Справа № 522/13015/16-к
Провадження 1-кс/522/13453/16
18 липня 2016 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського ВП. Приморського ВП в місті Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстрація на території України відсутня, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 187 КК України, -
Органами досудового розслідування ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 187 КК України, за наступних обставин.
Досудовим слідством установлено, що В другій половині червня 2016 року, більш точно дата та час в ході досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та неповнолітній ОСОБА_6 з метою особистою наживи, діючи з корисливих мотивів вступили в змову про спільне здійснення грабежів та розбійних нападів на громадян на території м. Одеси у нічний час.
Діючи з вказаною метою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , заздалегідь розподілили між собою ролі, обумовивши, що у нічний час на автомобілі марки «Mercedes-Benz C 180» зеленого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , який був у користуванні ОСОБА_7 вони прибудуть в район площі 10-го квітня в м. Одесі, та будуть підшукувати особу, на яку можливо здійснити напад з метою заволодіння наявними при ній грошима, коштовностями, мобільними телефонами та іншими цінними речами.
При цьому спільники обумовили, що безпосередньо підшукувати потерпілу особу та вчиняти напад на громадян будуть ОСОБА_8 та ОСОБА_6 у той час як ОСОБА_7 буде очікувати їх забезпечуючи їм безперешкодне та швидке покидання місця вчинення злочину.
При цьому спільними обумовили, що заволодіти майном громадян можливо лише відкрито для потерпілих з застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, а у разі наявності кількох потерпілих з застосуванням газового балончика, тобто з застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу.
Тому з метою подолання можливого опору потерпілих за отримання доступу до їх майна під час нападу, ОСОБА_7 придбав 3 газових балончика, 2 з яких віддав ОСОБА_8 та ОСОБА_6 з метою їх застосування під час нападів, тобто з метою застосування до потерпілих насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілих.
В подальшому, діючи з аналогічною метою, переслідуючи ціль полегшення вчинення нападів, вказані особи також придбали 28.06.2016 в мисливському магазині "Ствол", розташованого за адресою м. Одеса, вул. Рішельєвська, 73, пневматичний пістолет "Crosman C11" калібру 4.5 мм.
Також, згідно попередньої домовленості, ОСОБА_7 мав забезпечити збут в ломбарді викраденого майна з метою отримання за них грошей готівкою, розподіливши порівну між спільниками.
Діючи згідно вище описаного плану та розподілу ролей, вказані особи вчинили наступні епізоди пограбувань та розбійний напад за наступних обставин.
26.06.2016 приблизно о 02 годині 40 хвилин, ОСОБА_7 на автомобілі «Mercedes-Benz C 180», державний номерний знак НОМЕР_1 разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_6 прибули до "Парку Перемоги", розташованого між проспектом Шевченко та вул. Маршала Говорова в м. Одесі, де діючи згідно заздалегідь погодженого плану та розподілених ролей, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 приступили до пошуку осіб, майном яких можливо заволодіти, у той час як ОСОБА_7 очікував їх у вказаному автомобілі на проспекті Шевченко.
В результаті пошуків ОСОБА_8 та ОСОБА_6 по вул. Маршала Говорова в м. Одесі помітили ОСОБА_9 , яка в цей час йшла повз них зі сторони парку "Перемоги" та розмовляла по мобільному телефону, на шиї якої вони помітили золотий ланцюжок, вирішивши відкрито заволодіти її вказаним цінним майном.
Діючи з корисливих мотивів та за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_6 відповідно до розподілу ролей непомітно підійшов до ОСОБА_9 та раптово схопив її за руку та застосовуючи фізичну силу, тобто насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, повалив на землю.
В цей же час, ОСОБА_8 , діючи в свою чергу згідно розподілу ролей, шляхом ривку зірвав з шиї потерпілої золотий ланцюжок з кулоном у вигляді підкови та вирвав з рук потерпілої мобільний телефон марки «Lenovo S 50» у той час як ОСОБА_6 продовжував утримувати потерпілу на землі, забезпечуючи спільнику отримання ним доступу до вказаних речей.
Заволодівши вказаним майном потерпілої та завдавши їй матеріальної шкоди на суму 15000 грн., ОСОБА_8 разом із ОСОБА_6 покинули місце вчинення злочину та через парк "Перемоги" побігли у напрямку проспекту Шевченко в м. Одесі, де їх згідно обумовленого плану чекав на вказаному автомобілі ОСОБА_7 , забезпечивши їм покинення району вчинення злочину. В подальшому ОСОБА_8 передав вказаний мобільний телефон та золотий ланцюжок потерпілої ОСОБА_7 для організації здачі їх в ломбард з метою отримання грошей готівкою, тобто розпорядились викраденим майном на власний розсуд.
Продовжуючи свої дії, 29.06.2016 року, приблизно о 01 год. 30 хв., ОСОБА_7 на автомобілі «Mercedes-Benz C 180», державний номерний знак НОМЕР_1 разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_6 прибули на вул. Генуезьку в м. Одесі, де діючи згідно заздалегідь погодженого плану та розподілених ролей, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 приступили до пошуку осіб, майном яких можливо заволодіти, у той час як ОСОБА_7 очікував їх поряд у вказаному автомобілі.
При цьому, ОСОБА_10 та ОСОБА_6 мали при собі балончики зі сльозогінним газом, який вони мали намір застосовувати у разі необхідності подолати опір потерпілого і отримати доступ до майна, чи з метою припинення дій потерпілого чи інших осіб, які будуть намагатись їх затримати.
В результаті пошуків ОСОБА_8 та ОСОБА_6 біля будинку № 22 по вул. Генуезькій в м. Одесі помітили ОСОБА_11 на шиї якої був золотий ланцюжок яким вони вирішили заволодіти, розуміючи, що вказані дії можливо зробити тільки відкрито для потерпілої.
Діючи з корисливих мотивів та за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_8 відповідно до розподілу ролей непомітно підійшов зі спини до потерпілої та шляхом ривку заволодів вказаним ланцюжком, у той час як ОСОБА_6 , відповідно до розподілу ролей, перебував поряд з потерпілою, не даючи їм можливості чинити опір чи намагатись повернути її майно.
В цей час напад ОСОБА_8 та ОСОБА_6 помітив брат потерпілої ОСОБА_12 який перебував поряд і на її крик про допомогу кинувся їх наздоганяти з метою затримання.
Помітивши, що ОСОБА_12 їх наздоганяє, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 з метою уникнення затримання, а також з метою утримання викраденого майна застосували до нього балончик зі слізогінним газом, тобто застосували насильство, яке є небезпечним для життя та здоров'я особи, що зазнала нападу, внаслідок чого ОСОБА_12 був вимушений припинити переслідування.
Уникнувши затримання з боку ОСОБА_12 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 підбігли до автомобіля, де перебував ОСОБА_7 та разом з ним покинули місце вчинення злочину, завдавши потерпілій ОСОБА_11 матеріальний збиток на загальну суму 13000 гривень, розпорядившись вказаним майном на власний розсуд.
Продовжуючи свої дії, 29.06.2016 року, приблизно о 03 годині 20 хвилин, ОСОБА_7 на автомобілі «Mercedes-Benz C 180», державний номерний знак НОМЕР_1 разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_6 прибули на площу 10 квітня в м. Одесі, де діючи згідно заздалегідь погодженого плану та розподілених ролей, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 приступили до пошуку осіб, майном яких можливо заволодіти, у той час як ОСОБА_7 очікував їх в автомобілі на вказаній площі.
При цьому, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 мали при собі балончики зі слізогінним газом, який вони мали намір застосовувати у разі необхідності подолати опір потерпілого і отримати доступ до майна, чи з метою припинення дій потерпілого чи інших осіб, які будуть намагатись їх затримати.
В результаті пошуків ОСОБА_8 та ОСОБА_6 біля будинку № 22 по вул. Генуезькій в м. Одесі помітили ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , на шиї якої був золотий ланцюжок яким вони вирішили заволодіти, розуміючи, що вказані дії можливо зробити тільки відкрито для потерпілих та шляхом раптового подолання опору потерпілого з метою отримання доступу до майна шляхом застосування слізогінного газу.
З метою реалізації свого злочинного умислу та діючи за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 раптово підбігли до ОСОБА_13 та ОСОБА_14 та напали на них, розпилили їм в обличчя сльозогінний газ з газових балончиків, тобто застосували насильство, яке є небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, забезпечивши тим самим вільний доступ до майна потерпілих та подолавши їх можливий опір.
Продовжуючи свої навмисні дії, ОСОБА_8 шляхом ривка зірвав з шиї потерпілої ОСОБА_14 , золотий ланцюжок, після чого побігли у напрямку площі 10 квітня в м. Одесі де їх очікував на автомобілі ОСОБА_7 , забезпечуючи їм безперешкодне та швидке покидання місця вчинення злочину.
У цей час ОСОБА_13 кинувся наздоганяти ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , які з метою не бути затриманими та утримання викраденого майна, знову застосували до нього слізогінний газ, а також декілька разів вистрілили з пневматичного пістолета Crosman C11" калібру 4.5 мм., винудивши його припинити переслідування.
В результаті вказаних дій ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 на вказаному автомобілі покинули місце вчинення злочину, завдавши потерпілій ОСОБА_15 матеріальний збиток на загальну суму 6000 гривень, розпорядившись вказаним майном на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 187 КК України, тобто - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб.
14.07.2016 у відношенні
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстрація на території України відсутня
винесено повідомлення про підозру у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 187 КК України.
Вина ОСОБА_6 , 1997 року народження, підтверджується зібраними по кримінальному провадженні доказами:
- показаннями потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 про вчинення злочинів за вищеописаних обставин, в тому числі про те, що злочинці покидали місце вчинення злочину на автомобілі;
- показами свідка ОСОБА_16 про обставини вчинення на нього нападу за вищеописаних обставин та про те, що злочинці покидали місце вчинення злочину на вказаному автомобілі;
- протоколами пред'явлення для впізнання потерпілим підозрюваних ОСОБА_17 і ОСОБА_18 , яких вони впізнали як осіб, які вчинили злочини за вищеописаних обставин.
- іншими матеріалами кримінального провадження.
Таким чином ОСОБА_6 підозрюється у вчинені злочину, що є тяжким і відповідно до санкції ч. 2 ст. 187 КК України, карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути обраний до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчинені злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 5 років.
Враховуючи характер скоєних ОСОБА_6 , злочинів, є достатні підстави вважати, що він, перебуваючи на свободі, буде мати можливість незаконно впливати на потерпілих, свідків, і інших учасників кримінального провадження (тобто наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (тобто наявний ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Так, згідно свідчень потерпілих у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень також приймали участь і інші особи, щодо яких підозрювані не дають свідчення.
Крім того, під час досудового слідства не встановлено місце знаходження ряду викрадених речей у потерпілих.
За поясненнями підозрюваних ОСОБА_17 та ОСОБА_18 викрадені речі вони передавали ОСОБА_7 , який здавав їх у ломбард, у той час як ОСОБА_7 заперечує вказаний факт, вказуючи, що речі в ломбард здавали підозрювані ОСОБА_17 та ОСОБА_18 . Таким чином, перебуваючи на свободі, ОСОБА_18 буде мати можливість знищити, сховати або спотворити викрадені у потерпілих речі, які ним були здані в ломбард, а також знищити документи, що підтверджують факт здачі ним в ломбард викрадених речей, тобто наявний ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також під час досудового слідства встановлено, що ОСОБА_6 , неодружений, ніде не працює та не навчається, не має реєстрації на території України, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків.
Тому у відповідності з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлена наявність ризику, передбаченого в п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, яке визначається тим, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового слідства та суду, знаючи, що за вчинений злочин у відношенні нього може бути застосована реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі. Про наявність вказаного ризику свідчить, відсутність постійного місця реєстрації, навчання, а також у нього відсутні будь-які соціальні зв'язки.
Крім того ОСОБА_6 , не працевлаштований, вчиняв майнові злочини з метою особистої наживи, що свідчить про відсутність коштів для існування, враховуючи це можна із впевненістю стверджувати про наявність ризику того, що підозрюваний може вчинити нове аналогічне кримінальне правопорушення перебуваючи в суспільстві, що зазначено у п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також є наявна інформація про причетність підозрюваних до вчинення аналогічних злочинів на території Суворівського району м. Одеси.
Беручи до уваги викладене можна зробити висновок, що відносно ОСОБА_6 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави, оскільки інші (менш сурові заходи) не забезпечать виконання ним процесуальних обов'язків, передбачених чинним Кримінальним процесуальним кодексом України і його належної оцінки поведінки.
У зв'язку з чим, слідчий звернувся до суду із клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали клопотання в повному обсязі та просили його задовольнити, посилаючись на те, що наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового слідства та суду, знаючи, що за вчинений злочин у відношенні нього може бути застосована реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі.
Підозрюваний ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні просили суд відмовити у задоволенні клопотання слідчого, посилаючись на те, що підозрюваний щиро розкаюється у скоєному, співпрацює зі слідством, раніше не судимий, вважали, що підозра за ст. 187 КК України не обґрунтована, оскільки слідчим невірно були кваліфіковані дії підозрюваного.
Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання слідчого, допитавши підозрюваного, заслухавши учасників судового розгляду, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, підозрюваний ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 187 КК України, який карається позбавленням волі на строк до 10 років, тому підозрюваний може переховуватись від органів досудового слідства та суду, знаючи, що за вчинений злочин у відношенні нього може бути застосована реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі.
Можливість призначення підозрюваному, у разі визнання його виним, покарання у вигляді позбавлення волі, а також дані про особу підозрюваного, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового слідства та суду, знаючи, що за вчинений злочин у відношенні нього може бути застосована реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі.
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного є запобігання спробам переховуватись від органів досудового слідства та суду, знаючи, що за вчинений злочин у відношенні нього може бути застосована реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі.
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини
Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Крім того, слідчий суддя враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Погоджуючись з прокурором, слідчий суддя виходить з того, що діючий Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (Нечипорук і Йонкало проти України, no. 42310/04, § 219, 21 квітня 2011 року).
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).
Вина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується зібраними по кримінальному провадженні доказами:
-показаннями потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 про вчинення злочинів за вищеописаних обставин, в тому числі про те, що злочинці покидали місце вчинення злочину на автомобілі;
-показами свідка ОСОБА_16 про обставини вчинення на нього нападу за вищеописаних обставин та про те, що злочинці покидали місце вчинення злочину на вказаному автомобілі;
-протоколами пред'явлення для впізнання потерпілим підозрюваних ОСОБА_17 і ОСОБА_18 , яких вони впізнали як осіб, які вчинили злочини за вищеописаних обставин.
-іншими матеріалами кримінального провадження.
З урахуванням конкретних обставин справи та практики ЄСПЛ, слідчий суддя вважає, що надані органом досудового розслідування до клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 докази, в своїй сукупності, на даній стадії досудового розслідування, вказують на обґрунтованість висунутої підозрюваному ОСОБА_6 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
Зважаючи на положення ч. 3 ст. 183 КПК України, приймаючи до уваги дані про особу підозрюваного, а саме, що підозрюваний є неповнолітнім, у нього наявні міцні соціальні зв'язки, є постійне місце проживання за яким він проживає разом із матір'ю, та зважаючи на його майновий стан, вважаю за необхідне визначати розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ОУВП - 21 УДДВП в Одеській області.
Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 мінімальних заробітних плат, тобто у сумі 110 240 (сто десять тисяч двісті сорок) гривень.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за підозрюваного; провадження по справі 1-кс/522/13453/16.
Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1)прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора в розумні строки;
2)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
3)утримуватись від спілкування із потерпілими, підозрюваними, свідками у даному кримінальному провадженні без дозволу слідчого або прокурора.
Роз'яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Строк дії ухвали слідчого судді становить 60 (шістдесят днів) і обчислюється з моменту оголошення ухвали слідчого судді, тобто з 12:55 години 18.07.2016 року.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 16.09.2016 року.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
18.07.2016