12 липня 2016 року Справа № 463/2093/16-а
Провадження № 2-а/463/138/16
Личаківський районний суд м.Львова в складі:
головуючого-судді - Грицка Р.Р.,
при секретарі - Кисиличин М.В.,
з участю позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці Державної фіскальної служби України про визнання незаконною та скасування постанови в справі про порушення митних правил,
позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до Волинської митниці Державної фіскальної служби України, в якому просить скасувати постанову в справі про порушення митних правил № 0644/20510/2016 від 13 квітня 2016 року, винесену заступником начальника Волинської митниці ДФС - начальником управління боротьби з митними правопорушеннями про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.470 МК України у виді штрафу у розмірі 3400,0 гривень.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 13 квітня 2016 року постановою заступника начальника Волинської митниці ДФС - начальника управління боротьби з митними правопорушеннями Негріча Л.М. в справі про порушення митних правил № 0644/20510/2016, його було визнано винним у вчиненні порушення митних правил та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 3400,0 гривень за ч.2 ст.470 МК України, а саме перевищення встановленого ст.95 МК України строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на одну добу, але не більше ніж на десять діб. Вважає оскаржувану постанову незаконною, оскільки посадовою особою при винесенні постанови не враховано, що транспортний засіб не вивезений за межі митної території України у строк встановлений ст.95 МК України, у зв'язку із перебуванням на ремонті на станції технічного обслуговування ФОП «ОСОБА_4», що підтверджується довідкою від 19 березня 2016 року. У зв'язку з наведеним вище, він не мав змоги перетнути кордон України через обставини, що не залежали від його волі. Відтак, вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.470 МК України, оскільки статтею 460 МК України передбачено, що порушення митних правил, передбачених ст.470 МК України, внаслідок аварії, дії непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, не тягне за собою адміністративної відповідальності. При винесенні даної постанови цей факт не був врахований, а тому просить позов задоволити.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позов підтримали, дали пояснення аналогічні наведеним вище, просять позов задоволити, скасувати оскаржувану постанову та обмежитись усним зауваженням.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився без поважних причин, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, при цьому подав письмові заперечення, відповідно до яких просить відмовити у задоволенні позову, з підстав викладених у запереченнях (а.с.43-90).
Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані в ній докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Вирішуючи клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, суд приходить до висновку, що причина пропущення строку звернення до суду є поважною, оскільки позивач отримав копію постанови в справі про адміністративне правопорушення лише 26 квітня 2016 року, а тому такий слід поновити та розглядати справу по суті.
Як вбачається із наявної в матеріалах справи постанови заступника начальника Волинської митниці ДФС - начальника управління боротьби з митними правопорушеннями Негріча Л.М. в справі про порушення митних правил № 0644/20510/2016 від 13 квітня 2016 року, такою було визнано ОСОБА_1 винним у порушенні митних правил, передбачених ч.2 ст.470 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400,0 гривень (а.с.9-11).
Відповідно до ч.2 ст.470 МК України вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою цієї статті, особою, яка протягом року притягалася до відповідальності за вчинення такого правопорушення, а так само перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари, транспортні засоби більше ніж на одну добу, але не більше ніж на десять діб - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п.1 ч.1 ст.95 МК України, для автомобільного транспорту встановлено строк транзитних перевезень залежно від виду транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності одного митного органу - 5 діб).
Вищевказаною постановою встановлено, що при перевірці бази даних ЄАІС Державної фіскальної служби України встановлено, що 06 березня 2016 року ОСОБА_1 було ввезено на митну територію України та не вивезено за її межі у встановлений законодавством строк транспортний засіб у режимі транзит, а саме: автомобіль марки «BMW 3», р.н. НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_1.
Суд не приймає до уваги покликання позивача на той факт, що порушення митних правил, передбачене ч.2 ст.470 МК України відбулось у зв'язку із несправністю транспортного засобу, а також його покликання на повідомлення митного органу про таку несправність та представлення документів на підтвердження таких обставин, виходячи із наступного.
Як вбачається з ч.1 ст.460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст.192 МК України якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.
Пункт 3 розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Мінфіну від 31 травня 2012 № 657 та зареєстрованого в Мін'юсті 02 жовтня 2012 року за N 1669/21981 передбачає, що залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально уповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.
Відповідно до п.5 розділу VIII вказаного Порядку, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.
Право засвідчувати форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб та видачі сертифікатів щодо форс-мажорних обставин передбачено Законом України «Про торгово-промислові палати» і надано Торгово-промисловій палаті України та уповноваженими нею регіональним торгово- промисловим палатам, як єдиним органам із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) в Україні.
Судом встановлено, що будь-яких підтверджуючих документів щодо аварії або дії обставин непереборної сили, у відповідності до вимог ст.460 МК України, ОСОБА_1 на момент складання протоколу про порушення митних правил не надав.
В процесі розгляду справи встановлено, що дійсно позивач повідомив митний орган 14 березня 2016 року (термін перебування спливав 16 березня 2016 року) про несправність транспортного засобу. Позивач на підтвердження цієї обставини подав довідку від 19 березня 2016 року та акт виконаних робіт № 14, видані ФОП «ОСОБА_4», які не дають можливості встановити факт обставин непереборної сили чи аварії, та не є належними доказами у справі, оскільки ФОП «ОСОБА_4» не є підприємством, установою, організацією, які уповноважені на видачу документів, що підтверджують факт обставин непереборної сили або аварії.
Зокрема, довідка від 19 березня 2016 року, видана ФОП «ОСОБА_4» та акт виконаних робіт № 14 не містять інформації про неможливість пересування автомобіля, а наявна інформація наголошує лише про те, що документи видані у зв'язку із ремонтом транспортного засобу. Жодних доказів того, що ремонту зазначений вище транспортний засіб потребував у результаті аварії або дії обставин непереборної сили, подані документи не містять, а також відсутні дані, які б свідчили про причинно-наслідковий зв'язок між ремонтом та аварією.
Таким чином, зазначені документи не дають можливості встановити факт обставин непереборної сили чи аварії та не можуть бути належними та допустимими доказами у справі.
Враховуючи вищенаведене, факт порушення позивачем митних правил доведено, а тому суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови та необхідність відмови у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст.11, 17, 18, 71, 104, 159, 161-163, 167 КАС України, суд, -
у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Волинської митниці Державної фіскальної служби України про визнання незаконною та скасування постанови в справі про порушення митних правил - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Личаківський районний суд м.Львова шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст.186 КАС України.
Суддя Грицко Р.Р.