12 липня 2016 року м. Київ К/800/9176/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Кошіля В.В.
Суддів Борисенко І.В.
Моторного О.А.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчуцький елеватор»
на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2015
та постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.11.2014
у справі № 816/4085/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчуцький елеватор»
до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кременчуцький елеватор» звернулось до суду з позовом про визнання неправомірними дій Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області щодо внесення змін до електронних баз, в тому числі Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України в частині коригування податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача по деклараціях за березень 2012 року, листопад 2012 року, лютий-червень 2013 року, жовтень 2013 року всього на суму 799 740 грн.; зобов'язання відповідача виключити з інформаційних електронних баз, в тому числі з Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України коригування податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача по деклараціях за березень 2012 року, листопад 2012 року, лютий-червень 2013 року, жовтень 2013 року всього на суму 799 740 грн., внесених на підставі акту відповідача від 07.02.2014 № 339/16-03-22-02-12/33081783.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.11.2014, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2015, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Відповідач в запереченнях на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, як законні та обґрунтовані.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, в період з 27.01 по 31.01.2014 на підставі наказу Кременчуцької ОДПІ від 27.01.2014 № 295 головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Кременчуцький елеватор» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам із ТОВ ТФ «Форт 2» за березень 2012 року, ТОВ «Агрофірма Сокольське» за листопад 2012 року, ТОВ «Мінагроцентр» за березень, червень, жовтень 2013 року, ТОВ Фірма «САІ» ЛТД за лютий 2013 року.
07.02.2014 за результатами вказаної перевірки Кременчуцькою ОДПІ був складений акт № 339/16-03-22-02-12/33081783 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Кременчуцький елеватор» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ ТФ «Форт 2» за березень 2012 року, ТОВ «Агрофірма Сокольське» за листопад 2012 року, ТОВ «Мінагроцентр» за березень, червень, жовтень 2013 року, ТОВ Фірма «САІ» ЛТД за лютий 2013 року, в якому зафіксовано порушення: п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Кременчуцький елеватор» завищено суму податкових зобов'язань в періоді, що перевірявся на загальну суму 799 740 грн., у т.ч. в березні 2012 року в розмірі 58 320 грн., в листопаді 2012 року в розмірі 238 857 грн., в лютому 2013 року в розмірі 36 270 грн., в березні 2013 року в розмірі 77 790 грн., в квітні 2013 року в розмірі 148 935 грн., в травні 2013 року в розмірі 85 477 грн., в червні 2013 року в розмірі 24 585 грн. та в жовтні 2013 року в розмірі 129 506 грн.; п. п. 198.1-198.4, 198.6 ст. 198, п. п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 799 740 грн., у т.ч. в березні 2012 року в розмірі 58 320 грн., в листопаді 2012 року в розмірі 238 857 грн., в лютому 2013 року в розмірі 36 270 грн., в березні 2013 року в розмірі 77 790 грн., в квітні 2013 року в розмірі 148 935 грн., в травні 2013 року в розмірі 85 477 грн., в червні 2013 року в розмірі 24 585 грн. та в жовтні 2013 року в розмірі 129 506 грн.
За результатами даної перевірки податкові повідомлення-рішення не приймалися.
Вважаючи, що на підставі висновків вказаного акту перевірки відповідачем внесено зміни до інформаційних електронних баз, у тому числі до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, в частині коригування податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача по деклараціях за березень 2012 року, листопад 2012 року, лютий-червень 2013 року, жовтень 2013 року всього на суму 799 740 грн., позивач звернувся до суду з даним позовом про оскарження таких дій Кременчуцької ОДПІ та зобов'язання відповідача виключити з інформаційних електронних баз коригування податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача, внесені на підставі акту відповідача від 07.02.2014 № 339/16-03-22-02-12/33081783.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що згідно витягів з ІС «Податковий блок», в ній наявні як дані, задекларовані платником ТОВ «Кременчуцький елеватор» у додатку 5 до декларацій з ПДВ «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» так і дані, внесені на підставі акту позапланової виїзної документальної перевірки від 07.02.2014 № 339/16-03-22-02/12/33081783; фактичного коригування показників податкової звітності позивача на підставі акту від 07.02.2014 № 339/16-03-22-02/12/33081783 не відбулось; включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку; для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії податкового органу зі здійснення такого контролю не визнані протиправними у встановленому законом порядку.
Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України.
Згідно з п. 61.1 ст. 61 зазначеного Кодексу податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України).
Відповідно до ст. 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з приписами пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
За правилом п. 86.1 ст. 86 зазначеного Кодексу результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати. У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
Відповідно до ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.
Наведені норми свідчать, що способом здійснення податкового контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів, інформація, зібрана відповідно до норм податкового законодавства може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів, а висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій податкових інспекторів та не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Дії контролюючого органу щодо внесення до ІС «Податковий блок» змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.
Дії контролюючого органу щодо внесення до бази автоматизованої системи Державної фіскальної служби України інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.
Тобто, включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку, про що було вірно зазначено судами попередніх інстанцій.
За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог є вірним, а касаційна скарга позивача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчуцький елеватор» відхилити.
Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2015 та постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.11.2014 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий В.В. Кошіль
Судді І.В. Борисенко
О.А. Моторний