14 липня 2016 року м. Київ К/800/18838/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Головчук С.В., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області, Головного управління Національної поліції України у Тернопільській області про скасування наказу та поновлення на роботі,
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області 09 липня 2016 року подало касаційну скаргу з пропуском строку касаційного оскарження.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку, скаржник посилається на те, що копія оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції надійшла на його адресу 20 червня 2016 року, що підтверджується штемпелем вхідної кореспонденції.
Проте, зазначені мотиви пропуску строку касаційного оскарження не можна визнати поважними, враховуючи наступне.
Частиною 2 статті 214 КАС України встановлено, що касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Згідно з частиною 3 статті 167 КАС України особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох днів з дня його ухвалення чи складення у повному обсязі або у разі їх звернення вручаються під розписку безпосередньо в суді. Якщо копія рішення надіслана представникові, то вважається, що вона надіслана й особі, яку він представляє.
Із матеріалів касаційної скарги видно, що судом апеляційної інстанції справу розглянуто у відкритому судовому засіданні 31 травня 2016 року, повний текст ухвали апеляційного суду виготовлено 06 червня 2016 року і надіслано відповідачу 07 червня 2016 року.
Враховуючи те, що копію ухвали суду апеляційної інстанції отримано відповідачем 20 червня 2016 року, останній мав достатньо часу в межах строків (з урахуванням вихідних днів 26, 27, 28 червня) до 29 червня 2016 року оскаржити судове рішення.
Отже, скаржнику слід вказати інші поважні причини, що перешкоджали йому подати касаційну скаргу в межах строків, встановлених частиною 2 статті 214 КАС України.
Крім того, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: до неї не додано документ про сплату судового збору або документ, який би підтверджував наявність пільг щодо сплати такого збору.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року.
Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» встановлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1378,00 гривень.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції чинній на час звернення позивача до суду, за подання до адміністративного суду позову розмір судового збору за вимоги немайнового характеру складав 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно із підпунктом 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду розмір судового збору складає 120 % ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви. Отже, розмір судового збору за подання касаційної скарги складає 661,44 грн.
Скаржник заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору, посилаючись на стислі строки подачі касаційної скарги.
Розглянувши клопотання, вважаю, що воно задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Враховуючи те, що зазначені скаржником обставини не свідчать про відсутність у нього коштів необґрунтовані та не підтверджені відповідними доказами, а інших доказів щодо неможливості сплатити судовий збір відповідач суду не надав, підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги - відсутні.
За таких обставин, у відповідності з частиною третьою ст. 214 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, згідно з якими вона підлягає залишенню без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Відмовити у задоволенні клопотання Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області про відстрочення сплати судового збору.
2. Касаційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області залишити без руху.
3. Надати Управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області строк тридцять днів з моменту отримання ухвали для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
4. Повідомити Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області про необхідність сплати судового збору в розмірі 661,44 грн за реквізитами: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р-ні, рахунок отримувача: 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету: 22030105 «Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)», та надання до суду оригіналу документу про його сплату.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Головчук