05 липня 2016 року м. Київ К/800/17949/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Н.В. Васильченко,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 04 лютого 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2016 року у справі № 760/1110/16-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Солом'янському районі м. Києва про визнання неправомірними і скасування рішень відповідача від 19.01.2013 року, притягнення посадових осіб УПФУ в Солом'янському районі м. Києва до відповідальності та відшкодування матеріальних збитків і моральної шкоди, завданих їх діями, -
ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Солом'янського районного суду м.Києва від 04 лютого 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2016 року у справі № 760/1110/16-а.
Відповідно до ст. 211 КАС України Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження. Підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 4, 5 ч.2 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції. Зазначеної інформації у касаційній скарзі не вказано.
До касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.
Враховуючи наведене, касаційна скарга не відповідає вимогам ст. 213 КАС України, тому вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу терміну для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 213, 214, 108 КАС України,-
Касаційну скаргу залишити без руху та надати скаржнику термін для усунення недоліків до 10 серпня 2016 року.
Недоліки можуть бути усунені шляхом обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Вищого адміністративного суду
України Н.В. Васильченко