04 липня 2016 рокусправа № 804/15123/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чумака С. Ю.,
суддів: Гімона М.М. Юрко І.В. ,
секретар судового засідання: Фірсік Д.Ю.,
за участю представника позивача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_3 управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 листопада 2015 року у справі № 804/15123/15 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо стягнення з ОСОБА_4 348,15 грн. - як плати вартості закордонного паспорту з безконтактним електронним носієм; 89,00 грн. - як плати за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон; 43,32 грн. - за проведену доплату за оформлення біометричного закордонного паспорту та послуги банку за проведення зазначених платежів в розмірі 15,00 грн.;
- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_4 в поверненні зайво сплачених ним коштів у розмірі 348,15 грн. - як плати вартості закордонного паспорту з безконтактним електронним носієм; 89,00 грн. - як плати за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон; 43,32 грн. - за проведену доплату за оформлення біометричного закордонного паспорту та послуги банку за проведення зазначених платежів в розмірі 15,00 грн.;
- зобов'язати відповідача вчинити дії щодо повернення ОСОБА_4 грошових коштів в загальному розмірі 495,47 грн. , які були зайво сплачені за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон та банківський послуг за перерахування коштів.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 листопада 2015 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії відповідача щодо стягнення з ОСОБА_4 391,47 грн. - як плати вартості закордонного паспорту з безконтактним електронним носієм; 89 гривень - як плати за оформлення та видачу паспорту громадянина України для виїзду за кордон. Визнано неправомірними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_4 в поверненні зайво сплачених коштів у розмірі 391,47 грн. - як плати вартості закордонного паспорту з безконтактним електронним носієм; 89 грн. - як плати за оформлення та видачу паспорту громадянина України для виїзду за кордон. Зобов'язано відповідача вчинити дії щодо повернення ОСОБА_4 грошових коштів в загальному розмірі 480,47 грн., які були зайво сплачені за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон та банківських послуг за перерахування коштів. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В частині відмови в позові постанову суду не оскаржено.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
8 квітня 2015 року ОСОБА_4 звернувся до Заводського РВ у м. Дніпродзержинську ГУ ДМС України в Дніпропетровській області із заявою щодо оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Одночасно позивачем подано заяву про надання платних послуг з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон (термін 10 днів) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2007 № 795 в редакції постанови КМУ від 26.10.2011 № 1098. з розміром плати 348,15 грн.
Того ж дня позивачем сплачено сплачено 348,15 грн. На рахунок ГУ ДМС України у Дніпропетровській області як плату за оформлення закордонного паспорту з безконтактним електронним носієм та 89 гривень на рахунок ТОВ «АГЕМА ГРУП» як плату за надання інформаційних послуг. (а.с. 8).
10 квітня 2016 року позивачем на рахунок ГУ ДМС України у Дніпропетровській області доплачено 43,32 грн за оформлення закордонного паспорту з безконтактним електронним носієм. (а.с. 8).
В травні 2015 року позивачем отримано біометричний закордонний паспорт.
14.08.2015 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення зайво сплачених коштів. В зазначеній вимозі ОСОБА_4 наполягав, що він був змушений за вимогою відповідача сплатити зайві кошти інакше останній відмовлявся приймати у нього документи на оформлення біометричного закордонного паспорту.
ОСОБА_3 управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області від 01.09.2015 року позивачу було повідомлено, що адміністративна послуга з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон передбачає видачу бланка, її замовник сплачує 391,47 грн., з яких: 87,15 грн. - плата за надання адміністративної послуги; 304,32 грн. - оплата витрат, пов'язаних з придбанням бланкової продукції з електронним чипом, 170 грн. - державне мито. (а.с. 5-7).
Позивач з відмовою у поверненні сплачених ним грошових коштів не погоджується, оскільки заяву про надання платних послуг подав на вимогу відповідача, який без такої заяви та оплати вказаних послуг відмовлявся приймати документи для оформлення закордонного паспорту.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з відсутності доказів щодо подання позивачем заяви про отримання платних послуг, а також, що відповідачем не доведено вартість бланку паспорту в розмірі 304,32 грн.
При вирішенні справи, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно до ст. 7 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" правила оформлення і видачі паспортів, їх тимчасового затримання та вилучення визначаються відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України і підлягають опублікуванню.
Відповідно до п. 22 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, його тимчасового затримання та вилучення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 152 від 07.05.2014 року для оформлення паспорта для виїзду за кордон особа подає:
1) заяву-анкету;
2) паспорт громадянина України (для осіб, що досягли шістнадцятирічного віку та постійно проживають в Україні);
3) свідоцтво про народження (у разі оформлення вперше паспорта для виїзду за кордон особі, що не досягла шістнадцятирічного віку);
4) відповідні документи, що підтверджують здійснення встановлених законодавством платежів, або оригінал і копію документа про звільнення від таких платежів;
5) заяву про відмову від внесення інформації (у тому числі відцифрованих відбитків пальців рук) до безконтактного електронного носія, що імплантований до паспорта для виїзду за кордон (у разі потреби). У разі оформлення паспорта особі, яка не досягла шістнадцятирічного віку, таку заяву від її імені подають батьки (якщо батьки не перебувають у шлюбі, - той з батьків, з ким проживає особа), усиновлювачі, опікуни, піклувальники або інші представники чи представники закладів, які виконують функції опікунів чи піклувальників над цією особою. Заява від другого з батьків не вимагається, якщо він є іноземцем або особою без громадянства;
6) у разі оформлення паспорта особі, що не досягла дванадцятирічного віку, або особі, яка не може пересуватись самостійно у зв'язку із тривалим розладом здоров'я, що підтверджується відповідною довідкою лікувального закладу, може бути подано дві кольорові фотокартки розміром 3,5 х 4,5 сантиметра та одну фотокартку розміром 10 х 15 сантиметрів для внесення відцифрованого зображення особи шляхом сканування.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адміністративні послуги» від 06.09.2012р. № 5203 адміністративна послуга це є результат здійснення владних повноважень суб'єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов'язків такої особи відповідно до закону.
Згідно ч. 4 ст. 9 вказаного Закону заява на отримання адміністративної послуги подається в письмовій чи усній формі.
Постановою Кабінету Міністрів України № 795 від 04.06.2007 року "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання" визначено перелік платних послуг, серед яких зазначено послугу за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон, вартість якої складає 87,15 грн. (пункт 27 Переліку).
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1098 затверджено Порядок надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг (далі - Порядок № 1098), пунктами 2 та 3 якої передбачає, що послуги надаються за письмовою заявою фізичних або юридичних осіб із зазначенням їх прізвища, імені, по батькові (найменування), місця реєстрації/проживання (місцезнаходження) та виду послуги, а також за постановою (ухвалою) суду в цивільних та господарських справах (далі - замовники). Оплата наданих послуг здійснюється шляхом перерахування замовником коштів через банки, відділення поштового зв'язку або програмно-технічні комплекси самообслуговування. Підтвердженням оплати послуг є платіжний документ (платіжне доручення, квитанція) з відміткою банку, відділення поштового зв'язку або коду проведеної операції.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 1098 у разі надання послуги, що передбачає видачу бланка або номерного знака, розмір плати за її надання визначається з урахуванням витрат, пов'язаних з придбанням відповідної продукції. Обсяг таких витрат визначається МВС.
Правовий аналіз вищевказаних норм Закону № 5203 та Порядку № 1098 свідчить про те, що платні послуги можуть бути надані лише за заявою особи, тобто за наявності у неї бажання отримати таку послугу.
Як зазначалось вище, частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що така заява позивачем не подавалась, проте жодних заходів для встановлення цих обставин судом не приймалось. Разом з тим, в судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги представником відповідача надано копію заяви ОСОБА_4 до підрозділу відповідача від 8 квітня 2015 року про надання платних послуг, а саме з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон (термін до 10 днів).
Представником позивача не заперечувалось, що позивачем така заява дійсно подавалась, проте її було написано на вимогу працівників відповідача за відсутності у нього бажання отримувати такі послуги. При цьому йому було повідомлено про неприйняття документів для оформлення закордонного паспорту у випадку неподання такої заяви та неоплати відповідних платежів.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, по позивачем жодних доказів на підтвердження вказаних вище доводів суду не надано.
Зокрема такими доказами могли бути подання письмової заяви відповідачу про небажання отримувати платні послуги, незгодою з ними та вимогою прийняти документи, оформити та видати паспорт без оплати ним платних послуг або заяви про оскарження в адміністративному порядку дій працівників відповідача по примушенню його подати заяву про надання платних послуг тощо. Проте такі заяви позивачем не подавались.
Колегія суддів також зазначає, що сплачені кошти в примусовому порядку з позивача не стягувались, а плата була здійснена ним добровільно, а отже дії позивача щодо добровільної оплати адміністративних послуг, свідчать про його згоду із сумою внесеного платежу та наявність в нього бажання отримати такі послуги, які фактично замовлені за письмовою заявою.
Крім того, згідно приписів п. 6 Порядку № 1098 замовник має право відмовитися від надання замовленої послуги шляхом подання на ім'я керівника відповідного підрозділу МВС, Національної поліції або ДМС заяви в письмовій формі. Проте такої заяви про відмову від надання замовленої послуги позивачем відповідачу також не подавалось.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає обґрунтованих підстав для повернення зайво сплачених відповідачу коштів за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача зайво сплачених коштів у розмірі 89 гривень як плати за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон, колегія суддів апеляційної інстанції вважає такі вимоги безпідставними, виходячи з наступного.
Як вбачається з квитанції 983_25 від 08.04.2015 року позивачем сплачено суму 89 грн. за надання інформаційних послуг на користь ТОВ «АГЕМА ГРУП» (код отримувача 37320185), а не на рахунок ГУ Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, що унеможливлює стягнення зазначеної суми з відповідача, оскільки вказані кошти на рахунок останнього не надходили.
З огляду на встановлені обставини справи та відповідні їм правовідносини колегія суддів вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.
При цьому колегія суддів апеляційної інстанції приймає до уваги посилання відповідача на правову позицію викладену в постанові Верховного суду України № 21-416а13 від 03.12.2013 року, яка у відповідності до вимог ч. 2 ст. 161 та ч. 1 ст. 244? Кодексу адміністративного судочинства України повинна враховуватись судами при застосуванні правових норм в аналогічних правовідносинах, проте вважає за необхідне зазначити, що предметом спору у справі, що розглядається, є повернення зайво сплачених коштів, тоді як у справі, що розглядав Верховний суд України предметом спору є визнання протиправною відмови служби громадянства і реєстрації фізичних осіб в оформленні та видачі особі паспорта громадянина України для тимчасових поїздок за кордон, оскільки вказана особа (позивач у справі) відмовилась сплатити платежі за оформлення та видачу визначеного вище паспорту.
Таким чином, предмет спору та спірні правовідносини в даній справі та у справі, що переглядалась Верховним Судом України, є різними і не можуть ототожнюватись, у зв'язку з чим посилання відповідача на вказану вище постанову ВСУ є безпідставним.
Колегія суддів з приводу цього також зазначає, що у справі, яку розглядав Верховний Суд України, особа вчинила дії, що свідчили про її небажання отримувати від органу владних повноважень платні послуги і відмовилась від їх оплати з одночасним оскарженням дій органу по невидачі паспорта.
Суди нижчих інстанцій та Верховний Суд України, розглянувши справу, встановили, що суб'єкт владних повноважень не мав права вимагати від особи оплати послуг, які не є обов'язковими і особою не замовлялись.
Проте у справі, що переглядається судом апеляційної інстанції, позивач таких дій не вчинив, а навпаки добровільно подав заяву про надання йому платних послуг, погодився із запропонованою до сплати сумою здійснивши її оплату, отримав паспорт і лише через три місяці подав заяву про повернення йому сплачених грошових коштів.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.
Повний текст складено 8 липня 2016 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 листопада 2015 року у справі № 804/15123/15 скасувати.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: С.Ю. Чумак
Суддя: М.М.Гімон
Суддя: І.В. Юрко