19.04.07р.
Справа № 34/139-07(41/256)
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Гуляйпільське міжрайонне підприємство матеріально-технічного постачання АПК", с. Залізничне, Гуляйпільський район, Запорізька область
до Відповідача-1: Державного підприємства "Придніпровська залізниця",
м. Дніпропетровськ
відповідача-2: Державного підприємства "Ровенькиантрацит", м. Ровеньки, Луганська область
відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Грант", м. Васильків, Київська область
про стягнення 5478,65 грн.
Суддя Примак С.А.
Представники:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача-1:не з'явився
Від відповідача-2: не з'явився
Від відповідача-3: не з'явився
Позов заявлено про стягнення з належного відповідача 5478 грн. 65 коп. -суми недостачі, у виконанні умов договору № 31/3 від 31.03.2006р.
Відповідач - 1 у відзиві на позов просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідач-2 у відзиві на позов зазначив , що відповідальність за недостачу повинен нести перевізник а саме відповідач-1 , а у відношенні відповідача-2 просив суд відмовити у позовних вимогах.
Відповідач - 3 відзив на позов до суду не надав.
У відповідності до ухвали В.о. голови Господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2007р. справа була передана для розгляду судді Примака С.А.
Господарський суд згідно зі ст.75 ГПК України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши попередні пояснення представників сторін, господарський суд ,-
31.03.2006р. між позивачем та відповідачем-3 було укладено договір купівлі-продажу № 31/3 товару, відповідно до якого приймання продукції по кількості та якості здійснюється згідно з інструкціями П-6, П-7.( п.2.8, п.2.9 договору)
Відправником вантажу передбаченого даним договором, був відповідач-2 , що підтверджується залізничною накладною № 48342151.
На виконання умов даного договору відповідачем-3 було передано товар загальною вагою 69 000 кг відправникові, тобто відповідачу - 2.
30.06.2006р. в адресу позивача у вагоні № 67610816 надійшло вугілля марки АМ-антрацит що підтверджується залізничною накладною № 48342151 вказано, що маса вугілля у вагоні № 67610816 становить 69000 кг., вантажовідправник відповідач-2.
Під час приймання вказаної партії вугілля по кількості було встановлено , що фактична вага отриманого вугілля у вагоні № 67610816 становить 53300 кг, тобто виявлена недостача 15700кг.
Згідно з п.27 Правил видачі вантажів затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р.№644 з врахуванням норми недостачі 1% маси, зазначеної в перевізних документах, недостача складає: 15700 кг. (виявлена недостача), а з урахуванням норм - недостача складає -15010.Дана недостача продукції документальна підтверджена комерційним актом БН 749372/79 від 29.06.2006р. Вартість вугілля, якого не достає , згідно з розрахунком складає 5478 грн. 65 коп.
Згідно з п.5 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення й товарів по кількості (П-6) та ст.129 Статуту залізниць України у разі невідповідності найменування , маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними , зазначеними у транспортних документах складається комерційний акт які складають станції залізниць на вимогу та для засвідчення обставин.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. N 457 «Про затвердження Статуту залізниць України» накладна -основний перевізний документ, який надається залізниці відправником разом з вантажем, вона є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони -одержувача.
В даному випадку накладна № 48342151, які були представлені позивачем господарському суду підтверджують укладення угоди на перевезення вантажу між відповідачем -2 та Д П «Придніпровська залізниця» та ДП «Донецька залізниця».
Враховуючи те, що завантаження продукції здійснювалася відправником, то господарський суд вважає ,що відповідальність за недостачу продукції несе саме він, у зв'язку з чим 5478 грн. 65 коп. слід стягувати саме з відповідача - 2.
Даний висновок суду підтверджується тим, що відповідальність за збереження вантажу, своєчасність його поставки відправник несе відповідно до чинного законодавства України (постанови Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. N 457 «Про затвердження Статуту залізниць України», Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення й товарів народного споживання по кількості (№П-6) та ін..) Так, згідно з п.24 постанова Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. N 457 «Про затвердження Статуту залізниць України» вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Крім того слід зазначити , що в комерційному акті від 29.06.2006р. відображено що вагон № 67610816 знаходився у справному стані на момент перевірки і складання комерційного акту.
При цьому слід зазначити, що згідно з п.52 постанови Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. N 457 «Про затвердження Статуту залізниць України» на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі: прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій; прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами; та ін.. Оскільки, продукція прибула на станцію призначення у вагонах без пошкоджень пломб відправника та попутних станцій, псування її та ін., то суд вважає, що це доказує непричетність ДП «Придніпровська залізниця» до недостачі продукції.
Таким чином, факт нестачі продукції у вагоні № 67610816 у кількості 15,010 тонн загальною вартістю 5478 грн. 65 коп. з вини відповідача-2 повністю підтверджується матеріалами справи в наслідку чого суд вважає що відповідач-2 є належним відповідачем.
На підставі викладеного вимоги позивача до відповідача -2 обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Що стосується відповідачів-1 та 3 то суд вважає відмовити у відношенні їх у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача -2.
Керуючись ст. 526 ЦК України, п. 5 Інструкції П-6, постанова Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. N 457 «Про затвердження Статуту залізниць України», ст.ст. 49, 82-85, 87, 116 ГПК України, господарський суд, -
Стягнути з Державного підприємства «Ровенькиантрацит», м.Ровеньки, Луганської області (94700, м.Ровеньки, вул.Комуністична,6; р/р 26008301230607 у відділенні ПСБ м.Ровеньки, МФО 304502, код ЄДРПОУ 16522312) на користь Відкритого акціонерного товариства «Гуляйпільське міжрайонне підприємство матеріально-технічного постачання АПК»,с.Залізничне, Гуляіпільский район, Запорізької області (70231, с.Залізничне, вул.. Ватутіна,4, Гуляіпільский район, Запорізької області р/р 26002000347001 в ВФЗДАТ «Індекс банк» м.Гуляйполе, МФО 313861, код ЄДРПОУ 00903972) 5478 грн. 65 коп.- недостачі, держмито у сумі 102 грн.00 коп. і 118 грн.00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.
Суддя
С.А. Примак