Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
"11" липня 2016 р. Справа № 911/2176/16
Суддя Карпечкін Т.П., розглянувши позовну заяву і додані до неї документи
Товариства з обмеженою відповідальністю “НАФТА-ВІС”
до ПАТ “КИЇВОБЛЕНЕРГО” Васильківський районний підрозділ
про скасування Акту про порушення, рахунку-фактури, Акту-вимоги
встановив:
08.07.2016 року до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “НАФТА-ВІС” до ПАТ “КИЇВОБЛЕНЕРГО” Васильківський районний підрозділ про скасування Акту про порушення, рахунку-фактури та Акту-вимоги.
Подана позовна заява не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з п. 2 ч.1 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків).
Позивачем не дотримано вказаних вимог, оскільки у позовній заяві не зазначено повного найменування відповідача.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.
За приписами п. 5 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.
Однак, позивачем не викладено всіх обставин в обґрунтування позовних вимог, оскільки в обґрунтування трьох заявлених немайнових вимог (скасування Акту про порушення, рахунку-фактури, Акту-вимоги) позивач посилається лише на декілька пунктів Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, без зазначення їх застосування до спірних Актів.
Крім того, позивач у позові не обґрунтував позовних вимог з посиланням на певні норми чинного законодавства України, які регулюють відносини звернення Позивача до господарського суду для вирішення цього спору.
Пунктом 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» встановлено, що підставою для повернення позовної заяви є також відсутність викладу обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, та незазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини. Господарський суд повертає позовну заяву, що не містить обгрунтованого розрахунку стягуваної чи оспорюваної суми, або такий розрахунок не додано до заяви.
Пунктом 3 статті 63 Господарського процесуального кодексу України частини 1 передбачено, що суд повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в позовній заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Згідно п. 3 частини 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно ч. 1 п. 2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21 лютого 2013 року за № 7 якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
Згідно з ч. 2 ст. 4 ЗУ “Про судовий збір”, з урахуванням Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” від 22.05.2015 року № 484-VIII, який набрав чинності з 01.09.2015 року, при зверненні до господарського суду ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
Законом України від 25.12.2015 року № 928-19 “Про державний бюджет України на 2016 рік” на 1 січня 2016 року місячний розмір мінімальної заробітної плати встановлено на рівні 1378,00 грн.
Позивачем не дотримано вказаних вимог, оскільки в якості доказу сплати судового збору за три вимоги немайнового характеру (скасування Акта про порушення № К 031121 від 21.04.2016 року, скасування рахунку - фактури № НОМЕР_1 за травень 2016 року від 11.05.2016 року по Акту про порушення № К 031121 від 21.04.2016 року, скасування Акта - вимоги № 9015718 від 21.04.2016 року), заявником до позовної заяви долучено платіжне доручення № 91 від 08.07.2016 року на суму 3225,00 грн., що не відповідає вимогам Закону України “Про судовий збір”, оскільки за три вимоги немайнового характеру повинно бути сплачено 4134,00 грн. судового збору, відтак позивачем недосплачено до Державного бюджету України 909,00 грн. судового збору.
Згідно з приписами п. 4 частини 1 статті 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву, якщо до неї не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Відповідно до ст. 56 ГПК України, позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Згідно п. 2 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Як вбачається з поданого позову, останній пред'явлений до ПАТ “КИЇВОБЛЕНЕРГО” - юридичної особи, від імені якої діє відособлений підрозділ - Васильківський районний підрозділ, однак до позовної заяви додано лише докази надіслання позовної заяви з додатками на адресу відособленого підрозділу, доказів ж надіслання позовної заяви з додатками на адресу ПАТ “КИЇВОБЛЕНЕРГО” заявником не додано.
Таким чином, при наступному зверненні до суду з даною позовною заявою, позивачу необхідно визначитись із належним відповідачем і надати докази надіслання позовної з додатками на адресу належного відповідача.
Відповідно до п. 6. ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що додані до позовної заяви документи є частково нечитабельними.
На підставі викладеного та керуючись п. п. 2, 3, 4, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “НАФТА-ВІС” до ПАТ “КИЇВОБЛЕНЕРГО” Васильківський районний підрозділ про скасування Акту про порушення, рахунку-фактури та Акту-вимоги з доданими до неї матеріалами повернути заявнику без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Суддя Т.П. Карпечкін