ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
07 липня 2016 року № 826/5352/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіної Любові Олександрівни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіної Любові Олександрівни (далі - відповідач - 1 та/або уповноважена особа), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач - 2 та/або Фонд) та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить суд:
- визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіної Любові Олександрівни при розгляді вимог щодо відшкодування коштів за вкладом ОСОБА_1 та визнання договору банківського рахунку №8606 нікчемним;
- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіної Любові Олександрівни, що полягає у не включені даних ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Старокиївський банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського рахунку №8606 у національній валюті від 12.06.2014;
- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіну Любов Олександрівну надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Старокиївський банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затвердити реєстр вкладників відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіною Любов Олександрівною оновленого переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, до якого буде включений ОСОБА_1;
- визнати протиправним та скасувати наказ уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіної Любові Олександрівни №61 від 29.08.2014 в частині визнання нікчемним всіх транзакцій та правочинів (договорів), зупинення, перерахування/виплат за транзакціями та правочинами щодо ОСОБА_1;
- визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіної Любові Олександрівни щодо стронування коштів та зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіну Любов Олександрівну повернути сторновані кошти на рахунок позивача - ОСОБА_1.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що уповноваженою особою не наведено жодних підстав для визнання договору банківського рахунку №8606 від 12.06.2014 нікчемним. Вказане в свою чергу, обумовлює протиправність дій відповідача - 1 щодо прийняття оскаржуваного наказу, а сам наказ підлягає скасуванню.
Разом з цим, ОСОБА_1 стверджує про протиправність дій уповноваженої особи щодо самостійного стронування грошових коштів, які були на рахунку останнього без згоди на те власника - тобто позивача.
Відповідачі проти позову заперечили з підстав, викладених в письмових запереченнях, що долучені до матеріалів справи.
В судове засідання 30.05.2016 представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
З огляду на вказані обставини, судом в порядку ч. 6 ст. 128 КАС України ухвалено про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача - 1, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
12.06.2014 року між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством «Старокиївський банк» укладено договір банківського рахунку №8606 (далі - договір банківського рахунку).
Відповідно до п. 1.1. зазначеного договору за ним, банк, за заявою клієнта, відкриває банківський поточний (на вимогу) рахунок клієнта №2620 8 501962901 у гривні, та здійснює за ним операції згідно діючого законодавства України, нормативно - правових актів Національного банку України та чинних умов здійснення операцій за рахунками фізичних осіб нормативно - правових актів Національного банку України та чинних умов здійснення операцій за рахунками фізичних осіб в ПАТ «Старокиївський банк».
Згідно виписки за особовим рахунком позивача станом на 13.06.2014 на рахунок останнього були зараховані кошти у розмірі 65 000, 00 грн. з призначенням платежу «дохід підприємця за березень 2014 року».
Як стверджує ОСОБА_1 він неодноразово звертався до банку для отримання інформації щодо повернення коштів, однак лише листом уповноваженої особи №19285/09-02 від 13.01.2015 його було повідомлено, що правочини, в тому числі договір банківського рахунку від 12.06.2014 №8606, операція щодо безготівкового перерахування коштів з рахунку підприємця ОСОБА_1 НОМЕР_1 в ПАТ «Старокиївський банк» на рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_2 в ПАТ «Старокиївський банк», вчинена 13.06.2014, є нікчемними відповідно до вимог статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та статті 228 Цивільного кодексу України.
Позивач не погоджується з вказаним рішенням та діями відповідача - 1, з огляду на що звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями законодавства чинного на момент виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.
Постановою правління Національного банку України від 17.06.2014 № 365 ПАТ «Старокиївський банк» віднесено до категорії неплатоспроможних.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17.06.2014 №50 про виведення ПАТ «Старокиївський банк» з ринку та запровадження тимчасової адміністрації, яким призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ «Старокиївський банк» Пантіну Любов Олександрівну.
В подальшому, постановою правління Національного банку України від 11.09.2014 №563 відкликано банківську ліцензію ПАТ «Старокиївський банк».
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.09.2014 №92 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Старокиївський банк» та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіну Любов Олександрівну.
Даним рішенням розпочато процедуру ліквації ПАТ «Старокиївський банк» з 18.09.2014 по 18.09.2015.
Разом з цим, рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 27.08.2016 №156 продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ «Старокиївський банк» строком на один рік по 18.09.2016 включно.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 № 4452-VI (далі - Закон №4452-VI).
Пунктом 3 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти, а вкладник це фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката (п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону №4452-VI).
Згідно ч. 1 ст. 3 Закону № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб'єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії, що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду (ч. 2 ст. 3 Закону № 4452-VI).
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 27 Закону № 4452-VI визначено наступне.
Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
В той же час, ч. 2 ст. 37 Закону № 4452-VI встановлено, зокрема, Уповноважена особа Фонду має право: вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом; продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій; повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку.
При цьому, Уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку (ч. 1 ст. 38 Закону №4452-VI).
Протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті (ч. 2 ст. 38 Закону №4452-VI).
Згідно ч. 3 ст. 38 Закону №4452-VI правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»;
6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
Аналіз вказаного в сукупності дає суду підстави стверджувати про наявність обов'язку у Фонду щодо здійснення перевірки правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. При цьому, підстави нікчемності правочинів є вичерпними, а порядок їх встановлення визначені нормативно-правовими актами Фонду.
Разом з цим, згідно п. 1, ч. 4 ст. 38 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Таким чином, в контексті п. 1 ч. 4 ст. 38 Закону № 4452-VI суд дійшов до висновку, що уповноваженій особі Фонду надано повноваження протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації щодо повідомлення сторін за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчинення дій щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Вказане, в свою чергу, обумовлює відсутність бездіяльності уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіної Любові Олександрівни, що полягає у не включені даних ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Старокиївський банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського рахунку №8606 у національній валюті від 12.06.2014, оскільки вказаний договір наказом відповідача - 1 було визнано нікчемним. Отже, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Поряд з цим, позовні вимоги щодо визнання протиправними дій уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіної Любові Олександрівни щодо стронування коштів та зобов'язання відповідача - 1 повернути сторновані кошти з рахунку підприємця ОСОБА_1 на рахунок позивача - ОСОБА_1 також задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Так, відповідно до ст. 1071 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
В той же час, грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом (ч. 2 ст. 1071 ЦК України).
Аналіз зазначеного свідчить про те, що грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження як на підставі рішення суду, так і інших випадках, встановлених законом чи договором між банком та клієнтом.
Тобто, законодавець визначив можливість списання грошових коштів з рахунків клієнтів, зокрема, у випадках встановлених законом.
Як вже було зазначено вище, Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
За підсумком наведеного, суд зазначає, що відповідачу - 1 надано право застосовувати наслідки нікчемності договорів, зокрема, шляхом списання грошових коштів.
Отже, доводи позивача щодо протиправності дій уповноваженої особа в частині стронування грошових коштів без його погодження є безпідставними.
В той же час, судом встановлено, що на підставі наказу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіною Л.О. №23 від 24.06.2014 створено комісію з перевірки договорів, укладених ПАТ «Старокиївський банк».
Результати роботи комісії оформлено протоколом від 29.08.2014.
Як стверджує відповідач - 1 під час перевірки встановлено, що кошти на рахунок, відкритий на ім'я ОСОБА_1 надходили внаслідок так званого «дроблення» рахунку іншого клієнта.
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 21.08.2014 прийнято рішення №182/14 щодо тимчасового блокування виплат грошових коштів та відповідного звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
На підставі наказу №61 від 29.08.2014 зупинено перерахування/виплати за транзакціями і правочинами згідно переліку, який є додатком до цього Наказу; визнано нікчемними всі транзакції та правочини (договори), згідно переліку.
Відповідно до витягу із Переліку нікчемних договорів та інших правочинів, який є додатком до Наказу №61 від 29.08.2014 року, договір укладений між ПАТ «Старокиївський банк» та ОСОБА_1 є нікчемним.
Зі змісту листа уповноваженої особи №19285/09-02 від 13.01.2015 слідує, що правочини, в тому числі договір банківського рахунку від 12.06.2014 №8606, операція щодо безготівкового перерахування коштів з рахунку підприємця ОСОБА_1 НОМЕР_1 в ПАТ «Старокиївський банк» на рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_2 в ПАТ «Старокиївський банк», вчинена 13.06.2014, є нікчемними відповідно до вимог статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та статті 228 Цивільного кодексу України.
Суд, оцінюючи підстави для прийняття оскаржуваного наказу, вважає за доцільне зазначити наступне.
Відповідно до п. 3.3 договору банківського рахунку клієнт має право поповнювати рахунок додатковими внесками коштів шляхом внесення готівки або в безготівковій формі в розмірах, регламентованих банком та в межах чинного законодавства.
Відповідно до п.10.19 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, постанова Правління Національного банку України від 12.11.2003 року N492, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 р. за N 1172/8493, на вкладний (депозитний) рахунок в іноземній валюті фізичної особи - резидента зараховуються: готівкова валюта внесена/переказана власником рахунку; валюта, перерахована з власного поточного або власного вкладного (депозитного) рахунку в іноземній валюті; валюта від здійснення уповноваженим банком за дорученням власника рахунку операцій з обміну валюти відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з питань торгівлі іноземною валютою та умов договору банківського вкладу; кошти, перераховані з поточного рахунку іншої фізичної особи, якщо це передбачено договором банківського вкладу; нараховані проценти (дохід в іншій формі) за вкладом (депозитом), якщо це передбачено договором.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що при здійсненні вищезгаданої банківської операції не було порушено приписи нормативно-правових актів НБУ, оскільки позивач міг отримати на свій банківський рахунок переказ з поточного рахунку іншої фізичної особи, оскільки наведене підтверджується умовами договору банківського рахунку.
Посилання відповідача на ст. 228 Цивільного кодексу України, в даному випадку, є помилковими, адже суб'єктом владних повноважень, не доведено з посиланням на належні та допустимі докази незаконного заволодіння позивачем майном держави - коштами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Разом з цим, уповноваженою особою в оскаржуваному наказі не зазначено конкретних підстав, в розрізі ч. 3 ст. 38 Закону №4452-VI для визнання правочину ( у тому числі договору) нікчемними.
Крім того, суд звертає увагу, що договір банківського рахунку та й відповідно зарахування грошових коштів на рахунок позивача було здійснено до введення в ПАТ «Старокиївський банк» тимчасової адміністрації.
Водночас, посилання відповідача на дію Постанови Національного банку України від 12.05.2014 №275/БТ ПАТ «Старокиївський банк», якою банк було віднесено до категорії проблемних у період здійснення операції суд відхиляє з огляду на наступне:
по - перше, вказана постанова є банківською таємницею;
по - друге, п. 9 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI відповідно до якого правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстав здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства вступив в дію 16.07.2015, тобто після укладення позивачем договору банківського рахунку та й відповідно прийняття уповноваженою особою оскаржуваного рішення.
Таким чином, за підсумком наведеного суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіної Любові Олександрівни №61 від 29.08.2014 в частині визнання нікчемним всіх транзакцій та правочинів (договорів), зупинення, перерахування/виплат за транзакціями та правочинами щодо ОСОБА_1 та застосування наслідків нікчемності правочину.
В той же час, суд відмовляє в задоволені позовних вимог в частині визнання протиправними дій уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіної Любові Олександрівни при розгляді вимог щодо відшкодування коштів за вкладом ОСОБА_1 та визнання договору банківського рахунку №8606 нікчемними, оскільки відповідач - 1 при вчиненні останніх діяв в порядок, спосіб та в межах наданих йому повноважень.
Тобто, суд зазначає, що розгляд вимог щодо відшкодування коштів за вкладом ОСОБА_1 та визнання договору банківського рахунку №8606 нікчемними є повноваженнями наданими уповноважені особі відповідно до закону.
Крім того, оцінюючи наявність підстав для задоволення позовних вимог в іншій частині суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції відповідача від 09.08.2012 № 14 (далі - Положення №14), протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.
Приймаючи до уваги те, що в ході розгляду справи судом встановлено протиправність наказу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіної Любові Олександрівни №61 від 29.08.2014 в частині визнання нікчемним всіх транзакцій та правочинів (договорів), зупинення, перерахування/виплат за транзакціями та правочинами щодо ОСОБА_1 та застосування наслідків нікчемності правочину суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача - 1 надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Старокиївський банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського рахунку №8606 від 12.06.2014.
Разом з цим, згідно з п. 2 розділу IV Положення №14 Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).
Отже, загальний реєстр вкладників формується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб виключно на підставі переліку вкладників, складеного уповноваженою особою, а виплати відшкодування коштів вкладникам Фондом здійснюються на підставі затвердженого реєстру.
На час постановлення даного судового рішення відсутні спірні правовідносини безпосередньо між позивачем та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб щодо включення позивача до загального реєстру вкладників, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у вказаній частині.
Фонд гарантування вкладів не допустив будь-якої протиправної бездіяльності стосовно не включення даних про позивача до загального реєстру, оскільки відповідач не володів і не повинен був володіти додатковою інформацією про позивача, окрім тієї що міститься у переліку вкладників.
Суд зазначає, що єдиною підставою для включення позивача до загального реєстру є наявність інформації про позивача у складеному уповноваженою особою переліку вкладників або у наданій останньою додатковій інформації про вкладників.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України частково довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги, у той час коли, відповідачами на підставі ч. 2 ст. 71 КАС України доводи позивача не спростовано.
З урахуванням вищевикладеного, адміністративний позов підлягає до задоволення частково.
Інші доводи позивача та відповідачів не спростовують вище встановленого судом.
Керуючись ст.ст.71, 94, 158-163 КАС України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіної Любові Олександрівни №61 від 29.08.2014 в частині визнання нікчемним всіх транзакцій та правочинів (договорів), зупинення, перерахування/виплат за транзакціями та правочинами щодо ОСОБА_1 та застосування наслідків нікчемності правочину.
Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіну Любов Олександрівну надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Старокиївський банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського рахунку №8606 від 12.06.2014.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Є.В. Аблов