07 липня 2016 року Чернігів Справа № 825/1084/16
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Поліщук Л.О.,
за участі секретаря Клименок А.С.,
за участі прокурора Кушнір Л.В.,
за участі представника третьої особи Коноплі Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Заступника керівника Ніжинської місцевої прокуратури Сидоренка Олександра Володимировича до Козелецької районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю ''Полісся'' про скасування розпорядження,
Позивач 09.06.2016 звернувся до суду з позовом до Козелецької районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю ''Полісся'' і просить скасувати розпорядження голови Козелецької районної державної адміністрації від 08.05.2013 №101 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) по наданню в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Полісся», яким надано дозвіл Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Полісся» на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) не витребуваних земельних часток (паїв) - рілля, орієнтовною площею 28,00 га, вартість 323222 грн. 16 коп., в оренду, до часу витребування їх власниками, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колишнього КСП «Україна» на території Бірківської сільської ради.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що наявність оскаржуваного розпорядження призводить до обмеження в правах розпорядника землі - Козелецької районної державної адміністрації щодо розпорядження вказаною земельною ділянкою, перешкоджає передачі земельних ділянок належному орендарю для використання за цільовим призначенням та сплати обов'язкових платежів до бюджету.
Прокурор в судовому засідання підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю ''Полісся'' в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора та представника третьої особи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Козелецької районної державної адміністрації від 08.05.2013 №101 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) по наданню в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Полісся», яким надано дозвіл Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Полісся» на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) не витребуваних земельних часток (паїв) - рілля, орієнтовною площею 28,00 га, вартість 323222 грн. 16 коп., в оренду, до часу витребування їх власниками, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колишнього КСП «Україна» на території Бірківської сільської ради (а.с.10).
Згідно листа Бірківської сільської ради Коезелецького району Чернігівської області від 04.05.2016 №03-09/87 СТОВ «Полісся» впродовж 2013-2016 років не витребувані земельні частки (паї) орієнтовною площею 28,00 га (згідно розпорядження Козелецької РДА №101 від 08.05.2013) не використовувались. Орендна плата від СТОВ «Полісся» за використання не витребуваних паїв на рахунок сільської ради не надходила. Договори оренди не витребуваних земельних ділянок часток (паїв) сільською радою не реєструвались (а.с.21).
Вважаючи оскаржуване розпорядження таким, що підлягає скасуванню, заступник керівника Ніжинської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом за захистом інтересів держави.
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно положень частини першої статті 3 та статті 4 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Земельне законодавство включає цей Кодекс, інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин. Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
Приписами статті 17 Земельного кодексу України встановлено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин, зокрема, належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом, підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок, вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Статтею 122 Земельного кодексу України визначені повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування.
Так, відповідно до частин першої та третьої статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.
Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.
Статтею 123 Земельного кодексу України встановлено, зокрема, що надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.
Відповідно до частини другої статті 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Частиною три даної статті передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України.
Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.
Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Так, розпорядженням розпорядженням Козелецької районної державної адміністрації від 08.05.2013 №101 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) по наданню в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Полісся», надано дозвіл Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Полісся» на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) не витребуваних земельних часток (паїв) - рілля, орієнтовною площею 28,00 га, вартість 323222 грн. 16 коп., в оренду, до часу витребування їх власниками, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колишнього КСП «Україна» на території Бірківської сільської ради
Перевіряючи наявність у оскаржуваного розпорядження ознак недоцільності, неекономності, неефективності за очікуваннями чи фактичними результатами суд зазначає наступне.
Конституція України (ст. 14) та Земельний кодекс України визначають землю як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави. Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України та прийнятими відповідно до них нормативно- правовими актами. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі (статтями 1, 3 ЗК України).
Позивач просить скасувати розпорядження як таке, що є недоцільним, неекономним та неефективним за очікуваннями та його фактичними результатами.
Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації": розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваннями чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.
Про неефективність, недоцільність та неекономність подальшого існування розпорядження відповідача свідчить той факт, що воно залишається нереалізованим упродовж майже 3 років - з моменту прийняття 08.05.2013 і до цього часу. Адже цим розпорядженням надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) по наданню в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Полісся» проте, як встановлено в судовому засідання та підтверджується представником СТОВ «Полісся», товариство дій щодо розробки технічної документації не вчиняло до цього часу через скрутне фінансове становище та великі затрати на розробку даної документації.
Таким чином, оскаржуване розпорядження суперечить статтею 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", а також статтями 91 та 96 Земельного кодексу України, відповідно до яких обов'язками власників і користувачів земельних ділянок є забезпечення використання земельних ділянок за цільовим призначенням; додержання вимог законодавства про охорону довкілля; сплата земельного податку; підвищення родючості ґрунтів та збереження інших корисних властивостей землі; своєчасне надання відповідним органам виконавчої влади та місцевого самоврядування даних про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом, та ін.
Так, відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється відповідно до закону. Згідно зі статтею 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди земельної ділянки.
Матеріалами справи доведено, що земельна ділянка не використовується, що призводить до погіршення її якості та властивостей в цілому, ставить під загрозу її подальше ефективне використання, забезпечення збереження та відтворення природної цінності.
Таким чином, матеріалами справи доведено, що розпорядження Козелецької районної державної адміністрації від 08.05.2013 №101, яке є чинним, не створило для сторін жодних правових наслідків, не реалізувало основну мету - ефективне та раціональне використання землі, є неекономним, оскільки не забезпечило надходження коштів до бюджету, є недоцільним, оскільки договори оренди на спірні земельні ділянки не укладено до цього часу, а отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування.
У зв'язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване розпорядження є недоцільним, неекономним та неефективним за очікуваннями та його фактичними результатами.
З огляду на це, суд дійшов до висновку, що розпорядження Голови Козелецької районної державної адміністрації від 08.05.2013 №101 ''Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) по наданню в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва СТОВ '»Полісся» підлягає скасуванню, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 17, 18, 104, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Скасувати розпорядження Голови Козелецької районної державної адміністрації від 08.05.2013 №101 ''Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) по наданню в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва СТОВ ''Полісся''.
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя Л.О. Поліщук