Справа: № 744/330/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Попович В.В. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.
Іменем України
15 червня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Гром Л.М.
Глущенко Я.Б.
за участю секретаря судового засідання: Строй Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві, у порядку ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційну скаргу відповідача -Новгород - Сіверського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області на постанову Семенівського районного суду Чернігівської області від 22 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Новгород - Сіверського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області про визнання неправомірними рішень та зобов'язання вчинити дії,
У квітні 2016 року позивач, ОСОБА_3, звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просила:
- визнати неправомірним рішення Новгород - Сіверського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області №115613 від 14 квітня 2016 року про відмову у перерахунку пенсії;
- зобов'язати Новгород - Сіверське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області здійснити перерахунок пенсії, призначеної відповідно до ст.. 37-1 Закону України «Про державну службу» у редакції, чинній на день призначення пенсії та постанови Кабінету Міністрів України №865 від 31 травня 2000 року (у редакції, чинній на дату призначення пенсії) з 01 грудня 2015 року без встановлення будь-якого строку та обмеження у часі у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1013 від 09 грудня 2015 року, з розрахунку 82% суми заробітної плати на посаді начальника відділу фінансово-господарського забезпечення Семенівської районної державної адміністрації з 01 грудня 2015 року, включивши складові заробітної плати на підставі довідки Семенівської районної державної адміністрації №05-29/13 від 13 квітня 2016 року.
Постановою Семенівського районного суду Чернігівської області від 22 квітня 2016 року адміністративний позов - задоволено частково:
визнано неправомірною відмову Новгород - Сіверського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області №115613 від 14 квітня 2016 року у перерахунку пенсії ОСОБА_3;
зобов'язано Новгород - Сіверське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області провести з 01 квітня 2016 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3, призначеної у розмірі 82% заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі на посаді начальника відділу фінансово-господарського забезпечення райдержадміністрації, з урахуванням довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям №05-29/13 від 13 квітня 2016 року, виданої Семенівською районною державною адміністрацією.
у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову - відмовити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що постанова суду першої інстанції була прийнята з порушенням норм матеріального та процесуально права, із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно зі ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Згідно з ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач працювала на державній службі і має стаж державної служби повних 12 років.
23 березня 2009 року, відповідно до ст.. 37-1 Закону України «Про Державну службу», управлінням Новгород-Сіверського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Чернігівської області позивачу довічно призначено пенсію державного службовця у розмірі 82% заробітної плати.
13 квітня 2016 року позивач звернулась до Новгород-Сіверського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області із заявою про перерахунок пенсії з підстав зростання з 01 грудня 2015 року заробітної плати працюючих державних службовців в зв'язку з підвищенням заробітної плати та розміру посадового окладу працюючим державним службовцям.
14 квітня 2016 року відповідачем прийнято рішення №11561, яким позивачу відмовлено у перерахунку пенсії з посиланням на те, що з 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року №76-VIII, згідно з п.2 ч.11 якого положення ст.37-1 Закону України «Про державну службу» змінено.
Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом.
Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 8, ч.1 ст.58 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09 лютого 1999 року N 1-рп/99, за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Отже, у спірних правовідносинах повинні застосовуватись положення ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» (у редакції,що була чинна на момент призначення пенсії позивачу), ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що посилання відповідача на пункт 5 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII, згідно якого у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про державну службу», є неприйнятним, оскільки, що зазначена норма стосується призначення, а не перерахунку вже призначених пенсій.
Згідно з п.3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09 грудня 2015 року №1013, посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців, розміри яких затверджені, зокрема, додатками постанови Кабінету Міністрів України №268 підвищуються на 25%.
Відповідно до п.п. 2 п. 6 Порядку та умов визначення заробітної плати для обчислення пенсії державного службовця, затвердженихПостановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2013 року № 426, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку відповідно до рішень його Правління) або у зв'язку із зміною мінімальної заробітної плати заробітна плата для перерахунку пенсії, призначеної у тому числі до набрання чинності Законом, визначається в такому порядку:
2) іншим пенсіонерам - на підставі поданої заяви та необхідних документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати державного службовця, який займає посаду державної служби відповідної підгрупи та рангу за останньою посадою державної служби, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.
При цьому: посадовий оклад, надбавка за ранг або кваліфікаційний клас, класний чин або спеціальне звання та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на момент виникнення права на перерахунок пенсії державного службовця, який займає посаду державної служби відповідної підгрупи та рангу за останньою посадою державної служби на момент призначення (перерахунку) пенсії;
премія, крім премій, зазначених у другому реченні цього абзацу, та інші надбавки враховуються в середніх розмірах, виплачених державному службовцю, який займає посаду державної служби за останньою посадою державної служби у тому державному органі, з якого особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. Премії до державних, професійних свят і ювілейних дат та грошова допомога, виплачені у місяці підвищення заробітної плати, враховуються в розмірі 1/12 середнього розміру таких виплат, виплачених державному службовцю, який займає посаду державної служби відповідної підгрупи та рангу за останньою посадою державної служби, з якої призначено (перераховано) пенсію.
Системний аналіз зазначених норм законодавства України дає підстави для висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії, призначеної у розмірі 82% заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі на посаді начальника відділу фінансово-господарського забезпечення райдержадміністрації, з урахуванням довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям №05-29/13 від 13 квітня 2016 року, виданої Семенівською районною державною адміністрацією.
Згідно зі ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа. Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Як вбачається з матеріалів справи, 13 квітня 2016 року позивач звернулась до відповідача із заявою про про перерахунок пенсії з підстав зростання з 01 грудня 2015 року заробітної плати працюючих державних службовців в зв'язку з підвищенням заробітної плати та розміру посадового окладу працюючим державним службовцям.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що перерахунок пенсії повинен здійснюватися з 01 квітня 2016 року.
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення адміністративного позову ОСОБА_3 до Новгород - Сіверського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області про визнання неправомірними рішень та зобов'язання вчинити дії.
Згідно з ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Приписами ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Новгород - Сіверського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області на постанову Семенівського районного суду Чернігівської області від 22 квітня 2016 року - залишити без задоволення.
Постанову Семенівського районного суду Чернігівської області від 22 квітня 2016 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 15.06.2016
Головуючий суддя Л.В.Бєлова
Судді Л.М. Гром,
Я.Б. Глущенко
Головуючий суддя Бєлова Л.В.
Судді: Гром Л.М.