01 березня 2016 року м. Львів 463/6110/15-а
2-а/463/40/16
Личаківський районний суд м. Львова
в складі
головуючого судді - Лакомської Ж. І.
з участю секретаря - Скочко А.В.
позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Марадь С.М.
у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова про зобов»язання вчинити дії, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до відповідачаУправління пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова про зобов»язання вчинити дії.
Позов мотивує тим,що з 07 січня 2011 року вона перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова та відповідно до абз.3 п.3. розділу ХV Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» їй призначено пенсію, як матері інваліда дитинства, яка виховала його до шестирічного віку та отримувала пенсію в розмірі 2860 грн. Проте з 01 квітня 2015 року їй припинено виплату пенсії у зв»язку з тим, що вона є державним службовцем. Зазначає, що відповідно до п.5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII (далі - Закон № 213) у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата» України", «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.
Зазначає, що в пункті 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних на загальних підставах до 1 червня 2015 року не прийнятий, у зв»язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема норми Закону України «Про державну службу» щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії за цим законом не призначаються. На даний час особам,які підпадають під дію Закону України «Про державну службу» пенсія призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування». Вказує, що працює в Дрогобицькій об»єднаній державній податковій інспекції головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області на посаді,яка не дає право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», у зв»язку з чим передбачені ч.1 ст. 47, ст.54 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» підстави для невиплати позивачці пенсії відсутні. З врахуванням наведених мотивів просить зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова поновити їй виплату пенсії з 01 червня 2015 року та виплатити неправомірно невиплачену суму пенсії за період з 01 червня 2015 року у призначеному розмірі 2860 грн. по теперішній час.
В судовому засідання позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, дала пояснення аналогічні наведеним мотивам позову, просила позов задоволити.
Представник відповідача Управління пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова - Марадь С.М. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила, дала пояснення аналогічні поданим нею письмовим запереченням. Також пояснила,що виплату пенсії позивачці, якматері інваліда дитинства припинено на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», тому вважає, що позов до задоволення не підлягає.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.
Судом встановлено, проти чого сторони не заперечили, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова та відповідно до абз.3 п.3. розділу ХV Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» їй призначено пенсію, як матері інваліда дитинства, яка виховала його до шестирічного віку(а.с.10). Одночасно позивач працює в Дрогобицькій об»єднаній державній податковій інспекції головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області на посаді,яка не дає право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу».З 01 квітня 2015 року позивачці припинено виплату пенсії у зв»язку з тим, що позивач є державним службовцем.
Абзацом 2 частини 1 статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) в редакції, яка чинна з 01.04.2015 р., тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", Про державну службу", "Про прокуратуру",;Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються;
Разом з тим, відповідно до пункту 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII (далі - Закон № 213) у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата» України", «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.
Вказаний в пункті 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 213 закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 1 червня 2015 року не прийнятий, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України «Про державну службу» щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії за цим Законом не призначаються.
В теперішній час особам, які підпадають під дію Закону України «Про державну службу», пенсія призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, з 1 червня 2015 року посада, на якій працює позивач, не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», у зв'язку з чим передбачені ч. 1 ст. 47 ст. 54 Закону № 1058 підстави для невиплати позивачу пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, відпали, і з 1 червня 2015 року перешкоди для виплати позивачу вказаної пенсії відсутні, що узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України викладеною в ухвалі від 26 серпня 2015 року по справі №202/4641/15-а(к/800/38456/15). Відтак суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги в частині зобов»язання Управління пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова відновити з 01 червня 2015 року виплату ОСОБА_1 пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» підлягає до задоволення.
З огляду на вказане, суд вважає, що з 1 червня 2015 року виплата пенсії, призначеної позивачу відповідно до Закону № 1058, підлягає відновленню у зв'язку з відсутністю підстав для її невиплати. При цьому суд приходить до висновку про те,що поновити права та інтереси позивача іншим шляхом ніж відновлення виплати цієї пенсії неможливо. За таких обставин приймає рішення про часткове задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 70-72,160-163,254 КАС України, суд, -
постановив:
Позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова про зобов»язання вчинити дії - задоволити частково.
Зобов»язати Управління пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова відновити з 01 червня 2015 року виплату ОСОБА_1 пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».
В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ІПННОМЕР_1) судовий збір в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень, 20 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Личаківський районний суд м. Львова шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст.186 КАС України.
Суддя: Лакомська Ж. І.