Справа: № 728/1278/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Костенко О.Ф. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.
12 липня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Глущенко Я.Б.,
суддів Пилипенко О.Є., Шелест С.Б.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Бахмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Бахмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 30 травня 2016 року,
ОСОБА_2 звернувся у суд із позовом до Бахмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України, в якому просив визнати протиправними дії та рішення відповідача (протокол №1 від 29 лютого 2016 року) про відмову в проведенні йому перерахунку пенсії за вислугу років та зобов'язати провести перерахунок пенсії, починаючи з 01 грудня 2015 року, згідно статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 04 вересня 2008 року), на підставі довідки прокуратури Чернігівської області від 03 лютого 2016 року №18-89, в розмірі 90% від суми заробітку за відповідною посадою без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити заборгованість, що виникла на день такого перерахунку, з урахуванням раніше проведених виплат.
Постановою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 30 травня 2016 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії відповідача щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку розміру пенсії за вислугою років згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013. Зобов'язано територіальний орган Пенсійного фонду України перерахувати позивачу пенсію у відповідності до ст. 50-1 Закону України «Про Прокуратуру» (у редакції, що діяла станом на дату призначення пенсії), у розмірі 90% від місячного заробітку, зазначеного у довідці, виданій прокуратурою Чернігівської області від 03 лютого 2016 року № 18-89, без обмеження її максимального розміру, відповідно до вказаної постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 01 січня 2016 року. У решті позову відмовлено.
Не погоджуючись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення - про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з таких підстав.
Задовольняючи частково позов, місцевий суд дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії у зв'язку із установленням Кабінетом Міністрів України підвищення заробітної плати працівникам установ, закладів та організацій галузей бюджетної сфери, а тому відмова у такому перерахунку є протиправною.
З таким висновком суду не можна не погодитися.
Колегією суддів установлено, що ОСОБА_2 є пенсіонером, перебуває на пенсійному обліку в Бахмацькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України, починаючи з 26 січня 2010 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру», розраховану виходячи із 90% заробітної плати, з якої сплачено страхові внески.
До призначення пенсії позивач займав посаду прокурора Бахмацького району Чернігівської області.
Відповідно до підпункту 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» підвищено на 25% посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців, розміри яких затверджено, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», в тому числі прокурора районної прокуратури.
24 лютого 2016 року позивач звернувся до Бахмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії, з урахуванням довідки прокуратури Чернігівської області від 03 лютого 2016 року №18-89 про заробітну плату, у зв'язку із підвищенням розміру заробітної плати працюючих прокурорів.
Однак, територіальний орган Пенсійного фонду України відмовив позивачу в такому перерахунку.
Відмова мотивована тим, що у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, його прикінцевими положеннями передбачено, що Законом України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII (з наступними змінами і доповненнями) втратив чинність, крім деяких положень, зокрема, частини третьої, шостої та одинадцятої статті 50-1, тому частина вісімнадцята цієї статті, яка регулювала питання проведення перерахунку призначених пенсій працівника прокуратури втратила чинність. Крім того, відповідач посилається на те, що частиною двадцятою статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, яким не видано жодного нормативно-правового акту, який би встановлював умови та порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
Обговорюючи правомірність такої відмови, колегія суддів зазначає наступне.
Приписи частин дванадцятої, сімнадцятої статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII, які були чинними на момент призначення позивачу пенсії, передбачали, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Таким чином, станом на момент призначення позивачу пенсії законодавством було встановлено право осіб, яким призначена пенсія згідно Закону України «Про прокуратуру», на її перерахунок у разі підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
Положеннями частин тринадцятої, двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, який набрав чинності 15 липня 2015 року, які діяли на час звернення позивача за перерахунком пенсії, передбачено, що пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
На час спірних правовідносин зазначені умови і порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не визначено.
Отже, чинним на момент звернення позивача до уповноваженого органу (територіального органу Пенсійного фонду України) законодавством передбачено можливість перерахунку раніше призначених пенсій, а відтак встановлене право особи, яка отримує відповідно до законодавства про прокуратуру пенсію за вислугу років, на її перерахунок за певних умов та в порядку, які на даний час Урядом України не визначені.
Колегія суддів звертає увагу на те, що норми статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII, які безпосередньо визначали умови перерахунку пенсії, були виключені із цього Закону, а питання визначення умов та порядку перерахунку таких пенсій віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України - з набранням чинності Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року №76-VIII (набрав чинності 01 січня 2015 року).
Пунктом 16 розділу III «Прикінцеві положення» цього Закону зобов'язано Кабінет Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом, тобто до кінця січня 2015 року, забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону.
За таких обставин, на час спірних правовідносин позивач мав право на перерахунок пенсії відповідно до умов та в порядку, які повинні були бути визначені Кабінетом Міністрів України із січня 2015 року, однак не прийняті ані до моменту його звернення за перерахунком пенсії (лютий 2016 року), ані дотепер, що призвело до оспорюваної відмови у такому перерахунку.
За таких обставин, маючи відповідне право, проте перебуваючи в стані невизначеності внаслідок тривалої бездіяльності компетентного органу, заявник не може його реалізувати.
Ураховуючи висновки, викладені у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26 вересня 2014 року, наведені вище обставини розцінюються колегією суддів як невиправдане втручання у право заявника.
Оскільки Кабінетом Міністрів України не вжито заходів на реалізацію вищенаведеної норми, виходячи із приписів частини першої статті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, та статті 22, згідно з якою закріплені Конституцією України права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції в тому, що позивач має право на перерахунок пенсії у зв'язку із прийняттям постанови Кабінетом Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», на підставі довідки прокуратури Чернігівської області від 03 лютого 2016 року № 18-89, і що при такому перерахунку мають застосовуватися норми, що визначали умови та порядок перерахунку пенсії, які діяли на момент її призначення позивачу.
При цьому, колегія суддів наголошує, що до перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Відтак, зміни, внесені до Закону України «Про прокуратуру» після призначення позивачу пенсії, в частині зменшення відсоткового розміру заробітної плати, з якого обчислюється розмір пенсії, стосуються порядку призначення пенсії, а не перерахунку вже призначеної. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду України, висловленими, зокрема, в постановах від 10 грудня 2013 року №21-348а13 та від 17 грудня 2013 року №21-445а13.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 та від 20.03.2002 № 5-рп/2002).
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема, працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відповідач неправомірно відмовив позивачу в перерахунку пенсії у відповідності до статті 50-1 Закону України «Про Прокуратуру» (у редакції, що діяла станом на дату призначення пенсії), у розмірі 90% від місячного заробітку, зазначеного у довідці, виданій прокуратурою Чернігівської області від 03 лютого 2016 року № 18-89, без обмеження її максимального розміру, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Тому, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову місцевого суду слід залишити без змін на підставі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України.
Як убачається із матеріалів справи, при поданні апеляційної скарги відповідачем не було надано доказів сплати судового збору.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2016 року скаржнику відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення апеляційним судом.
Оскільки станом на момент вирішення справи доказів відповідної сплати судового збору апелянтом суду не надано, відповідно до статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача.
З урахуванням положень Закону України «Про судовий збір», з відповідача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 110% від ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру, яка становить 606,32 грн.
Керуючись ст.ст. 88, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Бахмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України залишити без задоволення.
Постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 30 травня 2016 року залишити без змін.
Стягнути з Бахмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України (код платника (код за ЄДРПОУ) - 40378227; адреса платника: вул. Пушкіна, 2, м. Бахмач, Чернігівська область, 16500) на користь спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - ГУДКСУ у м. Києві; код банку отримувача (МФО) - 820019; рахунок отримуавача - 31211206781007; код класифікації доходів бюджету - 22030101) судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 606 (шістсот шість) грн, 32 (тридцять дві) коп.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко
суддя О.Є. Пилипенко
суддяС.Б. Шелест
Головуючий суддя Глущенко Я.Б.
Судді: Шелест С.Б.
Пилипенко О.Є.