ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
14.07.2016Справа № 910/12577/16
Суддя Пригунова А.Б., розглянувши позовну заяву Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Техкомплектсервіс"
до Акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"
про зобов'язання вчинити дії
Відповідно до ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, якщо вони необхідні для правильного вирішення спору.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Під вимогою треба розуміти матеріально-правову вимогу, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права.
Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Тож з наведеного вбачається, що вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги.
У даному випадку Виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю «Техкомплектсервіс» заявлено вимоги про зобов'язання здійснити погашення заборгованості позивача у сумі 269 500, 00 грн. шляхом перерахування грошових коштів з рахунків певних фізичних осіб.
Тобто, фактично у даному випадку заявлено вимоги про здійснення перерахування грошових коштів на рахунок Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит».
Відповідно до ст. 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач. Позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим Кодексом, - фізичні особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Таким чином, позивачем заявлено вимоги про вчинення дій на користь особи, яка заявлена відповідачем у даній справі та за рахунок певних фізичних осіб, які, на думку позивача, мають бути залучені третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
Тобто, позивачем фактично не визначено зміст позовних вимог до Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», задоволення яких має наслідком відновлення порушених прав позивача в порядку норм ст. 16 Цивільного кодексу України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до п. 3 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до ст. 1 Закон України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.
Статтею 2 Закону України «Про судовий збір» визначено, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.
У відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збору встановлюються у розмірі 1, 5 % ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (1 378, 00 грн.) та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат (206 700, 00 грн.) та 1 378, 00 грн. - з позовної заяви немайнового характеру.
Відповідно до п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" статтею 55 Господарського процесуального кодексу України передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом ст. 4 Закону України «Про судовий збір». Що ж до позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Тож, враховуючи, що заявлені позивачем вимоги мають вартісну оцінку, при зверненні до суду, Виробничо-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю «Техкомплектсервіс» мало сплатити судовий збір, виходячи із загальної суми позовних вимог, в той час як до позовної заяви додано платіжне доручення № 3697 від 25.05.2016 р. про сплату судового збору у розмірі 1 378, 00 грн., тобто за мінімальною ставкою.
Наведене відповідає позиції Вищого господарського суду України, яка викладена у листі від 09.07.2015 р., а також висновкам Верховного Суду України, викладеним у постановах від 01.01.2015 р. 910/9231/14, від 25.03.2015 р. № 910/9232/14 та від 10.06.2015 р. № 927/1379/14.
Таким чином, заявником не дотримано вимог Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про судовий збір» та не надано суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Відповідно до п. 3.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 р. 3.5. Недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.
Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що заявником недотримано вимог ч. 1 ст. 56 та п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що приписи ст. 63 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, суд приходить до висновку, що викладені обставини є підставою для повернення позовної заяви відповідно до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
За таких обставин, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню заявнику без розгляду.
При цьому, суд звертає увагу заявника на те, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Враховуючи вищевикладене та керуючись п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Позовні матеріали повернути заявнику без розгляду.
Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Пригунова А.Б.