Номер провадження: 22-ц/785/4554/16
Головуючий у першій інстанції Чебан Н. В.
Доповідач Сидоренко І. П.
14.07.2016 року м. Одеса
Суддя судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області Сидоренко І.П., перевірив відповідність апеляційної скарги ОСОБА_3 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 лютого 2016р. по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Моторне (транспортне) страхове бюро України про відшкодування матеріальної і моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
Рішенням суду від 23 лютого 2016р. позовні вимоги ОСОБА_3 було задоволено частково (а.с.112-113).
28 квітня 2016року по справі винесено додаткове рішення суду (а.с.158).
25 квітня 2016р. ОСОБА_3 через пошту звернувся до суду із апеляційною скаргою на вказане рішення суду, в якій ставиться питання про поновлення строку на апеляційне оскарження (а.с.159-160,168). Як на підставу поновлення строку для апеляційного оскарження рішення суду апелянт посилався на те, що копія рішення суду фактично була отримана ним лише 13 квітня 2016р. (а.с.159-160).
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 13 травня 2016року апеляційну скаргу ОСОБА_3 було залишено без руху та апелянту надано строк для надання суду: заяви про поновлення строку, в якій вказати інші поважні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду від 23 лютого 2016р. з наданням відповідних доказів; належно оформлену апеляційну скаргу на рішення суду від 23 лютого 2016р.; оригінал квитанції про сплату судового збору в сумі 268грн.40коп. (а.с.172-174).
11 липня 2016року до суду надійшла заява щодо виконання ухвали суду від 13.05.2016року (а.с.178-180). Апелянтом ОСОБА_3 надано оригінал квитанції про сплату судового збору в сумі 268грн.40коп., однак на невідповідні реквізити, що були зазначені в ухвалі апеляційного суду Одеської області від 13 травня 2016р. про залишення апеляційної скарги без руху (а.с.177).
В заяві ОСОБА_3 як на підставу пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду посилається на те, що 23 лютого 2016р. він дійсно був присутній у судовому засіданні до видалення судді у нарадчу кімнату, а після видалення судді до нарадчої кімнати він покинув залу судового засідання, тому судове рішення йому відоме не було та при проголошенні він присутній не був. Судова кореспонденція на його адресу не надходила, на підтвердження чого він надав відповідні докази (а.с.178-180).
Наведені підстави пропуску строку суд визнає неповажними, з огляду на наступне.
По-перше, доказів того, що ОСОБА_3 стало зле і він не був присутнім при проголошенні вступної та резолютивної частини рішення суду, апелянт не надав. З журналу судового засідання від 23 лютого 2016року не вбачається, що ОСОБА_3 покинув зал судового засідання, та ОСОБА_3 не надав зауваження на журнал судового засідання в частині невнесення запису про те, що він покинув зал судового засідання.
По-друге, на аркуші справи 116 міститься заява ОСОБА_3 про видачу виконавчого листа, що датована 14 березня 2016р., а на аркуші справи 117 заява про повернення йому заяви від 14.03.2016р., що датована 15 березня 2016р. Наведене свідчить про обізнаність ОСОБА_3 про існування рішення суду, та не оскарження його в передбачений ЦПК України строк.
Тому, відповідно до вимог ч.1 ст. 292 ЦПК України для ОСОБА_3 встановлений строк для подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з моменту проголошення судового рішення, а ні з моменту отримання копії судового рішення.
Однак, тільки 25 квітня 2016р. ОСОБА_3 через пошту звернувся до суду із апеляційною скаргою на вказане рішення суду (а.с.159-160,168).
На підставі викладеного, враховуючи те, що ОСОБА_3 був присутнім у судовому засіданні 23 лютого 2016р. при оголошенні рішення суду, апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду.
Суд не вбачає поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду від 23 лютого 2016р. для ОСОБА_3, та ОСОБА_3 не скористався своєчасно своїм правом на оскарження рішення суду.
Крім того, в апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставиться питання про стягнення грошової суми з ОСОБА_5, однак ним не оскаржена ухвала суду від 23 лютого 2016р., якою додаткові уточнення до позовної заяви від 12 жовтня 2015р. були залишені без розгляду (а.с.107).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 (а.с.2-5).
05 серпня 2015р. ОСОБА_3 надав суду уточнену та доповнену позовну заяву до Моторного (транспортного) страхового бюро України та ОСОБА_4 (а.с.44-47).
12 жовтня 2015р. ОСОБА_3 надав до суду додаткові уточнювання до позовної заяви, згідно яких він просив стягнути відшкодування з Моторно-транспортного страхового бюро України, ОСОБА_4 та з ОСОБА_5 (а.с.57).
Ухвалою суду від 23 лютого 2016р. додаткові уточнення до позовної заяви від 12 жовтня 2015року були залишені без розгляду (а.с.107).
Тобто позовні вимоги ОСОБА_3 щодо відповідача ОСОБА_5 залишені судом без розгляду та ОСОБА_3 не оскаржив у встановленому порядку зазначену ухвалу суду.
Тому в ухвалі апеляційного суду Одеської області від 13 травня 2016р. було вказано, що ставити питання про стягнення з ОСОБА_5 грошових сум в апеляційній скарзі на рішення суду від 23 лютого 2016р. без оскарження ухвали суду від 23.02.2006р. не можливо.
Однак, апелянт не усунув зазначений недолік апеляційної скарги та не привів апеляційну скаргу у відповідність до вимог апеляційного суду та вимог ЦПК України, а лише послався на оскарження зазначеної ухвали суду від 23.02.2006р. в рамках Кримінального Кодексу України.
Згідно підпункту 15 ч.1 ст.293 ЦПК України окремо від рішення суду оскаржується ухвала суду про залишення заяви без розгляду. ОСОБА_3 не скористався своїм правом на апеляційне оскарження ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23.02.2016р., якою додаткові уточнення до позовної заяви від 12 жовтня 2015р. були залишені без розгляду.
Відповідно до пункту 2 ч.3 ст.297 ЦПК України, якщо вказані апелянтом підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Враховуючи викладене, прихожу до висновку, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Керуючись ст. 297 ЦПК України, суддя -
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 лютого 2016р. по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Моторне (транспортне) страхове бюро України про відшкодування матеріальної і моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Суддя апеляційного суду
Одеської області І.П.Сидоренко