому доручено обслуговування електропостачання житлового будинку, неодноразово звертались до ПАТ «Київобленерго» про укладання прямих договорів на постачання електричної енергії на житловий будинок по вул. Боголюбова, 23, в с. Софіївська Борщагівка, Києво-Сятошинського району Київської області.
Однак, ПАТ «Київобленерго» відмовило в укладанні договорів з мешканцями будинку та обслуговуючою організацією - ПП «Вікна», наполягаючи на чинності Договору № 220060451 від 28.10.2013 року з Приватним підприємством «Еркер», яке фактично не є споживачем в багатоквартирному житловому будинку по вул. Боголюбова, 23, в с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинського району Київської області.
У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з позовом про розірвання Договору № 220060451 від 28.10.2013 року на постачання електроенергії, який був укладений між Приватним підприємством «Еркер» і Публічним акціонерним товариством «Київобленерго» на період будівництва житлового будинку, під час якого позивач як забудовник потребував та споживав електропостачання, однак після закінчення будівництва у позивача відпала необхідність в споживанні електроенергії. Тобто фактично змінились істотні обставини, якими сторони керувались під час укладення Договору.
Відповідач у відзиві проти позову заперечував, зазначив, що відповідно до п. 9.4. Договору №220060451 Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2013 року. Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за 30 днів до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде письмово заявлено про припинення його дії, або перегляд його умов.
У зв'язку з чим, відповідач посилаючись на ст. ст. 525, 629, 651 Цивільного кодексу України наполягає на чинності Договору та недопустимості односторонньої відмови від виконання зобов'язань.
Відповідач зазначає про відсутність підстав для розірвання Договору електропостачання, оскільки між позивачем та відповідачем існують договірні відносини і позивач споживає електричну енергію для потреб власних електроустановок з дозволеною потужністю 335 кВт та щомісячно сплачує вартість спожитої ним електричної енергії.
Кількість квартир в житловому будинку 290, частина квартир, а саме 154, обладнані електричними плитами. На даний час електропостачання всіх 290 квартир здійснюється лише на підставі Договору №220060451, укладеного між позивачем та відповідачем. Відповідач стверджує, що розірвання даного Договору призведе до припинення електропостачання всього багатоквартирного житлового будинку, що суперечить суспільним інтересам власників та мешканців квартир в зазначеному будинку.
Також, відповідач вважає, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки власників квартир житлового будинку. У зв'язку з чим, у відзиві просив залучити до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору мешканців будинку.
Відповідне клопотаня відповідача про залучення до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору мешканців будинку, було відхилено судом, оскільки відповідачем не надано достовірного списку мешканців будинку і таке клопотання ґрунтується на припущеннях та власній правовій позиції відповідача.
Також, суд зазначає, що з огляду на норми чинного законодавства, до повноважень відповідача належить постачання електроенергії за замовленням споживача, а не контроль за постачання електроенергії до всіх об'єктів. Відповідальність за вирішення питань власного електропостачання належить споживачам.
Крім того, як зазначає відповідач, Акт прийому-передачі збудованого будинку на баланс ТОВ «Комунальник-2013» складено з порушенням Порядку передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс затверджено постановою КМУ від 11.10.2002 року №1521, оскільки не було створено відповідної комісії. Також, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «Комунальник-2013» припинено 07.04.2016 року.
Відповідач також посилається на колективний лист мешканців будинку по вул. Боголюбова, 23 в с. Софіївська Борщагівка, адресований Прокуратурі Києво-Святошинського району Київської області, Віце-прем'єр-міністру регіонального розвитку та житлово-комунального господарства, Департаменту житлово-комунального господарства і паливно-енергетичного комплексу.
Щодо посилання відповідача на порушення позивачем порядку передачі будинку на баланс ТОВ «Комунальник-2013» судом встановлено, позивачем в ході розгляду спору надано Акт № 311 приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 07.05.2015 року, з якого вбачається створення відповідної комісії, яка обстежила активи житлового комплексу (з наведеними в акті показниками) та засвідчила факт передачі закінченого будівництвом та введеного в експлуатацію в 2012 році об'єкту з балансу ПП «Еркер» на баланс ТОВ «Комунальник 2013». Щодо об'єкту, введеного в експлуатацію в 2015 році, було складено аналогічний акт № 487 від 25.11.2015 року.
Також, обов'язок в організації забезпечення потреб мешканців об'єкта в житлово-комунальних послугах покладено саме на балансоутримувача та управителя (власника) згідно Правил управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 02.02.2009 року № 13.
Згідно зі ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
Як визначено Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 02.02.2009 року № 13 «Про затвердження Правил управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд» (далі - Правила управління будинком), відповідні правила встановлюють порядок здійснення управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (далі - управління будинком), порядок передачі будинку в управління у разі укладення договору.
У Правилах управління будинком наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
- об'єкт управління (далі - об'єкт) - окремий житловий будинок, споруда або група будинків і споруд, які становлять цілісний житловий комплекс, разом з прилеглими до них прибудинковими територіями, що надається в управління;
- мешканці - власники, співвласники, наймачі, орендарі окремих житлових і нежитлових приміщень будинку, які проживають у будинку;
- послуга з управління будинком - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби власників, співвласників в ефективному управлінні належним їм майном, підтриманні об'єкта в належному технічному стані, організації забезпечення потреб мешканців об'єкта в житлово-комунальних послугах;
- управління будинком - дії, спрямовані на забезпечення сталого функціонування будинку та прибудинкової території відповідно до їх цільового призначення і збереження їх споживчих якостей, а також на організацію забезпечення потреби мешканців будинку в отриманні житлово-комунальних послуг відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Функції з управління будинком та забезпечення його належної експлуатації власники, співвласники або за їх дорученням балансоутримувач здійснюють самостійно чи через особу, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком (далі - управитель).
Згідно з п. 1.3. Правил управління будинком, управління будинком передбачає виконання таких функцій, зокрема, планування заходів щодо збереження та сталого функціонування об'єкта, наданого в управління, та організацію забезпечення потреб мешканців об'єкта в отриманні житлово-комунальних послуг відповідно до вимог пункту 3.3 цих Правил; ведення передбаченої законодавством звітності, а також технічної документації щодо стану, утримання та експлуатації об'єкта відповідно до вимог пункту 3.6 цих Правил; організацію належної експлуатації та утримання об'єкта відповідно до його цільового призначення згідно з вимогами пунктів 3.7, 3.8 цих Правил; організацію забезпечення потреб мешканців об'єкта в житлово-комунальних послугах відповідно до встановлених нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно з вимогами пунктів 3.9 - 3.11 цих Правил; організацію роботи з мешканцями об'єкта згідно з вимогами пунктів 3.12, 3.13 цих Правил; проведення заходів щодо енергозбереження.
Пунктом 1.4. Правил управління будинком визначено, що особою, що здійснює управління будинком, є у разі самоуправління будинком - власники, співвласники будинку, створені ними органи, організації та об'єднання або балансоутримувач чи будь-яка інша особа, яка уповноважена від імені власників, співвласників будинку виконувати функції з управління будинком.
Управитель відповідає за стале функціонування і збереження споживчих властивостей об'єкта, наданого в його управління, відповідно до його цільового призначення, а також за організацію забезпечення потреби мешканців об'єкта в отриманні житлово-комунальних послуг відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Згідно з п. 1.7. Правил управління будинком для забезпечення належного функціонування і збереження споживчих властивостей об'єкта та організації забезпечення потреб мешканців об'єкта житлово-комунальними послугами відповідно до стандартів, нормативів, норм, порядків і правил особа, що здійснює управління будинком, у порядку, передбаченому законодавством, укладає договори: із мешканцями об'єкта - про надання житлово-комунальних послуг; із виробниками - про умови надання житлово-комунальних послуг; із виконавцями - про надання житлово-комунальних послуг (у разі якщо особа, що здійснює управління будинком, не є виконавцем цих послуг). Особа, що здійснює управління будинком, контролює виконання таких договорів.
Також, позивачем в ході розгляду спору надано довідку (яка не спростована відповідачем), що Закінчений будівництвом об'єкт: дві лінійні комірки 10кВ, ЗТП-10/0,4/2x1000 кВА № 2646 та дві КЛ-10 кВ, збудовані згідно з дозволом на виконання будівельно-монтажних робіт для зовнішнього електропостачання багатоповерхових житлових будинків ПП «ЕРКЕР» за адресою: територія ОСОБА_4.-Борщагівської с/р, Києво-Святошинського району, Київської області (далі - Об'єкт), який згідно Акту Державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію від 05.09.2013 року, Рішенням технічної комісії (у т.ч. за участю Києво-Святошинського РП ПА Т «Київобленерго», який є прийнятим в експлуатацію, у власності чи на балансі ПП «Еркер» не пербуває, був реалізований за договором купівлі-продажу № 172/ЕР від 12.02.2014 року, та переданий за Актом № 18-2014 від 17.02.2014 року. Електропостачання багатоквартирних житлових будинків за адресою: Київська область, Києво-Святошинськиїрайон, с.Софіївська Борщагівка, вул. Боголюбова, 23 та 25 здійснюється технологічними електричними мережами спільного користування, які наразі перебувають у власності ГОК «Автолюбитель».
Щодо посилань відповідача на порушення прав мешканців житлового будинку та факту припинення 07.04.2016 року ТОВ «Комунальник-2013», позивачем надано суду рішення виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Кївської області від 12.04.2016 року №№ 128, 129 (прийняті через декілька днів після припинення ТОВ «Комунальник-2013») згідно з якими, виконавцем послуг з утримання будинків та прибудинкових територій в будинку по вул Боголюбова, 25 та 26 в с. Софіївська Борщагівка визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Городок Боголюбова 25».
Крім того, з відповідного колективного листа мешканців житлового будинку, на який посилається відповідач, та наявної в матеріалах справи переписки вбачається, що дійсною причиною відмови в припиненні Договору електропостачання з ПП «Еркер» було посилання на те, що директор позивача не відмовився від тимчасової схеми підключення до електричної мережі будинків, не дивлячись на те, що будівництво закінчено.
Таким чином, відповідач фактично підтвердив факт укладення позивачем спірного Договору, як забудовником, з метою електропостачання по тимчасовій схемі на період будівництва.
Відповідно до п. 9.4. Договору передбачено, що Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2013 року. Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за 30 днів до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде письмово заявлено про припинення його дії, або про перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку визначеному чинним законодавством України.
Як вбачається з наданих позивачем доказів, позивач звертався до відповідача з повідомленням про передачу буднику на баланс ТОВ «Комунальник-2013» листом від 07.05.2015 року, тбто про фактичну зміну споживача електроенергії, також, позивач листом від 15.06.2016 року наголошував на необхідності припинення спірного Договору електропостачання, листом № 324/ЕР від 09.07.2015 року позивач просив внести зміни до Договору електропостачання в частині споживача.
Таким чином, позивач до, тобто за 30 днів до 31.12.2015 року (чергового продовження Договору електропостачання) повідомив відповідача про наявність підстав його припинення щодо позивача.
Оскільки, фактичні підстави для припинення Договору електропостачання у відносинах з позивачем, який втратив статус споживача у зв'язку з передачею житлового будинку на баланс обслуговуючої організації, мали місце 05.07.2015 року, тобто задовго до дати чергового закінчення дії Договру електропостачання, п. 9.4. Договору має застосовуватись з врахуванням фактичних обставин, однак, в будь-якому випадку у відповідача були відсутні підстави вважати Договір продовженим на наступний 2016 рік.
Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулюються Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року №28 (надалі - ПКЕЕ).
Відповідно до п. 1.13.ПКЕЕ укладення, внесення змін, подовження чи розірвання дії будь- якого із договорів здійснюються відповідно до вимог законодавства та цих Правил.
Згідно з п. 5.23. ПКЕЕ зміна або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України.
Пунктом 6.18. ПКЕЕ встановлено, що у разі звільнення займаного приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору електропередавальну організацію або основного споживача не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричної енергією та надати заяву щодо розірвання договору, і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.
У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем постачальника електричної енергії про звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний здійснювати оплату спожитої на таких об'єктах електричної енергії та інших платежів, виходячи з умов відповідних договорів.
Враховуючи наведені норми чинного законодавства, в разі звільнення приміщення чи припинення електроспоживання, повідомлення позивача, який споживав електроенергію для будівництва та в період перебування у нього набалансі житлового будинку (до його передачі іншому балансоутримувачу), про фактичне припинення ним електроспоживання є підставою для припинення зобов'язальних відносин за Договором електропостачання протягом 20 робочих днів.
Враховуючи, що позивач повідомляв відповідача про передачу житлового будинку іншому балансоутримувачу, протягом 20 робочих днів з моменту відповідного повідомлення, договірні відносини з електропостачання щодло позивача є припиненими, що є підставою для розірвання Договору.
Враховуючи специфіку відносин з електропостачання, в яких необхідність в електропостачанні визначається замовленням споживача і не може бути примусово нав'язана особі, що також відображено в п.6.18. ПКЕЕ, повідомлення споживача про припинення йому електропостачання, є безумовню підставою для розірвання Договору і підпадає також під кваліфікацію п. 5.23. ПКЕЕ, оскільки, в момент укладення Договору електропостачання споживач не міг знати наперед коли відпаде необхідність в електропостачанні.
Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Таким чином, враховуючи, що п.6.18. ПКЕЕ встановлено порядок дій споживача в разі фактичного припинення ним електроспоживання, який дотримано позивачем, також враховуючи встановлені судом обставини щодо передачі житлового будинку на баланс іншій обслуговуючій організації, заявлені позивачем вимоги про розірвання Договору електропостачання у зв'язку з фактичним припинення елестроспоживання та втратою статусу споживача, є доведеними і обгрунтовними.
При цьому, оскільки позивач в позові не визначав, з якого моменту він вважає Договір розірваним, оплачував електроенергію за Договором електропостачання до моменту звернення до суду, тобто визнавав дію Договору, такий Договір вважається розірваним з дня набрання чинності судовим рішенням.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.
Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Розірвати Договір № 220060451 від 28.10.2013 року на постачання електроенергії, укладений між Приватним підприємством «Еркер» і Публічним акціонерним товариством «Київобленерго».
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул Київська, 2б, код 23243188) на користь Приватного підприємства «Еркер» (09109, Київська обл., м. Біла Церква, вул Тлстого, 36, корп. 4, код 24881850) 1378 грн. витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 12.07.2016 р.
Суддя Т.П. Карпечкін