ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
06.07.2016Справа №910/31316/15
За позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина"
про стягнення заборгованості за Кредитним договором №33290-20/13-1 в розмірі 1 099 503,74 грн.
Суддя Нечай О.В.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Коканов С.О., за довіреністю.
На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 33290-20/13-1 в розмірі 1 099 503,74 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.12.2015 було порушено провадження у справі № 910/31316/15, розгляд справи призначено на 03.02.2016.
20.01.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано клопотання про об'єднання однорідних позовних заяв.
У судове засідання 03.02.2016 представники сторін з'явились, подали спільне клопотання про продовження строку розгляду справи. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 14.12.2015 про порушення провадження у справі № 910/31316/15 сторони не виконали.
Розглянувши у судовому засіданні 03.02.2016 клопотання представника відповідача про об'єднання однорідних позовних заяв, суд відмовив у задоволенні вищезазначеного клопотання, у зв'язку із його необґрунтованістю та безпідставністю.
Розглянувши у судовому засіданні 03.02.2016 клопотання представників сторін про продовження строку розгляду справи, враховуючи особливості розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вказаного клопотання.
У судовому засіданні 03.02.2016 судом було оголошено перерву до 24.02.2016.
19.02.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано клопотання про зупинення провадження у справі.
23.02.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи та додаткові пояснення.
24.02.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано відзив на позовну заяву.
Судове засідання 24.02.2016 не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Нечая О.В. на лікарняному.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.02.2016 розгляд справи було призначено на 30.03.2016.
10.03.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
30.03.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву.
У судове засідання 30.03.2016 представник позивача не з'явився, представник відповідача з'явився.
Враховуючи те, що представник позивача у судове засідання 30.03.2016 не з'явився, у зв'язку із невиконанням позивачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 29.02.2016, а також у зв'язку із необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 20.04.2016.
19.04.2016 представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва були подані письмові пояснення.
У судове засідання 20.04.2016 представники сторін з'явились.
У судовому засіданні 20.04.2016 судом було оголошено перерву до 25.05.2016.
21.04.2016 представником відповідача через відділ діловодства господарського суду міста Києва було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
25.05.2016 представником відповідача через відділ діловодства господарського суду міста Києва були подані письмові додаткові пояснення.
У судове засідання 25.05.2016 представник позивача не з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва про відкладення розгляду справи від 30.03.2016 позивач виконав частково.
Представник відповідача у судове засідання 25.05.2016 з'явився.
Враховуючи те, що представник позивача у судове засідання не з'явився та неподання позивачем витребуваних судом документів, розгляд справи було відкладено на 15.06.2016.
15.06.2016 представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва була подана довідка.
У судове засідання 15.06.2016 представники сторін з'явились, представник позивача надав суду документи для долучення до матеріалів справи.
У судовому засіданні 15.06.2016 судом, в порядку, передбаченому ст. 77 ГПК України, було оголошено перерву до 06.07.2016.
У судове засідання 06.07.2016 представник позивача не з'явився.
Представник відповідача у судове засідання 06.07.2016 з'явився, надав суду пояснення по суті спору, проти задоволення позову заперечував.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,
08.04.2013 між Публічним акціонерним товариством «Банк «Київська Русь» (далі - банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчатина» (далі - позичальник, відповідач) було укладено Кредитний договір № 33292-20/13-1 (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію та зобов'язується надавати кредитні кошти у розмірі та на умовах, визначених цим Договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти та інші платежі. Кредит надається в грошовій формі на наступних умовах:
- ліміт кредитної лінії - 20 000 000,00 грн;
- кінцевий термін повернення кредиту - 07.04.2014;
- ціль використання кредиту - поповнення обігових коштів;
- тип процентної ставки - фіксована;
- процентна ставка за користування кредитом - 22% річних.
24.02.2014 між сторонами кредитного договору був укладений Договір про внесення змін і доповнень до Кредитного договору, яким сторони, зокрема, продовжили кінцевий термін повернення кредиту до 05.12.2014.
Договором про внесення змін до Кредитного договору від 25.02.2014 сторони, зокрема, визначили графік зменшення кредитної лінії та уточними інші умови Кредитного договору.
Договором про внесення змін до Кредитного договору від 05.12.2014 сторони виклали Кредитний договір у новій редакції, відповідно до якої кредит видається в грошовій формі на наступних умовах:
- ліміт кредитної лінії - 12 500 000,00 грн;
- кінцевий термін повернення кредиту - 04.12.2015;
- ціль використання кредиту - поповнення обігових коштів;
- тип процентної ставки - фіксована;
- процентна ставка за користування кредитом - 25% річних.
Кредит надається окремими частинами або повною сумою в межах встановленого ліміту кредитної лінії. Останню частину кредиту позичальник може отримати не пізніше 03.12.2015.
Позивач у свої позовній заяві зазначає, що станом на 07.12.2015 надана сума кредитних коштів з процентами та штрафами повернута позичальником не була, що призвело до неналежного виконання умов Кредитного договору та порушення прав позивача, як кредитора. Також позивач звертає увагу суду на те, що 04.12.2015 між позивачем та відповідачем було проведено залік зустрічних однорідних вимог на загальну суму 1 576 156,31 грн, в результаті чого основна сума заборгованості по кредиту зменшилась до 10 923 843,69 грн, а також закрито заборгованість за прострочену сплату процентів за користування кредитом.
Таким чином, позивач зазначає, що станом на 08.12.2015 відбулось часткове погашення заборгованості відповідача по тілу кредиту за рахунок проведення взаємозаліку зустрічних однорідних вимог (04.12.2015), а також 04.12.2015 було сплачено заборгованість по процентам за користування кредитними коштами.
З огляду на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача лише заборгованість по решті несплачених відсотків за період з 10.06.2015 по 07.12.2012 у розмірі 1 099 503,74 грн.
Судом встановлено, що позивачем був виданий відповідачеві кредит в сумі 20 000 000,00 грн, що підтверджується наданими позивачем копіями меморіальних ордерів № 1708 від 08.04.2013 (8 000 000,00 грн), № 3027 від 08.04.2013 (8 000 000,00 грн), № 4381 від 08.04.2013 (4 000 000,00 грн).
10.06.2015 позивач звернувся до відповідача з повідомленням про відкликання кредиту (№ 4868/20 від 10.06.2015), яким просив відповідача погасити існуючу заборгованість за Кредитним договором. Зазначене повідомлення відповідач отримав, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення уповноваженому представнику відповідача 12.06.2015.
Судом встановлено, що продовжуючи розпочату процедуру виведення з ринку неплатоспроможного ПАТ "Банк "Київська Русь", Національний банк України 16 липня 2015 року прийняв рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію позивача (постанова Правління Національного Банку України № 460 від 16.07.2015 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь»).
Відповідно до постанови Правління НБУ від 16 липня 2015 р. № 460 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 17 липня 2015 № 138, "Про початок процедури ліквідації ПАТ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк "Київська Русь" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкова Олександра Юрійовича строком на 1 рік з 17 липня 2015 року по 16 липня 2016 року включно.
Відповідач у своєму письмовому відзиві зазначає суду про те, що ним було подане платіжне доручення на суму 9 500 000,00 грн з призначенням платежу: «погашення кредиту за кредитним договором № 33292-20/13-1 від 08.04.2013», яким, згідно з твердженням відповідача, було погашено частину заборгованості по кредиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Листом від 30.04.2015 № 3591/16 позивач, з посиланням на ст. 37, п. п. 2, 6 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», повідомив відповідача, що правочин з перерахування грошових коштів у сумі 9 500 000,00 грн з рахунку № НОМЕР_1, який належить вкладникові та відкрито у ПАТ «Банк «Київська Русь», на рахунок № 2600749882001, який належить ТОВ «Укравтозапчастина» та відкрито у ПАТ «Банк «Київська Русь», з призначенням платежу - надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору від 19.03.2015 № 1, а також, що правочин з перерахування грошових коштів у сумі 9 500 000,00 грн з рахунку № 2600749882001, який належить вкладникові та відкрито у ПАТ «Банк «Київська Русь», на рахунок № 2062091008, з призначенням платежу - погашення кредиту за Кредитним договором від 08.04.2013 № 33290-20/13-1, рішенням Уповноваженої особи Фонду є нікчемними.
В подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина» звернулось з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича (далі - відповідач, Уповноважена особа Фонду), в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду, оформлене листом № 3591/16 від 30.04.2015, про визнання нікчемним правочину з перерахування грошових коштів у сумі 9500000,00 грн. з рахунку № НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3 та відкрито у ПАТ «Банк «Київська Русь», на рахунок № 2600749882001, який належить ТОВ «Укравтозапчастина» та відкрито у ПАТ «Банк «Київська Русь», з призначенням платежу - надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору № 1 від 19.03.2015;
- визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду, оформлене листом № 3591/16 від 30.04.2015, про визнання нікчемним правочину з перерахування грошових коштів у сумі 9500000,00 грн. з рахунку № 2600749882001, який належить ТОВ «Укравтозапчастина» та відкрито у ПАТ «Банк «Київська Русь», на рахунок № 2062091008, з призначенням платежу - погашення кредиту за Кредитним договором № 33290-20/13-1 від 08.04.2013.
Постановою від 24.06.2015 у справі № 826/10002/15 Окружний адміністративний суд міста Києва визнав протиправним та скасував рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича, викладеного у листі від 30.04.2015 № 3591/16, про визнання нікчемним правочину з перерахування грошових коштів у сумі 9 500 000,00 грн з рахунку № НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3 та відкритого у ПАТ «Банк «Київська Русь», на рахунок № 2600749882001, який належить ТОВ «Укравтозапчастина» та відкритого у ПАТ «Банк «Київська Русь», з призначенням платежу - надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору від 19.03.2015 № 1, а також визнав протиправним та скасував рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича, викладеного у листі від 30.04.2015 № 3591/16, про визнання нікчемним правочину з перерахування грошових коштів у сумі 9 500 000,00 грн. з рахунку № 2600749882001, який належить ТОВ «Укравтозапчастина» та відкритого у ПАТ «Банк «Київська Русь», на рахунок № 2062091008 з призначенням платежу - погашення кредиту за Кредитним договором від 08.04.2013 № 33290-20/13-1.
Не погодившись з вказаною постановою суду, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волков Олександр Юрійович подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2015 року було скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2015 у справі № 826/10002/15, у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина» про визнання протиправним та скасування рішення, оформлене листом № 3591/16 від 30.04.2015 року, про визнання нікчемним правочину з перерахування грошових коштів у сумі 9 500 000,00 грн. з рахунку № НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, на рахунок № 2600749882001, який належить ТОВ «Укравтозапчастина», з призначенням платежу - надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору № 1 від 19.03.2015 року та визнання протиправним та скасування рішення відповідача, оформлене листом № 3591/16 від 30.04.2015 року, про визнання нікчемним правочину з перерахування грошових коштів у сумі 9 500 000,00 грн. з рахунку № 2600749882001, який належить ТОВ «Укравтозапчастина» та відкрито у ПАТ «Банк «Київська Русь», на рахунок № 2062091008 з призначенням платежу - погашення кредиту за Кредитним договором № 33290-20/13-1 від 08.04.2013 року, відмовлено.
Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, враховуючи вищевказану постанову Київського апеляційного адміністративного суду, правочин, яким було перераховано на користь банку грошові кошти у сумі 9 500 000,00 грн в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором є нікчемним, іншого суду відповідачем не доведено.
Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Відтак, доводи відповідача щодо того, що ним було частково погашено заборгованість по тілу кредиту шляхом перерахування грошових коштів у сумі 9 500 000,00 грн є безпідставними та необґрунтованими та до уваги суду не беруться.
Крім того, відповідач зазначає суду про те, що між сторонами було проведено ще одне зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 1 118 781,13 грн (погашення заборгованості по процентах та кредиту) шляхом направлення відповідачем позивачу заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України.
Проте суд, проаналізувавши умови Кредитного договору, дійшов висновку про те, що зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 1 118 781,13 грн між сторонами не відбулось, у зв'язку з нижченаведеним.
Відповідно до п. 4.9.1 Кредитного договору договірне списання коштів може проводитись банком з таких рахунків:
- рахунок № 2600749882001 у гривнях України, відкритий у ПАТ «Банк «Київська Русь», МФО 319092, код ЄДРПОУ 30722204;
- рахунок № 2600849882002 у доларах США, відкритий у ПАТ «Банк «Київська Русь», МФО 319092, код ЄДРПОУ 30722204;
- рахунок № 2600949882003 у російських рублях, відкритий у ПАТ «Банк «Київська Русь», МФО 319092, код ЄДРПОУ 30722204;
- рахунок № 2600049882004 у євро, відкритий у ПАТ «Банк «Київська Русь», МФО 319092, код ЄДРПОУ 30722204,
а також з інших поточних рахунків позичальника в національній та іноземних валютах, відкритих в банку та його структурних підрозділах протягом строку дії Договору.
В свою чергу, відповідач звернувся із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 1 118 781,13 грн по договорам банківських рахунків, які були відкриті у 2008 році (№ 01004/08 від 08.05.2008 в сумі грошових коштів 760 891,63 грн, № 11-12/02-004 від 20.10.2008 в сумі грошових коштів 164 822,42 грн, № 49407-18-11114 від 09.10.2008 в сумі грошових коштів 100 862,26 грн, № 50831-18-11187 від 22.10.2008 в сумі грошових коштів 53 243,58, № 6909-13 від 04.11.2008 в сумі грошових коштів 38 961,24 грн), в свою чергу Кредитний договір був укладений 08.04.2013, що означає, що таке зарахування зустрічних однорідних вимог прямо суперечить положенням п. 4.9.1 Кредитного договору в частині домовленості між сторонами, що договірне списання коштів може проводитись банком з рахунків, визначених цим пунктом Договору та інших поточних рахунків позичальника в національній та іноземних валютах, відкритих в банку та його структурних підрозділах протягом строку дії Кредитного договору.
Також відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури ліквідації банку забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін.
Обмеження, встановлені цим пунктом, не поширюються на зобов'язання банку щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, крім обмежень, прямо передбачених законом, у разі, якщо боржник банку одночасно є кредитором цього банку і грошові кошти спрямовуються на погашення зобов'язань за кредитом цього боржника перед цим банком за кредитними договорами та/або за емітованими цим боржником борговими цінними паперами, виключно з урахуванням того, що кошти перебували на поточних та/або депозитних рахунках такого боржника на дату початку процедури виведення Фондом банку з ринку та договірне списання з цих рахунків передбачено умовами договорів, укладених між боржником і банком.
Враховуючи те, що умовами Кредитного договору, як встановлено вище, не було передбачено договірного списання коштів з рахунків, зазначених відповідачем у заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 1 118 781,13 грн, зарахування зустрічних вимог за вказаною заявою не відбулось.
Відтак суд погоджується в цій частині з доводами позивача щодо безпідставності доводів відповідача про здійснення між сторонами зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 1 118 781,13 грн.
Крім того, відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає про те, що позивачем було невірно складено розрахунок відсотків, які підлягають стягненню з відповідача за користування кредитними коштами.
Позивачем, в якості доказу заборгованості відповідача за відсотками за користування кредитними коштами за період з 10.06.2015 по 07.12.2015 в розмірі 1 099 503,74 грн був наданий обґрунтований розрахунок, перевірений судом, складений з урахуванням умов Кредитного договору та всіх змін та доповнень до нього та належними чином засвідчені копії банківських виписок по особовому рахунку відповідача.
Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо використання банківських виписок як первинних документів, затвердженої Наказом Державної податкової служби України 05.07.2012 N 583, первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
В свою чергу господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.
З огляду на вищенаведене, додані позивачем до позовної заяви банківські виписки по особовому рахунку відповідача є первинними документами, а відповідно і належними та допустимими доказами в розумінні статей 33, 34 ГПК України, тому приймаються до уваги судом.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Проаналізувавши всі наявні у матеріалах справи документи, зокрема, банківські виписки, меморіальні ордери, які встановлюють факт отримання відповідачем кредиту та розрахунок заборгованості відповідача по процентах за користування кредитними коштами, враховуючи те, що відповідачем не було надано суду а ні контррозрахунку, а ні інших належних та допустимих, в розумінні статей 33, 34 ГПК України, доказів відсутності заборгованості перед позивачем та те, що всі доводи, викладені останнім у відзиві, спростовуються наявними у матеріалах справи документами та приписами чинного законодавства України, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами за Кредитним договором в розмірі 1 099 503,74 грн є обґрунтованими та доведеними.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором в розмірі 1 099 503,74 грн підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 4, 49, 82 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" (02088, м. Київ, вул. Першого Травня, 1-А; ідентифікаційний код: 30722204) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" (04071, м. Київ, вул. Хорива, 11 а; ідентифікаційний код: 24214088) заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 1 099 503 (один мільйон дев'яносто дев'ять тисяч п'ятсот три) грн 74 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 16 492 (шістнадцять тисяч чотириста дев'яносто дві) грн 56 коп.
Повне рішення складено 18.07.2016.
Суддя О.В. Нечай