ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
12 липня 2016 року № 826/8183/16
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва - Шулежко В.П., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області до публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» про стягнення заборгованості,
З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Державна податкова інспекція у м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі - позивач) до публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 200 681,63 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на прибуток страхових організацій у розмірі 192218,74грн., з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 5813,07 грн., екологічного податку - 2,55грн., податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки - 63051 грн. та 2016,76грн., які ним вчасно погашено не було, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.
Відповідач у встановлений судом строк письмових заперечень проти позову чи пояснень, доказів щодо заявлених позовних вимог на підтвердження або спростування обставин, зазначених у позові не надав, як і не надав заяви про визнання позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Закарпатська філія публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» згідно витягу з ЄДРЮОФОП є філією Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області як платник місцевих податків.
Згідно розрахунку розміру податкового боргу станом на 17.05.2016 загальний розмір податкового боргу відповідача наразі становить 200681,63грн., в тому числі з податку на прибуток страхових організацій, включаючи філіали - 192218,74грн., земельний податок з юридичних осіб - 5813,07грн., платіж «Надходження від викидів забруднюючих речовин» - 2,55грн., податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки - 630,51грн. та 2016,76грн., який виник внаслідок несплати узгоджених сум податкових зобов'язань, визначених платником податків самостійно та не сплачених у встановлений законодавством термін, а також визначених контролюючим органом.
З матеріалів справи вбачається, що заявлена до стягнення сума заборгованості виникла у зв'язку з несплатою відповідачем сум грошових зобов'язань, самостійно визначених ним у податкових деклараціях з податку на доходи (прибуток) страховика №9081135384 від 26.02.2015, податкових деклараціях з земельного податку №9084452960 від 01.05.2015, №9099461721 від 18.05.2015, податкової декларації екологічного податку №9079205267 від 25.04.2014, податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки № 9002753683 від 28.01.2014, №9091923622 від 11.05.2015 та уточнюючої податкової декларації №1400030075 від 23.07.2014.
У відповідності до вимог ст. 129 ПК України нараховано пеню за несплату узгоджених податкових зобов'язань.
Отже, станом на момент розгляду справи загальна сума податкового боргу відповідача складає 200681,63грн., що підтверджується розрахунком податкового боргу та обліковими картками платника податків.
Оскільки ці зобов'язання не було сплачено платником у встановлений Законом строк, то вони перетворилися на податковий борг платника у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Правовідносини, що виникли між сторонами щодо сплати податків і зборів на момент їх виникнення та розгляду справи регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України від 02.12.2010р. за № 2755- VI.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Як передбачено статтею 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Відповідно до п.54.1 ст. 57 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В силу вимог п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.
Враховуючи те, що податкові зобов'язання, самостійно визначені відповідачем в поданих деклараціях є узгодженими з моменту їх подання, але не сплачені в повному обсязі у строк, визначений податковим законодавством, суд приходить до висновку про визнання таких податкових зобов'язань податковим боргом.
Статтею 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Однак, відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Податкова вимога від 10.04.2015 №496-25 направлялася відповідачу та була ним отримана 20.04.2015, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Оскільки відповідачем сума податкового боргу після виставлення йому податкової вимоги повністю не погашалась, підстав для винесення нової податкової вимоги не виникало, а процедура стягнення вважається дотриманою.
Станом на час розгляду справи та прийняття рішення по суті, відповідачем доказів про сплату зазначеної суми заборгованості не надано, як і не надано доказів щодо оскарження податкової вимоги.
У відповідності до пп. 14.1.137 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Статтею 95 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Станом на час розгляду справи та прийняття рішення по суті, відповідачем доказів про сплату зазначеної суми заборгованості не надано, як і не надано доказів щодо оскарження податкової вимоги.
Відповідно до частини першої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Виходячи з вищенаведених приписів законодавства, поданих позивачем документів і матеріалів, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та враховуючи те, що відповідач у встановлений судом строк не спростував твердження позивача, доказів погашення зазначеної заборгованості на день винесення рішення не надав, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження у адміністративних справах, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5, 6 частини першої статті 183--2 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 160-162, 183-2, 254 КАС України, суд,
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області задовольнити повністю.
Стягнути податковий борг з публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (код ЄДРПОУ 16467237) за рахунок коштів, які належать йому на праві власності, що знаходяться на банківських рахунках, суму податкового боргу в розмірі 200681,63 грн. у наступному порядку:
- по платежу 85 11020700 «Податок на прибуток страхових організацій» у розмірі 192218,74грн., у тому числі пеня 5,74грн.;
- по платежу 50 18010500 «Земельний податок з юридичних осіб» у розмірі 5813,07грн., у тому числі пеня 198,145грн.;
- по платежу 85 19010100 «Надходження від викидів забруднюючих речовин» у розмірі 2,55грн., у тому числі пеня 0,33грн.;
- по платежу 50 18010100 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» у розмірі 630,51грн.;
- по платежу 50 18010400 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» у розмірі 2016,76грн.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя В.П. Шулежко