ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/7609/16 13.07.16 р.
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна"
до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА"
про стягнення 4 445,30 грн.
Суддя Зеленіна Н.І.
При секретарі судового засідання Ліпіній В.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Любченко В.В. за довіреністю № 951 від 18.036.2016 р.;
від відповідача: не з'явився.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА"
про стягнення 4 445,30 грн.
Ухвалою суду від 27.04.2016 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 19.05.2016 р.
11.05.2016 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
16.05.2016 р. через відділ діловодства суду від МТСБ України надійшли документи по справі.
У судове засідання19.05.2016 р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.05.2016 р. розгляд справи відкладено на 15.06.2016 р.
25.05.2016 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання по справі.
У судовому засіданні 15.06.2016 р. представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти позову, та клопотання про продовження строку вирішення спору у справі на 15 днів.
Ухвалою суду від 15.06.2016 р. продовжено строк вирішення спору у справі на 15 днів.
У судовому засіданні 15.06.2016 р. оголошувалась перерва до 30.06.2016 р.
29.06.2016 р. від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
У судовому засіданні 30.06.2016 р. представником позивача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
У судовому засіданні 30.06.2016 р. оголошувалась перерва до 13.07.2016 р.
08.07.2016 р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позову не заперечив.
У судовому засіданні 13.07.2016 р. представник позивача підтримала позовні вимоги.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився.
У судовому засіданні 13.07.2016 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні у матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
01.12.2014 р. між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (Страховик, позивач) та ОСОБА_2 (Страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № АМ/093009, за яким застраховано транспортний засіб марки «KIA RIO», державний реєстраційний № НОМЕР_1.
13.06.2015 р. в м. Переяславі - Хмельницькому відбулась ДТП за участю транспортних засобів «KIA RIO», державний реєстраційний № НОМЕР_1., під керуванням водія ОСОБА_2, та «VOLKSWAGEN PASSAT», державний реєстраційний № НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3
Зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_3 вимог Правил дорожнього руху України.
Внаслідок вказаного ДТП було пошкоджено автомобіль «KIA RIO», державний реєстраційний № НОМЕР_1, власнику вказаного транспортного засобу була завдана матеріальна шкода, розмір якої відповідно до страхового акту та розрахунку страхового відшкодування становить 4 445,30 грн.
За страховим випадком - ДТП, що сталась за участю застрахованого автомобіля, позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування у загальному розмірі 4 445,30 грн. за платіжним дорученням № 33345 від 16.06.2015 р.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Матеріалами справи підтверджується, що автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAT», державний реєстраційний № НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди, застрахований відповідачем за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/1877188.
Зазначеним Полісом передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, становить 50 000,00 грн., франшиза - 0 грн.
Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 36.4. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином, відповідач є особою, яка, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» зобов'язана відшкодувати завдану ДТП шкоду у розмірі та порядку, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором страхування транспортних засобів, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 25.11.08 р.
Згідно зі ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач на неодноразові вимоги суду відзиву на позовну заяву та заперечень по суті спору не надав, доводи позивача у встановленому законом порядку не спростував.
В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню. У задоволенні решти позову належить відмовити.
У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна страхова компанія "Оранта" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д; код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (04053, м. Київ, вул. Артема, 40; код ЄДРПОУ 20782312) 4 445 (чотири тисячі чотириста сорок п'ять) грн. 30 коп. страхового відшкодування та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 18.07.2016 р.
Суддя Н.І. Зеленіна