12 липня 2016 року м. Київ К/800/10206/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Кошіля В.В.
Суддів Борисенко І.В.
Моторного О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2015
та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2014
у справі № 804/2463/14
за позовом Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
до Державного підприємства «Хлібна база № 73» Державного комітету з державного матеріального резерву
третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області
про стягнення заборгованості по бюджетній позичці та пені
Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась до суду з позовом про стягнення з Державного підприємства «Хлібна база № 73» Державного комітету з державного матеріального резерву заборгованості з бюджетної позички та пені у розмірі 919 744,78 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2014, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2015, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що дану позовну заяву подано на виконання подання управління Державного казначейства у Нікопольському районі ГУ ДКУ у Дніпропетровській області № 2 від 25.05.2010, № 3 від 25.05.2010, № 4 від 25.05.2010, № 9 від 08.04.2011, № 10 від 08.04.2011, № 11 від 08.04.2011 щодо стягнення з відповідача заборгованості по бюджетній позичці та пені.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Згідно з ч. 1 підр. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що погашення простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою 9 розділу II цього Кодексу.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 № 174 «Питання обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993 - 1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості» прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками / фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою / фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку за встановленою згідно з додатком 1 формою.
Згідно з ч. 9 ст. 17 Бюджетного кодексу України прострочена заборгованість суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб'єкта господарювання органами доходів і зборів, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання. Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) не поширюється.
Відповідно до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Таким чином, прострочена заборгованість за державними позичками, які надавались суб'єктам господарювання органами Міністерства фінансів у 1993-1998 роках, стягується із нарахуванням пені органами державної податкової служби в порядку для стягнення податкової заборгованості, що визначений Податковим кодексом України, у тому числі шляхом направлення податкової вимоги без урахування строків позовної давності.
Однак, як встановлено судами попередніх інстанцій Нікопольська ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області не надала доказів направлення на адресу відповідача податкових вимог на суми простроченої заборгованості, хоча відповідно до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України лише невиконання відповідачем умов податкових вимог протягом 60 днів з дня їх отримання давало податковому органу право на звернення з такими позовними вимогами.
Тобто, судами обох інстанцій вірно зазначено, що подання даного позову здійснено податковим органом передчасно, оскільки не дотримано визначеної Податковим кодексом України процедури, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог є вірним, а касаційна скарга позивача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2015 та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2014 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий В.В. Кошіль
Судді І.В. Борисенко
О.А. Моторний