12 липня 2016 року м. Київ К/800/15722/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Моторного О.А.,
Суддів Борисенко І.В.,
Кошіля В.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Хорольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області
на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.01.2015
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2015
у справі № 816/5102/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігрейн-Агро"
до Хорольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.01.2015, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2015 позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Хорольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 19.08.2014 № 0000272200.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
В поданих запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем виїзної позапланової документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 по 31.03.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 по 31.03.2014 складений акт перевірки від 28.07.2014 №265/22/31818075, яким встановлено порушення позивачем пп. 209.1, пп. 209.6 ст. 209 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість загальної (бюджетної) декларації на суму 855027,01 грн.; п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість спеціальної декларації сільгосптоваровиробника на суму 117807,54 грн.
На підставі акта перевірки, 19.08.2014 відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000272200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1046549,06 грн. в тому числі за основним платежем в розмірі 837239,25 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 209309,81 грн.
Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням - рішенням, позивач оскаржив його шляхом подання скарги до ГУ Міндоходів у Полтавській області. Разом із скаргою позивачем були подані додаткові документи, які не були дослідженні під час проведення перевірки, у зв'язку із чим, ГУ Міндоходів у Полтавській області, на підставі підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, призначено позапланову документальну перевірку ТОВ «Юнігрейн-Агро», за результатами якої складено акт №338/22/318180.
Як вбачається, збільшуючи позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1046549,06 грн. податковий орган виходив з того, що в ході перевірки встановлено неправомірне віднесення до декларації спеціального режиму оподаткування операцій в частині реалізації молока отриманого з великої рогатої худоби, належність якого підприємством не підтверджується, тобто не є продукцією власного виробництва; до перевірки в паперовому вигляді подано накладну від 25.04.2012 №1081, підписану особою ОСОБА_2, а зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних із зазначенням особи, яка склала податкову накладну - ОСОБА_3.
Скасовуючи спірне податкове повідомлення-рішення, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до п. 209.1. ст. 209 Податкового кодексу України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.
Пунктом 209.6. статті 209 Податкового кодексу України передбачено, що сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно. Ця норма діє з урахуванням того, що: для новоутвореного сільськогосподарського підприємства, зареєстрованого як суб'єкт господарювання, який провадить господарську діяльність менше ніж 12 календарних місяців, така питома вага сільськогосподарських товарів/послуг розраховується за наслідками кожного окремого звітного податкового періоду; з метою розрахунку такої питомої ваги до складу основної діяльності сільськогосподарського підприємства не включаються оподатковувані операції з постачання основних фондів, що перебували у складі його основних фондів не менше ніж 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, якщо такі операції не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності.
Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємствам на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей ( абз. 1 п. 209.2. ст. 209 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів /послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Як встановлено судами та підтверджено матеріалами справи, у жовтні 2013 року - березні 2014 року ТОВ «Юнігрейн-Агро» здійснювало реалізацію молока ТОВ «Клуб Сиру» на загальну суму 3306473,07 грн. в тому числі податок на додану вартість - 551078,86 грн.
27.09.2013 між ТОВ «Клуб Сиру» та ТОВ «Юнігрейн-Агро» укладено договір поставки молока №14109/134, на підтвердження виконання вимог якого позивачем надано видаткові та податкові накладні, виписку по рахунку та реєстр виданих та отриманих податкових накладних.
У березні 2014 року ТОВ «Юнігрейн-Агро» здійснювало реалізацію молока ТОВ «Охтирська молочна промислова компанія «Славія» на загальну суму 811052,40 грн. в тому числі податок на додану вартість 135175,40 грн.
03.03.2014 між ТОВ «Юнігрейн-Агро» та ТОВ «Охтирська молочна промислова компанія «Славія» укладено договір на поставку молока №522-М, на підтвердження виконання вимог якого позивачем надано видаткові та податкові накладні, виписку по рахунку та реєстр виданих та отриманих податкових накладних.
У жовтні 2013 року - березні 2014 року ТОВ «Юнігрейн-Агро» здійснювало реалізацію великої рогатої худоби ТОВ «Житомирський м'ясокомбінат», ТОВ «Кременчуцький м'ясокомбінат» та громадянам на загальну суму 199064,80 грн. в тому числі податок на додану вартість 33177,45 грн.
На підтвердження продажу великої рогатої худоби позивачем надано договори, видаткові та податкові накладні, виписку по рахунку та реєстр виданих та отриманих податкових накладних.
Крім того, судами встановлено, що право власності на велику рогату худобу перейшло позивачу від Приватного сільськогосподарського підприємства «Колос» у зв'язку із приєднанням останнього до ТОВ «Юнігрейн-Агро», у зв'язку із чим 04.10.2013 затверджено передавальний акт за яким все майно, усі права та зобов'язання перейшли до позивача.
Відповідно до додатку 7 до передавального акту, «Розшифровка до статті передавального акту «Поточні біологічні активи» (110) станом на 04.10.2013 ПСП «Колос» мало бугайців 0-2 кількістю 31 голів, нетелі 64 голів, телиць парувального віку 64 голів, теличок 0-2 місяці 44 голів, теличок 3-5 місяців 29 голів, теличок 6-12 міс. 63 голів, які перейшли у власність ТОВ «Юнігрейн-Агро» та відображені в рахунку 212 «Поточні біологічні активи тваринництва».
Щодо тверджень податкового органу про те, що записи про переміщення великої рогатої худоби зроблені до видачі паспортів, що фактично при дотриманні послідовності записів не є можливим, то судами вірно зазначено наступне.
Відповідно до п. 1.4. Положення про ідентифікацію і реєстрацію великої рогатої худоби, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 17.09.2003 №342 ідентифікація і реєстрація великої рогатої худоби запроваджується, зокрема, з метою підтвердження права власності на тварин.
Згідно з п. 1.5 вказаного Положення паспорт великої рогатої худоби - документ, що містить дані стосовно тварини, її переміщення, власників/утримувачів, місцезнаходження, засвідчує дані стосовно ветеринарно-санітарного стану господарства, де перебуває тварина, факт проведення вакцинацій, діагностичних досліджень і профілактичних обробок та є супровідним документом при будь-якому переміщенні тварини.
При цьому, судовим розглядом встановлено, що у позивача наявні паспорта великої рогатої худоби та ветеринарні картки.
Разом з тим, в паспортах LD201903, LD 201902, LD 201898, LC528860, LC528861, LC528858, LC528857, LC528874, LC528863, LC528870, LC528875, LC528873, LC528869, LC528866, LC528838, LC528838, LC528837, LC528844, LC528839, LC528840, LC528842, LC528834, LC528826, LC528833, LC528820, LC528821, LC528876 дата видачі паспорта вказана пізніша ніж дата переміщення великої рогатої худоби.
Як встановлено судами, відповідні записи проведені у зв'язку із тим, що оскільки тварини народилися до складання передавального акту, необхідно було зазначити від кого і кому було здійснено їх переміщення.
Також, слід зазначити, що контролюючим органом не встановлено реалізацію позивачем сільськогосподарської продукції саме від великої рогатої худоби, зазначеної у вказаних паспортах.
Крім того, як встановлено судами та підтверджено матеріалами справи, 27.12.2011 між Публічним акціонерним товариство «Лебединський насіннєвий завод» та ТОВ «Юнігрейн-Агро» укладено договір №2є088 купівлі-продажу товару, на виконання умов якого позивачем отримано від вказаного контрагента товар - насіння цукрових буряків Леопард кількістю 483 п.од. на загальну суму 293910,33 грн. без податку на додану вартість та насіння цукрових буряків імпакт кількістю 485 п.од. на загальну суму 295127,35 грн. без податку на додану вартість.
За наслідками здійснення господарської операції із ПАТ «Лебединський насіннєвий завод» останнім виписано позивачу: видаткову накладну - від 25 квітня 2012 року №958 та податкову накладну - від 25 квітня 2012 року №1081. Відповідно до витягу з Єдиного реєстру податкових накладних №15102048 вищевказана податкова накладна внесена до реєстру.
Факт транспортування придбаного позивачем товару підтверджується наявною у матеріалах справи товарно-транспортною накладною від 25 квітня 2012 року №Р958.
Зазначений товар відображено в складській книзі і проведено по рахунку 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення» та в подальшому відпущено у виробництво, що підтверджується лімітно-забірними картками і актами по витратах насіння та садильного матеріалу
З урахуванням того, що матеріалами справи повною мірою підтверджено формування позивачем податкового кредиту, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 19.08.2014 № 0000272200.
Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів, не встановлено.
Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Хорольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області - відхилити.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.01.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2015 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний
Судді(підпис) І.В. Борисенко
(підпис) В.В. Кошіль