Справа № 522/16367/16-к Провадження 1-кс/522/13407/16
18 липня 2016 року Місто Одеса
Слідчий суддя місцевого Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні клопотання старшого слідчого-криміналіста СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Харп, Тюменської області, громадянки України, українки, працюючої на посаді лікаря 1 підстанції КУ «Одеська міська станція швидкої медичної допомоги», освіта вища, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої , -
Органами досудового розслідування ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 139 КК України, за наступних обставин.
ОСОБА_6 , згідно наказу головного лікаря Комунальної установи «Одеська міська станція швидкої медичної допомоги» № 15-к від 08.02.2013 призначено на посаду лікаря швидкої меддопомоги 1 п/с.
В посадовій інструкції лікаря станції швидкої та невідкладної медичної допомоги бригади інтенсивної терапії (реєстраційний номер 38 від 01.04.2014), з якою ОСОБА_6 , ознайомлена особисто та присутній її підпис, зазначено: п.1.1. «Надає медичну допомогу хворим і потерпілим на місці події і під час транспортування на рівні сучасних досягнень медичної науки і практики, вирішує питання надання медичної допомоги і госпіталізації хворих відповідно до їх стану»; п. 4.1. «Володіти методами діагностики, лікування невідкладних станів дорослих і дітей, знати і уміти користуватися апаратурою, що є, володіти досконало технікою маніпуляцій в/в ін'єкцій, в/в краплинних введень розчинів, промивання шлунку, технікою трахеотомії, накладення шин, методикою реанімації та інше»; п. 4.8. «При наданні медичної допомоги діяти швидко і рішуче, проявляючи увагу не тільки до хворого, але і до оточуючих його осіб. Про всі конфлікти на виклику негайно повідомляти старшого лікаря зміни»; п. 4.9. «У всіх випадках, не дивлячись на складну обстановку, огляд хворого і потерпілого повинен бути ретельний, медична допомогу надаватися в повному об'ємі на місці випадку і при транспортуванні»; п. 4.10. «У разі категоричної відмови хворого від госпіталізації поставити до відома старшого лікаря зміни - взяти підпис при відмові у хворого та свідків»; п. 4.13. «По життєвих показниках госпіталізувати хворого в найближчий стаціонар з урахуванням профільності стаціонару і можливості надання там екстреної мед. допомоги»; п. 4.34. «Постійно контролювати роботу членів бригади і навчати їх»; п. 6.5. « В безпосередньому підпорядкуванні лікаря станції швидкої допомоги знаходиться фельдшер, молодша сестра і водій»; п. 7.1. «Несе відповідальність за неналежне виконання або не виконання своїх посадових обов'язків, а також за не використання або не повне використання своїх функціональних прав, які передбачені цією інструкцією…».
Крім цього, на ОСОБА_6 , поширюються вимоги ст. ст. 6, 7, 37, 52, 43, 78 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.1992 року станом на 01.01.2016 року, «Протокол надання медичної допомоги хворим із гострим коронарним синдромом без елевації сегмента ST (інфаркт міокарда без зубця Q і нестабільна стенокардія)» затвердженого наказом МОЗ України № 436 від 03.07.2006.
Будучи медичним працівником, ОСОБА_6 , в порушенні своєї посадової інструкції, законів України та наказів МОЗ України, відповідно до своєї кваліфікаційної категорії, маючи можливість належним чином виконати свої обов'язки, а саме: перебуваючи на робочому місці, будучи укомплектованою відповідними медикаментами необхідними для надання медичної допомоги згідно переліків медикаментів КУ «Одеська міська станція швидкої медичної допомоги», маючи достатній досвід та кваліфікацію, всі необхідні умови та засоби для надання медичної допомоги та маючи навики користування медичною апаратурою, провівши поверхове, формальне обстеження хворого ОСОБА_7 , не надала допомогу хворому в необхідному обсязі у даній ситуації, зокрема: відмову доставити хворого до лікарні та ненаданні без поважних причин та в повному обсязі медичної допомоги, внаслідок чого, спричинила смерть хворого ОСОБА_7
11.12.2013 в 14.45 год. до централізованої диспетчерської КУ «Одеська міська станція швидкої медичної допомоги» надійшов виклик за адресою: АДРЕСА_2 , причина виклику: «серцевий напад». О 14.47 год. виклик переданий загально профільній бригаді № 1 РКБ - лікар ОСОБА_6 , фельдшер ОСОБА_8 , 0 14.55 год. бригада прибула на виклик.
На момент огляду хворий ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , скаржився на інтенсивні болі за грудиною із іррадіацією під ліву лопатку, загальну слабкість, нудоту, позиви до блювоти, запаморочення, нездужання. Хворому ОСОБА_7 не надана медична допомога у повному обсязі та у зв'язку з відсутністю медичного обладнання необхідного для діагностичного дослідження в 15.15. викликана спеціалізована бригада інтенсивної терапії.
Крім цього, лікарем ОСОБА_6 , хворому ОСОБА_7 взагалі не була запропонована госпіталізація до лікарні, що підтверджується картою виїзду швидкої медичної допомоги № 81 від 11.12.2013, в якій графа щодо відмови від послуг, лікування, транспортування, взагалі не оформлена.
О 15.15. год. 11.12.2013 з адреси АДРЕСА_2 , до центральної диспетчерської надійшла заявка бригади ШМД , причина заявки: «нестабільна стенокардія». О 15.17 год. на виклик спрямована бригада інтенсивної терапії № 4 БІТ - лікар ОСОБА_9 , фельдшер ОСОБА_10 . О 15.22. год. бригада прибула на виклик, після чого бригада лікаря ОСОБА_6 пішла з зазначеної адреси. Бригадою лікаря ОСОБА_9 хворому ОСОБА_7 проведено ЕКГ - дослідження та надана не в повному обсязі медична допомога.
Хворому ОСОБА_7 запропонована госпіталізація, від якої він відмовився, зазначену відмова в даному випадку не приймається до уваги у зв'язку з тим, що в карті виїзду швидкої медичної допомоги № 206 від 11.12.2013 у відмові ОСОБА_7 не підкреслено, від чого він відмовляється: від послуг, лікування чи транспортування, тому неможна встановити, від чого пацієнт відмовився конкретно та це не відповідає оформленню медичної документації.
О 15.50 год. бригадою швидкої медичної допомоги лікар ОСОБА_9 та фельдшер ОСОБА_10 почато проведення реанімаційних заходів. З причини відсутності дефібрилятора у бригади, останній не використовувався і в 15.58 год. на виклик прибула бригада із дефібрилятором.
О 16.05 год. прибула на виклик бригада швидкої медичної допомоги клініки ОСОБА_11 , яка виконала двічі, розрядом 360 Дж, дефібріляцяцію, після чого о 16.07 год. на ЕКГ зареєстровано дрібно-хвильову фібриляцію шлуночків.
О 16.20 год. на ЕКГ зареєстрована повна асистолія, яка зберігалася до 16.30 год., коли була констатована біологічна смерть ОСОБА_7 .
Будзул- ОСОБА_12 та ОСОБА_9 як лікарі станції швидкої та невідкладної медичної допомоги бригади інтенсивної терапії несучи персональну відповідальність за проведення обстеження, та маючи всі необхідні умови та засоби для надання медичної допомоги та маючи навики користування медичною апаратурою, порушуючи свою посадову інструкцію, вимоги ст.ст. 6, 7, 37, 43, 52, 78 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.1992 року станом на 01.01.2016 року, «Протокол надання медичної допомоги хворим із гострим коронарним синдромом без елевації сегмента ST (інфаркт міокарда без зубця Q і нестабільна стенокардія)» затвердженого наказом МОЗ України № 436 від 03.07.2006 не надали в повному обсязі допомогу хворому ОСОБА_7 , внаслідок чого, спричинили смерть хворого ОСОБА_7 .
Згідно з висновком додаткової комісійної судово-медичної експертизи № 367 від 10.05.2016, слідує що, медична допомога ОСОБА_7 працівниками швидкої медичної допомоги: бригадою ШМД (лікар ОСОБА_13 ) та спеціалізованою бригадою (лікар ОСОБА_9 ) була надана несвоєчасно та не в повному обсязі.
Бригада швидкої медичної допомоги (лікар ОСОБА_13 ) та спеціалізована бригада (лікар ОСОБА_9 ) були укомплектовані відповідними медикаментами, необхідними для надання медичної допомоги ОСОБА_7 згідно переліків медикаментів КУ «Одеська міська станція швидкої медичної допомоги».
Смерть ОСОБА_7 пов'язана як з неправильними діями обох бригад швидкої медичної допомоги, так і з важким станом самого ОСОБА_7 .
Неправильні дії зі сторони медичного персоналу виражалися в наступному.
Перша бригада швидкої медичної допомоги (лікар ОСОБА_13 ):
- Не виконана електрокардіограма;
- не була надана ацетилсаліцилова кислота 175-325 мг. Для розжовування або в якості альтернативи не була зроблена внутришньовенно її ін'єкція 0,5 гр.;
- була призначена 1 доза спрея «Ізокет» (препарат нітрогліцерину), проте в наданій медичній документації відсутні відомості про купування приступу та необхідність або відсутність повторного введення даного препарату. У «Перечне медикаментов и изделий медицинского назначения, находившихся на оснащении общепрофильной бригады по состоянию на 11.12.2013 г.» препарат «Ізокет» відсутній.
- не були призначені бета-адреноблокатори, хоча протипоказань для їх застосування виявлено не було;
- не був налагоджений венозний доступ;
- не була здійснена киснева терапія;
- не була здійснена термінова госпіталізація в спеціалізованій медичний заклад, яка є необхідним заходом при гострому коронарному синдромі, а була викликана спеціалізована бригада швидкої медичної допомоги без надання будь-яких лікувальних маніпуляцій.
Друга бригада швидкої медичної допомоги лікар ОСОБА_9 ):
- електрокардіограма була виконана тільки через 16 хвилин після прибуття на виклик;
- була призначена 1 доза спрея «Ізокет» (препарат нітрогліцерину), проте в наданій медичній документації відсутні відомості про купування приступу та необхідність або відсутність повторного введення даного препарату. У «Перечни медикаментов и изделий медицинского назначения, находившихся на оснащении на; БИТ КУ ОГССМП по состоянию на 11.12.2013 г.» препарат «Ізокет відсутній;
- не були призначені бета-адреноблокатори, хоча протипоказань для їх застосування виявлено не було;
- не був налагоджений венозний доступ;
- не була здійснена киснева терапія;
- так як стан ОСОБА_7 не поліпшився (виходячи з мед. документації), потрібно було призначити наркотичні анальгетики, що не було зроблено;
- при оформленні від госпіталізації потрібно було в'язати підпис не тільки хворого ОСОБА_7 , але і свідків (в даному випадку родичів), що зроблено не було.
Слідчий звернувся до суду із клопотаннями, погодженими з прокурором, про застосування стосовно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання. В обґрунтування клопотання посилається на те, що вина ОСОБА_6 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: показами потерпілої ОСОБА_14 , картою виїзду швидкої медичної допомоги № 206 від 11.12.2013, переліком медикаментів на 4 БІТ КУ ОМСШМД станом на 11.12.2013, висновком комісійної судово-медичної експертизи № 367 від 10.05.2016.
У діях ОСОБА_6 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 2 ст. 139 КК України.
Підозрювана ОСОБА_6 вчинила злочин проти життя та здоров'я особи за який законом передбачено покарання у вигляді обмеження волі на строк до чотирьох років або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, які працюють разом з підозрюваною в одній медичній установі та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого.
Захисник просив відмовити у задоволенні клопотання посилаючись на відсутність обґрунтованої підозри.
Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, допитавши підозрювану, заслухавши учасників судового розгляду, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, передбаченого ч.2 ст.139 КК України, який карається обмеженням волі на строк до чотирьох років або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Підозра ОСОБА_6 ґрунтується на показах потерпілої ОСОБА_14 , карті виїзду швидкої медичної допомоги № 206 від 11.12.2013, переліку медикаментів на 4 БІТ КУ ОМСШМД станом на 11.12.2013, висновку комісійної судово-медичної експертизи № 367 від 10.05.2016 р.
Підозрювана вину у скоєнні вказаного правопорушення не визнала повністю, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, має постійне місце проживання.
Можливість призначення ОСОБА_6 , у разі визнання її винною, покарання у вигляді позбавлення волі, свідчить про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюванана може порушити покладені на неї законом процесуальні обов'язки, переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Таким чином встановлено наявність ризиків, передбачених ст.. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрювану зобов'язання виконувати покладені на неї слідчим суддею обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання підозрюваній ОСОБА_6 є запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженю.
Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, приходжу до висновку, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного під час досудового розслідування.
Керуючись ст. ст. 132, 176, 177, 178, 179, 194, 205 КПК України, -
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрювану ОСОБА_6 строком на два місяці обов'язки:
1) прибувати до слідчого-криміналіста слідчого управління ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 за першою вимогою;
2) не відлучатися із м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду.
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.
Повідомити підозрювану письмово під розпис про покладені на неї обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення, в апеляційному оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя:
18.07.2016