"12" липня 2016 р. м. Київ К/800/12309/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Кошіля В.В.
Суддів Борисенко І.В.
Моторного О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства «АТТ-Магнит»
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2015
у справі № 826/15094/14
за позовом Приватного підприємства «АТТ-Магнит»
до Державної фіскальної служби України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії
Приватне підприємство «АТТ-Магнит» звернулось до суду з позовом, з урахуванням уточнень позовних вимог, про визнання протиправними дій (бездіяльності) щодо відмови в прийнятті у реєстрації податкової накладної від 09.09.2014 № 110, яка була направлена як електронний документ для внесення до Єдиного реєстру податкових накладних; зобов'язання відповідача розблокувати подачу звітності в електронному вигляді ПП «АТТ-Магнит»; зобов'язання відповідача прийняти податкову накладну зареєстрованою датою (операційним днем) направлення її як електронного документу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2014 позов задоволено частково; визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови в прийнятті у реєстрації податкової накладної від 09.09.2014 № 110; зобов'язано Державну фіскальну службу в Україні вважати прийнятою та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних 18.09.2014 податкову накладну від 09.09.2014 № 110; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2015 скасовано постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийнято в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено; в іншій частині постанову суду першої інстанції - залишено без змін.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Відповідач в запереченнях на касаційну скаргу просить відмовити в її задоволенні та залишити без змін оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції, як законне та обґрунтоване.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 11.06.2014 ПП «АТТ-Магнит» зареєстровано відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Подільського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві як юридична особа; також підприємство перебуває на податковому обліку в ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та має статус платника податку на додану вартість.
Між Державною податковою інспекцією у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та ПП «АТТ-Магнит» укладено договір про визнання електронних документів від 22.06.2014 № 220620141, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до податкового органу засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.
У зв'язку із цим, 18.09.2014 позивачем засобами електронного зв'язку подано до контролюючого органу податкову накладну від 09.09.2014 № 110.
Також, в судовому порядку встановлено, що ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві листом від 11.09.2014 № 8464/10/26-56-10-05 повідомило позивача щодо розірвання договору про визнання електронних документів від 22.06.2014 № 220620141 з посиланням на п. 4 розділу 6 договору, згідно якого відповідач має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифікату (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації; також в листі зазначено, що станом на 11.09.2014 підприємство має стан « 9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.
За результатами обробки отриманої від ПП «АТТ-Магнит» засобами електронного зв'язку податкової накладної від 09.09.2014 № 110, відповідачем шляхом направлення квитанції від 18.09.2014 № 1 повідомлено позивача про не прийняття вказаного документа, оскільки для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті з посиланням на можливість відсутності договору з МДЗУ.
Вважаючи відмову у прийнятті податкової накладної від 09.09.2014 № 110 необґрунтованою, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наявні протиправні дії з боку відповідача щодо відмови в прийнятті у реєстрації податкової накладної від 09.09.2014 № 110; в частині відмови в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції зазначив, що Кодекс адміністративного судочинства України не містить положень, як б давали позивачу право звертатись до суду з вимогою щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити в інтересах позивача певні дії, спрямовані на захист прав, порушення яких на момент постановлення судового рішення не відбулося.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та відмовляючи в цій частині позовних вимог, апеляційний адміністративний суд мотивував своє рішення тим, що відповідачем було розірвано договір в односторонньому порядку від 22.06.2014 № 220620141, укладений між ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та позивачем про визнання електронних документів; укладення з територіальним органом Міндоходів договору про визнання електронних документів надає платнику податків можливість, а не зобов'язує його подавати до контролюючого органу податкові документи у електронному вигляді, якщо інше не передбачено законом; оскільки 11.09.2014 ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було розірвано договір з ПП «АТТ-Магнит» від 22.06.2014 № 220620141 про визнання електронних документів, то податкова накладна від 09.09.2014 № 110 була правомірно не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки остання була скерована засобами електронного зв'язку.
Однак, суд касаційної інстанції вважає судове рішення апеляційного адміністративного суду необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм процесуального права, з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 195 зазначеного Кодексу суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу; суд апеляційної інстанції може встановити нові обставини, якщо вони не встановлювалися судом першої інстанції у зв'язку із неправильним застосуванням норм матеріального права.
В даному випадку судом апеляційної інстанції не було прийнято до уваги посилань ПП «АТТ-Магнит» та не досліджено наявності факту оскарження в судовому порядку позивачем дій відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 22.06.2014 № 22060141; не досліджено питання наявності судових рішень, які набрали законної сили, по такій справі.
Відповідно до п. 1 розд. ІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за № 320/15011, платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.
Тобто наявність укладеного договору про визнання електронних документів між платником та контролюючим органом за формою та змістом, наведеним в додатку 1 до названої Інструкції, є обов'язковою передумовою виникнення у платника права подавати податкові документи в електронній формі до органу державної податкової служби, якому кореспондує обов'язок такого органу прийняти відповідні документи.
У випадку розірвання договору припиняються зобов'язання сторін, які встановлені таким договором; водночас установлена судовим рішенням незаконність розірвання договору одним з його учасників виключає можливість визнання такого розірвання як юридичного факту, що припиняє права та обов'язки сторін договору. Адже у такому разі рішення (дія) контролюючого органу про розірвання договору не породжує будь-яких правових наслідків в силу його (її) протиправності незалежно від дати набрання законної сили судовим рішенням.
Вищевказані обставини виключають можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та правової оцінки обставин справи.
Згідно з ч. ч. 2, 4 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи; справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом.
Таким чином, суд касаційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2015 та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Приватного підприємства «АТТ-Магнит» задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2015 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до Київського апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 6 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.В. Кошіль
Судді І.В. Борисенко
О.А. Моторний