ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
06 червня 2016 року м. Київ № 826/1596/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., при секретарі судового засідання Мар'янченко Д.А., розглянувши клопотання представника Апарату Верховної Ради України про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про стягнення виплати одноразової грошової допомоги,-
З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про стягнення виплати одноразової грошової допомоги.
Представник Апарату Верховної Ради України звернувся до суду з клопотанням про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку на звернення до адміністративного суду.
В обґрунтування даного клопотання представник відповідача зазначив, що ОСОБА_1 звільнено із займаної посади 27.11.2014 року, водночас до суду з позовом про стягнення з відповідача одноразової грошової допомоги у розмірі тримісячної заробітної плати у зв'язку з її звільненням із займаної посади звернувся лише 04.02.2016 р., тобто має місце пропуск строку на звернення до суду з даним позовом.
В судовому засіданні, призначеному на 06.06.2016 року, представник відповідача підтримав дане клопотання та просив суд його задовольнити.
Представник позивача заперечував щодо клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, зазначивши, що звернулась до суду в межах законодавчо визначеного строку.
Вирішуючи клопотання по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 ст. 99 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні №8-рп/2013 від 15.10.2013 р., прийнятого у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці", вирішив, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
За таких обставин, враховуючи, що позивачем не пропущено строк на звернення до суду за захистом його порушених прав, суд приходить до висновку, що клопотання відповідача є необґрунтованим, а підстави для залишення позовної заяви без розгляду відсутні.
Керуючись ст.ст.99,100, 155, 160 КАС України, суд, -
В задоволенні клопотання представника Апарату Верховної Ради України про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є.В. Аблов