ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
11 липня 2016 року № 826/3858/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шулежка В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Індустріальні та дистрибуційні системи» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними дій, скасування рішення та картки відмови,
З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось приватне акціонерне товариство «Індустріальні та дистрибуційні системи» (надалі - ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи», позивач) до Одеської митниці ДФС (надалі - Одеська митниця ДФС, відповідач), в якому просить суд:
визнати протиправними дії відділу митного оформлення 3 м/п «Іллічівськ» Одеської митниці ДФС з коригування митної вартості товару, декларування якого відбулось відповідно до вантажної митної декларації №50040403/2015/005727 від 06.11.2015;
скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №500040403/2015/000075/2 від 06.11.2015, прийняте відділом митного оформлення 3 м/п «Іллічівськ» Одеської митниці ДФС;
скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №500040403/2015/00080 від 06.11.2015, складену відділом митного оформлення 3 м/п «Іллічівськ» Одеської митниці ДФС.
Свої позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» для митного оформлення імпортованого товару надано митниці основні документи, які підтверджують митну вартість товару за ціною контракту, проте відповідачем, протиправно застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів та необґрунтовано винесено рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які підлягають скасуванню, оскільки, відповідно до положень чинного законодавства України, повинен був застосовуватись основний метод визначення митної вартості товару - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.
Позивач стверджує, що ним надано відповідачу для митного оформлення товару документи, що передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Подані документи чітко ідентифікували товар та містили об'єктивні та достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору, згідно з вимогами ч.ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях.
Відповідно до вимог ч. 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Між ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» (Україна) (за контрактом- покупець) та ТОВ «Айдіес Боржомі Тбілісі» (Грузія) (за контрактом - продавець) укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) № СТ20-001/1501 від 13.01.2015 згідно умов якого, продавець продає, а покупець - придбає мінеральну воду «Боржомі» окремими партіями на умовах СІР Одеса Західна, згідно ІНКОТЕРМС 2010.
В подальшому, 02.03.2015 між покупцем та продавцем укладено Додаткову угоду № 1 до Контракту, згідно якої ціну товару за вказаним контрактом було змінено (знижено), з урахуванням різних економічних чинників.
На виконання умов контракту № СТ20-001/1501 від 13.01.2015 на підставі інвойсу № GE20150336 від 27.10.2015 здійснено поставку товару.
З метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару, уповноваженим ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» декларантом - ТОВ «М-енд С форвардінг Ко» (далі - декларант) до відділу митного оформлення 3 м/п «Іллічівськ» Одеської митниці ДФС подана вантажна митна декларація №50040403/2015/005727 від 06.11.2015 з метою здійснення митного оформлення ввезеного на територію України товару, за контрактом № СТ20-001/1501 від 13.01.2015, а саме:
- вода природна мінеральна лікувально-столова гідрокарбонатна натрієва «Боржомі», сильногазована. Виготовлена та розлита 22.10.2015. Розфасована: 12 скляних пляшок по 0,5л у поліетиленових упаковках - 12312 (147744 скляних пляшок). Термін придатності 24 місяці. Відповідає вимогам ДСТУ 878-93 та СТГ 50:2010.
- вода природна мінеральна лікувально-столова гідрокарбонатна натрієва «Боржомі», сильногазована. Виготовлена та розлита в період з 01.10.2015 по 02.10.2015. Розфасована: 6 РЕТ пляшок по 0,75л у поліетиленових упаковках -23120 (138720 РЕТ пляшок). Термін придатності 24 місяці. Відповідає вимогам ДСТУ 878-93 та СТГ 50:2010.
- вода природна мінеральна лікувально-столова гідрокарбонатна натрієва «Боржомі», сильногазована. Виготовлена та розлита в період з 07.10.2015 по 08.10.2015. Розфасована: 12 РЕТ пляшок по 0,5 л у поліетиленових упаковках - 8832 (105984 РЕТ пляшок). Термін придатності 12 місяців. Відповідає вимогам ДСТУ 878-93 та СТГ 50:2010. Виробник - IDS Borjomi Georgia, а Georgian Branch of IDS Borjomi Beverages Co.N.V. Країна виробництва: GE. Торговельна марка - «BORJOMI».
Для підтвердження заявленої митної вартості товару та визначення її вартості за основним методом декларантом подано митному органу наступні документи: некласифікований транспортний (перевізний) документ Вагонна відомість №88139 від 04.11.2015; накладна ЦІМ/УМВС №00011234 від 31.10.2015; накладна ЦІМ/УМВС №00011235 від 31.10.2015; накладна ЦІМ/УМВС №00011236 від 31.10.2015; накладна ЦІМ/УМВС №00011237 від 31.10.2015; накладна ЦІМ/УМВС №0001123 8 від 31.10.2015; передатна відомість (документ, який засвідчує факт передання товару/вантажу однією залізницею іншій і складений за формою згідно з додатком 36 №2 від 04.11.2015; банківські платіжні документи, що стосується товару № 14 від 15.04.2015; № 18 від 29.04.2015; № 19 від 17.05.2015; № 20 від 14.05.2015; № 21 від 18.05.2015; № 23 від 27.05.2015; № 24 від 03.06.2015; № 25 від 08.06.2015; № 26 від 26.06.2015; № 27 від 08.07.2015; № 31 від 03.08.2015; № 32 від 05.08.2015; № 33 від 14.08.2015; № 34 від 09.09.2015; № 36 від 22.09.2015; № 37 від 25.09.2015; № 38 від 06.10.2015; № 39 від 09.10.2015; № 40 від 13.10.2015; № 42 від 22.10.2015; № 44 від 26.10.2015; № б/н від 15.04.2015; № б/н від 29.04.2015; № б/н від 27.05.2015; № б/н від 14.05.2015; № б/н від 18.05.2015; № б/н від 27.05.2015; № б/н від 03.06.2015; № б/н від 08.06.2015; № б/н від 26.06.2015; № б/н від 08.07.2015; № б/н від 03.08.2015; № б/н від 05.08.2015; № б/н від 14.08.2015; № б/н від 09.09.2015; № б/н від 22.09.2015; № б/н від 25.09.2015; № б/н від 06.10.2015; № б/н від 09.10.2015; № б/н від 13.10.2015; № б/н від 22.10.2015; № б/н від 26.10.2015; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 02.03.2015; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 11/653 від 04.06.2015; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № ОЄ-8/81 від 20.03.2015; виписка з бухгалтерських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території б/н від 22.07.2015; розрахунок ціни (калькуляція) ЬТ32-589/1503 від 26.03.2015; рахунок-фактура (інвойс) № вЕ20150336 від 27.10.2015; пакувальний лист № б/н до інвойсу № СЕ201500336 від 27.10.2015; страховий поліс № 00837 від 28.01.2015; копія угоди стосовно внесення змін до Відкритого полісу №ІСО/АО 15/026+1 від 04.03.2015; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 02.03.2015; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2 від 10.06.2015; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 3 від 12.06.2015; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються № СТ20-001/1501 від 13.01.2015; доповнення до внутрішнього договору (контракту) № 1 від 19.12.2014; договір про надання послуг митного брокера BU6-126 від 16.05.2014; інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу) № 2720 від 31.10.2015; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) № 2720 від 31.10.2015; сертифікат про походження товару форми СТ-1 № GEO 2015 01/003716 від 05.11.2015; довіреність № 001 від 13.01.2015; довіреність № 003 від 13.01.2015; довіреність № 004 від 01.07.2015; довіреність № 005 від 01.07.2015; лист № 201/4-15ц від 27.03.2015; лист № 270/4-15ц від 27.04.2015; лист №LT32-303/1410 від 15.10.2015; лист №LT32-591/1503 від 27.03.2015; копія митної декларації країни відправлення С 2520 від 31.10.2015; митна декларація, якою відмовлено у випуску товарів № 500040403/2015/005727 від 06.11.2015.
За наслідками опрацювання наданих декларантом позивача документів відповідачем встановлено, зокрема, що вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, у зв'язку з чим запропоновано декларанту позивача надати основні та додаткові документи згідно положень статті 53 МК України, шляхом надсилання електронного повідомлення, а саме:
- виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
- довідкову інформацію щодо вартості у країн-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
- розрахунок ціни (калькуляцію).
Декларант позивача, у свою чергу листом за №309 від 06.11.2015 повідомив митний орган про те, що ним було надано всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, передбачені ч. 2 статті 53 МК України та додатково надав інформацію, що стосується відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України з копіями підтверджуючих документів, розрахунок ціни (калькуляція).
Разом з тим, позивачем листом за вих. №25/4-16ц від 18.01.2016 відповідачу надіслано копію платіжного доручення №48 від 16.11.2015. яка свідчить про оплату товару, копію виписки з бухгалтерської документації (відомість розрахунків між ПрАТ «ІДС» та IDS BORJOMI GEORGIA LLC), копію розрахунку ціни (калькуляція), копія угоди до відкритого страхового полісу №№ІСО/АО 15/026+1 від 04.03.2015, що є підтвердженням про надання банківських документів та відомостей про страхування товару.
За наслідками опрацювання додатково наданих ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» документів на вимогу митного органу, останнім виявлено відсутність у них відомостей відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, зокрема у зв'язку із тим що наданий декларантом прайс-лист виданий на умовах поставки CIP Одеса Західна, як зазначено в контракті, що вказує на суб'єктивну спрямованість та свідчить про надання спеціальних цін ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» (суперечить ст. 7 ГАТТ), що підтверджується пунктом 1 додаткової угоди від 02.03.2015 № 1 до контракту.
На виконання вимог п. 6 статті 54 МК України, відповідачем відмовлено позивачу у митному оформленні задекларованого товару, у зв'язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500040403/2015/00080 від 06.11.2015.
За результатами розгляду поданих документів відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №500040403/2015/000075/2 від 06.11.2015.
Зокрема, відповідно до рішення №500040403/2015/000075/2 митна вартість визначена на рівні 0, 8584 USD/одиницю із застосуванням резервного методу.
В подальшому відповідачем за зверненням декларанта (вантажна митна декларація) №500040403/2015/005730 від 06.11.2015) надано згоду на випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, та щодо надання протягом 80 днів з дня випуску товарів відповідних документів для підтвердження заявленої митної вартості.
Досліджуючи вказані документи, дають можливість простежити зв'язок між поставленою партією товару, що поставлена (номер, дата вантажної митної декларації, відповідно до якої відбувалося декларування товару та заявлена митна вартість товару) та оплати цієї партії товару відповідно до заявленої митної вартості (номер інвойсу, дата, номер та сума платіжного доручення), що беззаперечно та в повному обсязі підтверджує заявлену митну вартість товарів, що декларуються відповідно до вантажної митної декларації №500040403/2015/005730 від 06.11.2015.
Незгода із діями відповідача та прийнятими рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення обумовила позивача на звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінивши за правилами статті 86 КАС України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд частково погоджується з доводами ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи», виходячи з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України (тут і далі по тесту всі нормативно-правові акти наведені чинними на момент виникнення спірних правовідносин), правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 34-1 ч. 1 ст. 4 МК України, органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости.
Відповідно до положень ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За змістом ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для, зокрема: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України.
Згідно з ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до змісту ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Частиною 3 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зі змісту оскаржуваного рішення видно, що останнє, всупереч вимогам ст. 55 МК України та ч. 3 ст. 2 КАС України, не містить обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано за основним методом, натомість зазначено лише про право митного органу упевнюватися в достовірності або точності поданих декларантом документів та про обов'язок декларанта подати такі документи, з огляду на що і була висунута вимога подати додаткові документи.
При цьому, в силу вимог ст. 55 МК України, у оскаржуваному рішенні повинна бути наведена інформація, зокрема, щодо числових значень складових митної вартості, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів, яка і призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття відповідного рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, проте такої інформації оскаржуване рішення, за висновком суду, не містить.
Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Частиною 3 ст. 53 МК України встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу органу доходів і зборів протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митний орган має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.05.2015 у справі № 21-91а12.
Водночас, незважаючи на те, що митний орган не обмежений у виборі додаткових документів, які ним можуть витребовуватися для підтвердження митної вартості товару, їх використання, за висновком суду, повинне узгоджуватися з правовою суттю правовідносин, які склалися між контрагентами договору.
Таким чином, витребовуючи спірним рішенням додаткові документи митний орган має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом.
Витребовуючи у позивача, зокрема, бухгалтерські документи, митницею належним чином не обґрунтовано, на підтвердження яких обставин мають надаватися такі докази, тобто які обставини ці докази повинні підтвердити або спростувати. Не доведено, чому інформацію, яку містять в собі витребувані документи, неможливо встановити на підставі інших поданих доказів, наприклад банківських документів та інвойсів.
При цьому, судом також враховується посилання представника позивача на те, що надання бухгалтерської документації, яка мала підтвердити факт сплати вартості товару, що декларується, саме за митною вартістю під час проведення митного оформлення товару було неможливим, оскільки згідно з п. 3.1 Контракту покупець (позивач) здійснює повну оплату кожної партії товару продавцю (ТОВ «Айдіес Боржомі Тбілісі») протягом 75 днів з моменту митної очистки вантажу в Одесі, Україна.
З огляду на те, що разом з вантажно митною декларацією позивачем подано копію такого Контракту, суд вважає, що відповідач мав можливість та повинен був, в силу вимог, зокрема, ст. 54 МК України, перевірити дані обставини та, відповідно, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей витребовувати ті чи інші документи.
За таких обставин, суд вважає, що витребовування вказаних документів заздалегідь унеможливлювало визначення митної вартості товару за основним методом, призвело до невизначеності становища декларанта та імпортованого товару, а також позбавило декларанта можливості надати саме ті документи, які митниця зможе використати для підтвердження заявленої ним вартості.
Безпідставним також є витребовування митницею у позивача розрахунку ціни (калькуляції), оскільки такий розрахунок ціни (калькуляція) був поданий декларантом разом з вантажно митною декларацією № 500040403/2015/005727 від 06.11.2015, про що зазначено у самій вантажномитній декларації та у оскаржуваній картці відмови в прийнятті митної декларації № 500040403/2015/00080 від 06.11.2015.
Як вже було зазначено вище, за наслідками опрацювання додатково наданих документів митницею було встановлено, що наданий декларантом прайс-лист виданий на умовах поставки CIP Одеса Західна, як зазначено в контракті, що вказує на суб'єктивну спрямованість та свідчить про надання спеціальних цін ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» (суперечить ст. 7 ГАТТ), що підтверджується пунктом 1 додаткової угоди від 02.03.2015 № 1 до контракту.
Також, в письмових запереченнях контролюючий орган зазначив, що в експертному висновку ДП «Держзовнішінформ» від 04.06.2015 № 11/653, експертом вартісний аналіз проводився на підставі документів, наданих до митного оформлення. Експертом не наведені фактичні дані щодо вартості аналогічних товарів, не досліджено кон'юктуру ринку, не наведене обрахування складової вартості у собівартості товару, не зазначені джерела з мережі Інтернет. Отже, висновок експерта посилається виключно на цінову інформацію, що міститься у комерційних документах позивача.
При цьому, суд зазначає про те, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Окрім цього, суд звертає увагу на той факт, що відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», зареєстрованого Міністерством юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Слід звернути увагу на те, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів №500040403/2015/000075 від 06.11.2015 не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, за наслідками яких розпочалась процедура консультацій.
При цьому, згідно положень ч. 12-13 статті 58 МК України, той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.
Матеріалами справи документально не підтверджено факту надання митницею письмових обґрунтувань про те що взаємозв'язок між покупцем та продавцем якимось чином вплинув на заявлену митну вартість задекларованого товару.
Таким чином, не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
При цьому, сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась у постановах Верховного Суду України, зокрема, від 29.05.2012 у справі № 21-91а12 та від 31.03.2015 у справі № 21-127а15.
Отже, у митниці у спірних правовідносинах були відсутні підстави для витребування додаткових документів та в результаті їх ненадання визначення митної вартості за іншим ніж основний метод.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів № 500040403/2015/000075/2 від 06.11.2015 не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.
Оскільки на час прийняття картки відмови в прийнятті митної вартості, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500040403/2015/00080 були відсутні підстави, передбачені ч. 6 статті 54 МК України, зазначене рішення суб'єкта владних повноважень також є протиправним та підлягає скасуванню.
Стосовно вимоги про визнання протиправними дій відповідача з коригування митної вартості товару, декларування якого відбувалось відповідно до вантажної митної декларації № 500040403/2015/005730 від 06.11.2015, суд приходить до висновку про відсутність підстав задоволення позову в цій частині, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
За приписами п. 8 ч. 1 статті 3 КАС України, позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушуються, створено або створюють перешкоди для реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
Системний аналіз наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України, дає підстави вважати, що належним способом захисту прав позивача в даному випадку є визнання протиправними та скасування рішень, прийнятих контролюючим органом внаслідок коригування митної вартості товару за митною декларацією № 500040403/2015/005730 від 06.11.2015, а само по собі визнання таких дій протиправними не поновлять прав позивача у спірних правовідносинах.
Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статей 69, 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Відповідно до ч. 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даному випадку відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього законом обов'язок і не довів правомірності прийнятих ним оскаржуваних рішень.
Відповідно до п. 1 частини другої ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень і його скасування, тобто обов'язковим наслідком визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень є саме його скасування, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про необхідність виходу для повного захисту інтересів позивача за межі позовних вимог та визнання оскаржених позивачем рішення та картки відповідача протиправними і їх скасування.
Враховуючи викладене, беручи до уваги той факт, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази правомірності винесення оскаржуваних рішень, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог і наявність підстав для їх часткового задоволення.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 3 статті 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
За таких умов, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 69-71, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд,
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 500040406/2015/000075/2 від 06.11.2015, прийняте Відділом митного оформлення 3 м/п «Іллічівськ» Одеської митниці ДФС;
Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №500040403/2015/00080 від 06.11.2015, складену Відділом митного оформлення 3 м/п «Іллічівськ» Одеської митниці ДФС.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Присудити на користь приватного акціонерного товариства «Індустріальні та дистрибуційні системи» (код ЄДРПОУ 24364528) за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 756, 00 грн. (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість гривень).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя В.П. Шулежко