15 липня 2016 року м.Чернігів Справа № 825/1316/16
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко І.І., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 (ОСОБА_1) до Управління державної міграційної служби в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення
до Чернігівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (ОСОБА_1) до Управління державної міграційної служби в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення від 20.05.2016 щодо скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні громадянину Грузії ОСОБА_1.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Згідно з частиною першою та третьою статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Пунктом 21 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання і технічного опису їх бланків від 28.03.2012 № 251 (далі- Порядок № 251) передбчаено, що іноземець та особа без громадянства протягом місяця з дня отримання копії рішення про відмову у видачі посвідки або скасування посвідки на тимчасове проживання має право на його оскарження шляхом звернення до ДМС або суду. Оскарження такого рішення зупиняє його виконання.
З аналізу наведеної правової норми слідує, що Порядком № 251 визначені строки звернення до суду для оскарження рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання, в той же час, як КАС України є процесуальним нормативно-правовим актом, який застосовується у разі, якщо не встановлено іншими законами інші строки.
Як вбачається з позовної заяви, позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 20.05.2016 ''Про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні громадянину Грузії ОСОБА_1''. При цьому вказує, що дізнався про оскаржуване рішення 24.05.2016.
Разом з тим, адміністративний позов подано 14.07.2016, тобто з пропуском строку, встановленого пунктом 21 Порядку № 251.
Позивачем не надано доказів в підтвердження неможливості своєчасного подання адміністративного позову.
Посилання позивача як на поважність причини пропуску строку звернення до суду на залишення без розгляду ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.07.2016 його адміністративного позову по справі № 825/1069/16, суд до уваги не приймає, з огляду на таке.
Як вбачається зі змісту ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.07.2016 по справі № 825/1069/16, адміністративний позов залишено без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача.
Крім того, адміністративний позов, який залишено без розгляду ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.07.2016 по справі № 825/1069/16, подано до суду 03.06.2016, тобто позивачем також порушено місячний строк звернення до суду, встановлений пунктом 21 Порядку №251.
Відповідно до частини другої статті 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином, доводи позивача про обґрунтованість поважності причин пропуску строку звернення до суду, судом не приймаються до уваги, оскільки позивачем не наведено жодних доказів, які б об'єктивно свідчили про вчинення всіх залежних від нього дій для розгляду справи про визнання протиправності та скасування рішення відповідача від 20.05.2016.
Частиною першою статті 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Також суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Натомість позивач не навів жодної поважної причини пропуску строку звернення, які є об'єктивно непереборними обставинами, і які пов'язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права звернення до суду в межах строку, визначеного пунктом 21 Порядку № 251.
Законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою таких спорів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
З огляду на викладене, оскільки позивач звернувся з пропущенням місячного строку звернення до адміністративного суду та враховуючи те, що суд на підставі поданої ним позовної заяви та доданих до неї матеріалів не вбачає підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
При цьому необхідно зазначити, що, відповідно до частини третьої статті 155 КАС України, особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674 залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням), є підставою для повернення судового збору.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 99, 100, 155, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 (ОСОБА_1) до Управління державної міграційної служби в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення залишити без розгляду.
Повернути з Державного бюджету (р/р 31216206784002 в ГУДКС України у Чернігівській області, МФО 853592, код 38054398, отримувач платежу УК у м. Чернігові /м. Чернігів/ 22030001) на користь ОСОБА_1 (ТР113833) судові витрати в розмірі 551,21 грн., згідно квитанції № 238 від 14.07.2016.
Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строк, передбачений статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.І. Соломко